П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36880/24
Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,
повний текст судового рішення
складено 17.12.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, -
У листопаді 2024 року Департамент патрульної поліції (далі - ДПП) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року позовну заяву було повернуто позивачу.
Не погоджуючись з даною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просить його скасувати та направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не було надано доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову саме по справі №420/36880/24.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року адміністративний позов ДПП був залишений без руху та позивачу встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Судом було зазначено, що недоліки адміністративного позову повинні бути усунені шляхом надання суду, зокрема, доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову в рамках справи №420/36880/24.
На виконання ухвали суду, представник позивача подав до суду заяву, в якій, серед іншого, було зазначено, що ДПП було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн. згідно платіжної інструкції №37036 від 15.10.2024 року за подання до суду адміністративного позову до ОСОБА_1 .
Проте, судом було встановлено, що згідно відомостей з КП «ДСС» щодо зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, судовий збір на суму 3028,00 грн. за платіжною інструкцією №37036 від 15.10.2024 року вже був раніше зарахований як судовий збір за подання адміністративного позову у справі №420/33695/24.
Більш того, про наявність саме цього недоліку адміністративного позову позивачу було зазначено в ухвалі суду від 04.12.2024 року про залишення без руху адміністративного позову у справі №420/36880/24.
Таким чином, оскільки представником позивача не було надано доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову саме по справі №420/36880/24, і відповідно не усунуто зазначені в ухвалі суду від 04.12.2024 року недоліки, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Згідно частини 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 та пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-IX, з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3028,00 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно сплати за подання даного адміністративного позову (у справі №420/36880/24) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В доводах апеляційної скарги апелянтом зазначено, що ДПП було сплачено судовий збір у сумі 3028 грн. згідно платіжної інструкції №37036 від 15.10.2024 року за подання адміністративного позову до громадянина ОСОБА_1 по справі №420/33695/24. Грошові кошти по сплаті судового збору згідно вказаної платіжної інструкції наразі не реалізовано у зв'язку з тим, що матеріали по справі №420/33695/24 повернуто позивачу. Дана позиція ДПП пов'язана виключно з економією часу у адміністративному процесі, а також коштів державного бюджету, які виділяються на сплату у тому числі судових зборів, в умовах дефіциту грошей та постійної роботи по обороні країни від збройної агресії.
Колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, оскільки п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Отже, законом передбачена можливість повернення сплаченого судового збору, який не був реалізований. При цьому, після повернення, позивач має право реалізувати повернені кошти на свій розсуд, в тому числі для сплати судового збору за іншими позовними заявами.
Тобто, чинними правовими нормами передбачений певний порядок повернення та сплати судового збору, проте процесуальним законодавством не передбачено можливості підкладання платіжного доручення про сплату судового збору по іншій справі.
В даному випадку, апеляційний суд констатує, що судовий збір по справі №420/36880/24 фактично сплачено не було, що, за правилами КАС України, є підставою для повернення позовної заяви.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.308, 311, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук