П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35563/24
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 23.12.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (длаі - ГУПФ) України в Одеській області про:
- визнання протиправними дій ГУПФ України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01 липня 2021 року та з 31 липня 2022 року;
- зобов'язання ГУПФ України в Одеській області з 01 липня 2021 року та з 31 липня 2022 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням вже виплачених сум, без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням нарахованої доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова №713).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду визнано неповажними. Залишено позовну заяву без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання ухвали суду від 21 листопада 2024 року позивач надав адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначає, що отримав пенсію після вересня 2023 року та з розміру отриманої пенсії було не зрозуміло, чи виконане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі №420/11683/23, у зв'язку з чим намагався з'ясувати у відповідача причини невиконання рішення суду або причини невиплати пенсії в повному розмірі, для чого направляв на адресу ГУПФ в Одеській області заяви, в яких просив відповідача виконати рішення суду по справі №420/11683/23 та нарахувати, зафіксувати доплату до пенсії за вище названим рішенням суду, але на свої звернення щодо перерахунку пенсії за рішенням суду ГУПФ України в Одеській області листами від 11 вересня 2023 року №25878-23977/К-02/8-1500/23, від 26 грудня 2023 року №43451-37575/К-02/8-1500/23, від 23 серпня 2024 року №23809-21157/К-02/8-1500/24 повідомило, що доплата пенсії за рішенням суду №420/11683/23 відсутня, оскільки пенсія обчислювалась в максимальному розмірі. У зазначених листах відповідач не повідомляв про те, що виплату пенсії обмежив максимальним розміром, а значення слів: "...пенсія обчислювалась в максимальному розмірі" позивачу було не зрозуміло, так як ніяких розрахунків у відповідях відповідач не наводив, та в якості додатків копії перерахунку пенсії на підставі вище названого рішення суду на його адресу не направляв. Просив визнати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити пропущений строк з поважних причин.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення (ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року) в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29 жовтня 2020 року по справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа- відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період;
- у листах відповідач йому не повідомляв про те, що виплату пенсії ОСОБА_1 обмежив максимальним розміром, а значення слів: "...пенсія обчислювалась в максимальному розмірі" йому була не зрозумілою, так як ніяких розрахунків у відповідях відповідач не наводив, та в якості додатків копії перерахунку моєї пенсії на підставі вище названого рішення суду на мою адресу не направляв, тобто, відповідач з якихось причин навмисно протиправно приховував інформацію про фактичний розмір моєї пенсії після виконання рішень суду та розмір пенсії, який мені фактично виплачується, що є розповсюдженою практикою з боку пенсійних органів. З щомісячних пенсійних платежів позивач не мав реальної можливості дізнатись або зробити висновок, що його пенсія зменшена у зв'язку з обмеженням її максимальним розміром, а тому звертався до відповідача з заявами щодо перерахунку пенсії за рішенням суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення своїх прав позивач мав дізнатись після щонайменше отримання листа відповідача від 11 вересня 2023 року № 25878-23977/К-02/8-1500/23.
Суд першої інстанції вказав, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом ним не наведено та не доведено, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, що не позбавляє останнього права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77, 122, ч.5 ст. 242 КАС України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ч.2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Так, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Також, в силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, у спорах цієї категорії, які полягають у такому:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
При цьому, у вказаній постанові від 31 березня 2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від попередніх висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (щодо легалізації триваючого правопорушення у випадку залишення позовної заяви без розгляду), від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18 (щодо початку перебігу строку звернення після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду).
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 також вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі №420/11683/23 ГУПФ України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач неодноразово звертався до відповідача щодо виконання рішення суду від 04 липня 2023 року у справі №420/11683/23.
У відповідь на вищезазначені звернення позивача щодо перерахунку пенсії за рішенням суду ГУПФ України в Одеській області листами від 11 вересня 2023 року №25878-23977/К-02/8-1500/23, від 26 грудня 2023 року № 43451-37575/К-02/8-1500/23, від 23 серпня 2024 року № 23809-21157/К-02/8-1500/24 повідомило, що доплата пенсії за рішенням суду №420/11683/23 відсутня, оскільки пенсія обчислювалась в максимальному розмірі.
З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що про порушення своїх прав позивач мав дізнатись після щонайменше отримання листа відповідача від 11 вересня 2023 року №25878-23977/К-02/8-1500/23.
Тобто, шестимісячний строк звернення до суду має обраховуватись з дня отримання вищезазначеної відповіді відповідача, тоді як позивач звернувся до суду 18 листопада 2024 року, майже через 14 місяців.
Колегія суддів вважає доводи апелянта щодо неконкретність відповіді відповідача необґрунтованими та такими, що не можуть бути розцінені як поважні причини пропуску строку звернення до суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_2 ..
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, ст. 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 березня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.