Ухвала від 06.03.2025 по справі 607/4664/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 Справа №607/4664/25 Провадження №1-кс/607/1422/2025

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , яке погоджено начальником відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лідихів Кременецького району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, одруженого, який є особою з інвалідністю ІІ групи та має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2025 старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 за погодженням із начальником відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024210000000566 від 21.12.2024 за його підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУНП у Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000566 від 21.12.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 грудня 2024 року о 10 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_4 , керував технічно справним автомобілем «DODGE RAM VAN», р.н. НОМЕР_1 , та із пасажирами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухався проїзною частиною автомобільної дороги Н-02 сполученням «М06 - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка» через Кременецький район Тернопільської області зі сторони м. Радивилів Дубенського району Рівненської області у бік м. Почаїв Кремецького району Тернопільської області. Під час руху водій автомобіля «DODGE RAM VAN» ОСОБА_4 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями (надалі - ПДР), а також вимоги, які наведені у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993, із змінами та доповненнями (надалі - ЗУ «Про дорожній рух»). Так, на ділянці вказаної автодороги в частині КМ 26+550, що у Кременецькому районі поблизу с. Старий Почаїв Почаївської міської громади, водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість, «дорожні умови» та «дорожня обстановка») та 12.1 ПДР, не обрав в установлених межах таку безпечну швидкість транспортного засобу із врахуванням дорожньої обстановки (сукупності факторів, що характеризуються дорожніми умовами, в першу чергу - стану поверхні проїзної частини), не застосував такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив його занос та подальший виїзд у стані заносу за межі проїзної частини на праве узбіччя, та наїзд на нерухому перешкоду - бетонні блоки. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди: пасажиру автомобіля «DODGE RAM VAN» малолітньому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинено відкриту черепно-мозкову травму з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами у речовину та під оболонки головного мозку, від яких настала його смерть по дорозі до медичного закладу; пасажиру автомобіля «DODGE RAM VAN» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено переломи обох лобкових кісток та крижової кістки зліва, які за ознакою тривалого (більш як 21 день) розладу здоров'я належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Порушення водієм автомобіля «DODGE RAM VAN» ОСОБА_4 вимог п. 12.1 ПДР перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, спричиненням смерті малолітнього потерпілого ОСОБА_8 та заподіянням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 .

Слідчий у клопотанні зазначає, що під час допиту підозрюваний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та повідомив, що 21.12.2024 о 10 годині він керував технічно справним автомобілем «DODGE RAM VAN», р.н. НОМЕР_1 , та із своєю дружиною ОСОБА_7 та сином ОСОБА_8 , 2024 р.н., прямуючи в лікарню, рухався автодорогою зі сторони с. Лідихів у м. Почаїв Кременецького району. При наближенні до місця пригоди вів керований автомобіль смугою свого напрямку із швидкістю близько 80 км/год. Під час такого руху та подолання ділянки дороги із заокругленням, що поблизу с. Старий Почаїв, на слизькому дорожньому покритті не впорався із керуванням та допустив занос автомобіля, його виїзд за межі дороги та зіткнення із бетонними блоками.

06.03.2025 ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У клопотанні слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливу на свідка у цьому кримінальному провадженні. Вказані обставини та тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, на думку слідчого, свідчать про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Внесене клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, його копія вручена підозрюваному.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 даного запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП у Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000566 від 21.12.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

06.03.2025 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_8 та заподіяли середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7 .

На думку слідчого судді, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його причетність до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12024210000000566 від 21.12.2024; протокол огляду місцевості від 21.12.2024 з доданою до нього план-схемою; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 06.01.2025; висновки експертів за результатами проведення судово-медичних експертиз від 21.01.2025 та 03.02.2025; висновок експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 06.02.2025; висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 20.02.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 12.02.2025; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 06.03.2025, та інші долучені до клопотання матеріали.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, та з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя зазначає таке.

В обґрунтування клопотання та застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання слідчий зазначив, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні.

Так, ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Відтак, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду на території України та поза її межами. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідка у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідка у цьому кримінальному провадженні, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, який є особою з інвалідністю ІІ групи; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, який є одруженим, має на утриманні трьох малолітніх дітей та позитивно характеризується за місцем проживання; відсутність судимостей у підозрюваного; репутацію підозрюваного.

Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).

З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є необхідним і, що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе запобігти існуючим ризикам.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, характеристику підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе у повній мірі забезпечити можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та забезпечити досягнення мети кримінального провадження.

Особисте зобов'язання є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбачених законом, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання належить задовольнити.

Крім того, у клопотанні слідчого також порушується питання про покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

З огляду на тяжкість, характер вчиненого кримінального правопорушення, існуючих ризиків, слідчий суддя вважає обґрунтованими вимоги cлідчого про покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, покладення на підозрюваного ОСОБА_4 саме таких обов'язків надасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.

Обов'язки, передбачені частиною п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Враховуючи положення ч. 2 ст. 219 КПК України, а також дату повідомлення ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні про підозру, строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків слід визначити по 04.05.2025.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , яке погоджено начальником відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язання виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків по 04.05.2025.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 .

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
125682789
Наступний документ
125682791
Інформація про рішення:
№ рішення: 125682790
№ справи: 607/4664/25
Дата рішення: 06.03.2025
Дата публікації: 11.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; особисте зобов'язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (06.03.2025)
Дата надходження: 06.03.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЦАРУК ІРИНА МИХАЙЛІВНА
суддя-доповідач:
ЦАРУК ІРИНА МИХАЙЛІВНА