Справа №638/25036/24
Провадження № 2/638/2716/25
04 березня 2025 року м.Харків
Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Тимченка А.М.
за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В
представників позивача Власюк К.П., ОСОБА_4.
представника відповідача ОСОБА_5.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Власюк Катерини Петрівни до ОСОБА_2 про стягнення збитків, пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Власюк Катерини Петрівни звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків, пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 16 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого провадження ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотаннями про залишення позову без руху; про залишення без розгляду позовних вимог про стягнення збитків у сумі 7 557 036,32 грн. з 12.05.2021 по 15.12.2024 включно, збитків у сумі 400 000,00 доларів США, збитків у сумі 10 213 588,50 грн, пені у сумі 9 106 382,31 грн., моральної шкоди у сумі 30 000 000,00 грн.; про забезпечення судових витрат.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача заявлені клопотання підтримав та просив задовольнити.
Представники позивача проти клопотань заперечували та просили відмовити.
Заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи (п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України).
Щодо клопотання про залишення позову без розгляду.
Сторона відповідача обґрунтувала це клопотання тим, що позивачем заявлено 6 окремих майнових вимог про стягнення грошових коштів. При цьому позивачем не здійснено сплату судового збору в у встановленому законом розмірі. На переконання відповідача, кожна з позовних вимог є окремою вимогою майнового характеру, а тому за кожну з них необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, передбаченому законом (у загальному розмірі 81199,99 грн), тоді як позивач сплатила судовий збір за загальну ціну позову. Враховуючи недотримання позивачем вимог п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідач просить суд залишити позовну заяву без руху на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В частині 7 статті 6 ЗУ «Про судовий збір» закріплено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
Отже, Законом України «Про судовий збір» чітко визначено загальний підхід щодо сплати судового збору за позовними вимогами майнового характеру, а саме у разі об'єднання у позовній заяві кількох позовних вимог майнового характеру, судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову.
Загальна сума позову у цій справі складає 57 400 006 грн 05 коп. та 400 000 доларів США. Оскільки 1% від ціни позову складає суму, що перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому за подання цього позову підлягає сплаті судовий збір у розмірі 15140,00 грн (5*3028=15140 грн). Позовна заява не містить вимог немайнового характеру.
Позивачем до позовної заяви долучено квитанцію № 1465-4555-2796-0587 від 23.12.2024 на суму 16351,20 грн. Судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відомостями в АСДС КП «Д-3».
Враховуючи викладене, позивачем при зверненні до суду з цим позовом дотримано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а тому підстави для залишення позову без руху відсутні.
Щодо клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Сторона відповідача просила залишити без розгляду такі позовні вимоги: про стягнення збитків у сумі 7 557 036,32 грн. з 12.05.2021 по 15.12.2024 включно; про стягнення збитків у сумі 400 000,00 доларів США; про стягнення збитків у сумі 10 213 588,50 грн.; про стягнення пені у сумі 9 106 382,31 грн.; про стягнення моральної шкоди у сумі 30 000 000,00 грн, на підставі того, що ці позовні вимоги є зловживанням позивачем процесуальними правами, а саме поданий позов має ознаки завідомо безпідставного, оскільки у позивача відсутні будь-які збитки, майно між подружжям поділено справедливо, відсутній причинний зв'язок, відсутня протиправна поведінка, відсутні збитки, тому апріорі між ними не може існувати будь-якого зв'язку. Крім того, на переконання відповідача, позивачем заявлено взаємовиключні вимоги (позивач може просити стягнути заборгованість за неналежне виконання умов Договору щодо стягнення коштів на утримання або просити сплатити одноразову грошову виплату у розмірі 400 000,00 доларів США). Фактично позовні вимоги у цій справі є повторним зверненням з компенсацією частки, що є неприпустимим. Також зазначає, що вимога про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дружини взагалі не передбачено чинним законодавством України. Вимога про стягнення моральної шкоди, є завідомо безпідставною та необґрунтованою.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Частинами третьою, четвертою статті 44 ЦПК України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із приписів цієї статті вбачається, що суд зобов'язаний вживати заходів у разі виявлення зловживання процесуальними правами учасником процесу.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При цьому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами як джерело права, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення..
Крім того, Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Суд вважає, що висловлені представником відповідача припущення щодо завідомої безпідставності позову або інших зловживань позивача при зверненні до суду, не можуть бути підставою для визнання позову завідомо безпідставним.
Крім того, положеннями частини третьої статті 44 ЦПК України визначено такі можливі наслідки визнання судом подання скарги, клопотання чи заяви зловживання процесуальними правами, - це залишення без розгляду або повернення поданої скарги, заяви чи клопотання, а не позову (правовий висновок Верховного Суду у справі № 757/64933/17-ц).
Суд наголошує, що як встановлення наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, так і оцінка наданих сторонами доказів на відповідність критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності є предметом судового розгляду та підлягає встановлення під час розгляду справи по суті. Визнання позову завідомо безпідставним без дослідження доказів, без проведення справедливого, неупередженого розгляду справи та без повного, всебічного і об'єктивного встановлення усіх обставин справи, вочевидь суперечить завданням цивільного судочинства і порушує права позивача, гарантовані ст. 6 Конвенції.
Враховуючи, що судом не встановлено обставин того, що поданий позивачем позов є завідомо безпідставним, тому відсутні підстави вважати подання цього позову зловживанням процесуальними правами та залишати його без розгляду, у зв'язку з чим клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про забезпечення судових витрат.
Забезпечити судові витрати шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 354 480,00 грн. для забезпечення можливого відшкодування витрат відповідача позивач просив на підставі п. 1 ч. 4 ст. 135 ЦПК України, оскільки позов має ознаки завідомо безпідставного.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 135 ЦПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Оскільки судом при вирішенні клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду уже була надана оцінка доводам сторони відповідача про завідомо безпідставний позов, тому, за відсутності на теперішній час обставин, які свідчать, що позов є завідомо безпідставним, а також інших обставин, передбачених ч. 4 ст. 135 ЦПК України , суд відмовляє у задоволенні клопотання про забезпечення судових витрат.
Керуючись ст. 259-260, 352-353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про залишення без руху позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди - відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про залишення частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди без розгляду- відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про забезпечення судових витрат - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http://court.gov.ua/sud2024/
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Тимченко