Номер провадження: 33/813/372/25
Номер справи місцевого суду: 947/36147/24
Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М. Доповідач Погорєлова С. О.
12.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Зєйналової А.Ф.к., адвоката Чекмарьової Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2024 року, що складає 605,60 грн.
З вказаної постанови вбачається, що 22.10.2024 року о 11:12 год., в м. Одеса по вул. Авдєєва-Чорноморського, біля будинку № 133, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки TOYOTA, номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 003231 від 25.10.2024 року. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Київського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)протокол про адміністративне правопорушення складено в порушення інструкції, з огляду на те, що його було складено 26.10.2024 року о 20:54 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння 22.10.2024 року, медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку та підтверджується висновком від 25.10.2024 року;
2)в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені ознаки наркотичного сп'яніння;
3)в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд до закладу охорони здоров'я, що свідчить про порушення ч. 6 ст. 266 КУпАП та п. 8 Розділу 2 Інструкції №1452/735;
4)в матеріалах справи відсутній акт медичного огляду особи, що свідчить про порушення. 10 Розділу 2 Інструкції №1452/735;
5)оскільки згідно висновку, огляд ОСОБА_1 було проведено 22.10.2024 року о 11:14 год., однак складено висновок було тільки 25.10.2024 року, то висновок є недійсним;
6)судом першої інстанції не взято до уваги узагальнюючу судову практику;
7)в постанові суду першої інстанції не надано правову оцінку доводам захисника;
8)на відеозаписі не озвучено мета та причина, з якої вона проводиться, також не зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та підстав його зупинки;
9)на відеозаписі відсутній факт того, що працівниками поліції ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, також відсутній підпис і у протоколі про адміністративне правопорушення.
Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення адвоката Чекмарьової Л.Ю., яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:
- довідка з якої вбачається, що згідно до звірки з базою «Адмінпрактика» ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- довідка з якої вбачається, що згідно до звірки з базою «Адмінпрактика» ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 отримав 26.02.2016 року;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР№159612 від 26.10.2024 року з якого вбачається, що 22.10.2024 року об 11:12 год в м. Одеса по вул. Авдєєва-Чорноморського, 133, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Prius, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №003231 від 25.10.2024 року. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.10.2024 року № 003231з якого вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений до КНП «ООМЦПЗ» ООР, де він був оглянутий лікарем ОСОБА_3 . Висновок огляду: перебуває в стані наркологічного сп'яніння (опіоіди);
- повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запрошено на 26.10.2024 року на 21:00 год., до КНП «ООМЦПЗ» ООР по вул. Воробйова, 9 для розгляду вчиненого адміністративного правопорушення;
- відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 22.10.20224 року в м. Одеса по вул. Авдєєва-Чорноморського, було зупинено працівниками поліції. Працівники поліції підійшли до транспортного засобу Toyota Prius, номерний знак НОМЕР_1 , представилися та попросили водія надати документи. Також спитали водія про те, чи є у нього заборонені предмети, чи притягався він до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 відповів, що немає. Працівники поліції попросили відкрити багажник. Потім, попросили водія витягнути руки. Також попросили закрити очі та відкрити. Далі, запитали що ОСОБА_1 вживає. Водій відповів, що він нічого не вживає. Потім працівник поліції сказав, що у нього є підстави вважати , що водій перебуває за кермом в стані наркотичного сп'яніння, а тому він пропонує проїхати до медичного закладу. ОСОБА_1 спитав, за що його було зупинено. Працівник поліції відповів, що зараз встановлений воєнний час, а тому вони зупиняють водіїв для перевірки документів. Працівник поліції зауважив ОСОБА_1 на тому, що в нього є деякі статті в минулому, тому він пропонує перевірити стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Крім того ОСОБА_1 вказав, що він лікується, а є такі ліки вживання яких не передбачає керування транспортним засобом. Потім, працівники поліції знайшли у ОСОБА_1 ліки - метадон. ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу. У медичному закладі ОСОБА_1 відповідав на питання лікаря, пройшов поверхневий огляд, проходив тестування. Потім здав на аналіз біологічне середовище (сечу). ОСОБА_1 був показаний результат експрес тесту, та було повідомлено, що попередньо у нього було виявлено метадон. Розгорнутий (повний) результат проходження тесту буде відомий 25.10.2024 року, про що ОСОБА_1 розписався. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що 26.10.2024 року на 21:00 год. його запрошено до розгляду його справи, оскільки 25.102024 року буде лише забрано його результати. Оскільки вони його привезли на освідування, а тому вони повинні й розглядати його справу. Їх зміна буде саме 26.10.20244 року. Далі з відеозапису вбачається, що 26.10.2024 року працівник поліції телефонував ОСОБА_1 питали чи взяв він свій висновок, ОСОБА_1 відповів, що ні не забрав, оскільки не було часу. Також повідомив, що приїхати він не зможе, бо перебуває на роботі. Працівник поліції повідомив, що у ОСОБА_1 згідно висновку виявлено, що він перебував в стані наркотичного сп'яніння. Також попереджено, що у разі його неявки, протокол про адміністративне правопорушення буде складено за його відсутності.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння або у неї були явні ознаки алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 в редакції постанови від 28.10.2015 року (далі-Порядок).
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом першим Порядку, він визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-огляд), і проведення такого огляду.
Пунктом другим Порядку визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі- стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункти три, чотири Інструкції).
Щодо посилання апеляційної скарги про те що на відеозаписі не озвучено мету та причину, з якої вона проводиться, також не зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та підстав його зупинки, апеляційний суд зауважує на такому.
Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція), визначено, що кінозйомка та відеозапис - це процеси фіксації динамічних властивостей об'єктів, подій, явищ за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, відеозапис - на цифрових носіях інформації.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п. 5 розділу ІІ Інструкції).
Крім того, слід зазначити, що відеозапис є об'єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб'єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи.
Так з наданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції 22.10.2024 року о 11:12 год. Саме ОСОБА_1 знаходився за кермом транспортного засобу Toyota Prius, номерний знак НОМЕР_1 . Інших осіб у транспортному засобі не було. Під час розмови із працівниками поліції ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факту керування ним транспортного засобу Toyota Prius. На питання ОСОБА_1 про причини його зупинки працівник поліції повідомив, що зараз в Україні запроваджено воєнний стан, у зв'язку із чим працівники поліції перевіряють у водіїв їх документи. Далі, під час бесіди із ОСОБА_1 та встановлення його особи у працівника поліції виникла підозра, що останній перебуває за кермом у стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку із чим і було запропоновано проїхати до медичного закладу. Крім того, у ОСОБА_1 були виявлені лікарські препарати під дією яких не можна керувати транспортним засобом.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно з п.п., 5, 6, 7 ч.1 ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:
- запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
- встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
- перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
З наведеного вбачається, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
З огляду на викладене, положення закону пов'язують обов'язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп'яніння, а не із зупинкою транспортного засобу, то у даному випадку відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та вважати недійсним проведений огляд через відсутність в матеріалах справи підстав зупинки транспортного засобу або повноважень уповноважених осіб на таку зупинку.
Крім того, відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористався, не дивлячись на те, що він був обізнаний із датою коли буде готовий висновок щодо стану його сп'яніння, про обізнаність коли буде розглянуто вчинене ним адміністративне правопорушення, не з'явився для отримання висновку, не з'явився для розгляду правопорушення, що позбавило працівників поліції в тому числі і роз'яснити ОСОБА_1 його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. З тих самих підстав відсутній і підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, вказуючи в апеляційній скарзі про те, що співробітники поліції допустили порушення вимог чинного законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи, а саме із відеозапису вбачається, що у ОСОБА_1 у медичному закладі був відібраний біологічний матеріал. Всі процедури про відборі біологічного середовища у обстежуваної особи заповнювалися у Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції. Крім того, ОСОБА_1 був оглянутий також лікарем наркологом, який ставив останньому питання, на які він відповідав. Також лікар проводив ОСОБА_1 тести, за допомогою яких виявляють стан перебування особи у стані наркотичного сп'яніння. Із змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не висловлював жодних зауважень під час проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №003231 від 25.10.2024 року, який є чинним та не оскаржувався останнім у законному порядку.
Посилання ОСОБА_1 на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено в порушення інструкції, з огляду на те, що його було складено 26.10.2024 року о 20:54 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння 22.10.2024 року, медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку та підтверджується висновком від 25.10.2024 року не заслуговують на увагу з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 було доставлено до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння 22.10.2024 року о 12:15 год., в той час як зупинили водія та виявили підстави для проведення такого огляду 22.10.2024 року о 11:12 год., тобто не пізніше двох годин після виявлення підстав для його проведення у відповідності до вимог п. 9 розділу 2 Інструкції.
Огляд проводився лікарем у закладі охорони здоров'я.
Даний огляд потребує серед іншого лабораторних досліджень, на проведення яких необхідний певний час.
За результатами огляду на стан наркотичного сп'яніння та лабораторними дослідженнями лікарем складено акт медичного огляду № 003231, на підставі якого 25.10.2024 року заповнено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у відповідності до вимог Інструкції.
В матеріалах справи відсутні будь-які скарги на дії лікаря-нарколога. Результати медичного огляду, проведеного 25.10.2024 в КНП «ООМЦПЗ» ООР, ОСОБА_1 не спростовані.
Про готовність результатів медичного огляду 25.10.2024 року ОСОБА_1 був обізнаний, про що розписався на бланку висновку лікаря (а.с. 6).
Відповідно до медичного висновку від 25.10.2024 року встановити дату отримання посадовою особою, яка уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, зазначеного медичного висновку з матеріалів справи неможливо, оскільки відсутній відповідний супровідний лист з відміткою про отримання. Разом з тим, після отримання вказаного медичного висновку, 26.10.2024 року поліцейський зателефонував ОСОБА_1 , щоб він з'явився для ознайомлення із результатом висновку, а також для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки ОСОБА_1 повідомив поліцейського про те, що він не зможе з'явитися, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП було складено за відсутності, за його відсутності, про що ОСОБА_1 також було повідомлено.
Отже, очевидно, що для проведення лабораторних досліджень для встановлення остаточного діагнозу, скерування висновку до уповноваженої особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також вжиття заходів для виклику особи для ознайомлення зі змістом медичного висновку потрібен певний час і тільки після отримання посадовою особою, уповноваженої складати протокол про адміністративне правопорушення, достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, такий протокол стосовно ОСОБА_1 був складений.
Інше тлумачення процесуальних строків складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 254 КУпАП, унеможливило б досягнення завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є, зокрема охорона прав і свобод громадян, власності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння видається на підставі акта медичного огляду.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже законодавцем визначено, що діагноз за результатами огляду особи на стан сп'яніння у медичному закладі визначає лише лікар, і такий діагноз має бути встановлений за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями, проведення яких є обов'язковим, і внесений до акта медичного огляду, і відповідно до остаточного висновку щодо результатів огляду, копія якого вручається водію, поліцейському.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із матеріалів відеозапису, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився у відповідності із вимогами законодавства та діючих нормативних актів.
Посилання апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені ознаки наркотичного сп'яніння не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формуються обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, в протоколі серії ЕПР№159612 від 26.10.2024 року вказано, що в зазначений день та час ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Prius, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №003231 від 25.10.2024 року. Отже, ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що являє собою суть інкримінованого йому правопорушення, а тому протокол про адміністративне правопорушення було складено згідно вимог чинного законодавства.
Отже, об'єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інші твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час дослідження доказів по справі, також жодних доказів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції не було долучено і до апеляційної скарги.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова