П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 540/663/21
Категорія: 112010201 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 06.02.2025 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Херсонській області, які полягають у відмові, оформленої листом від 16 лютого 2021 року за вих.№888-943/М-03/8-2100/21, перерахувати та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 02 грудня 2020 року № 21-424вих.20; зобов'язано ГУПФ України в Херсонській області з 01 січня 2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, виходячи з розрахунку 90% від місячної заробітної плати (грошового забезпечення) згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 02 грудня 2020 року №21-424вих.20, без обмеження максимального розміру пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Вищезазначене судове рішення набрало законної сили 09 червня 2021 року, у зв'язку з чим Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2088 від 2021 року.
27 січня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява, в якій просив:
- визнати противоправними дії відповідача - ГУПФ України в Херсонській області вчинені ним під час виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №540/663/21, щодо виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі меншому ніж визначено рішенням суду;
- зобов'язати ГУПФ України в Херсонській області вжити заходів, щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №540/663/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУПФ України в Херсонській області про зобов'язання ГУПФ України в Херсонській області з 01 січня 2020 року поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ, виходячи з розрахунку 90% від місячної заробітної плати (грошового забезпечення) згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 01 грудня 2020 року №21-424вих.20, без обмеження максимального розміру пенсії, з виплатою різниці між фактично виплаченою пенсією та перерахованим розміром пенсії за рішенням суду.
В обґрунтування заяви зазначав, що на виконання Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №540/663/21 ГУПФ України в Херсонській області проведено з урахуванням окремої ухвали від 16 травня 2023 року відповідач нараховував та виплачував пенсію в розмірі із розрахунку 90 % місячної заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної довідкою Дніпропетровської обласної прокуратури від 02 грудня 2020 року №21-424вих.20, без обмеження максимального розміру пенсії у сумі 95 346,72 грн. Однак, 21 січня 2025 року ОСОБА_1 отримав пенсію в сумі 36 030,20 грн. Позивач вважає застосоване відповідачем обмеження пенсії максимальним розміром протиправним, безпідставним та таким, що порушує права позивача.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року заяву представника позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України, прийнято до розгляду; зобов'язано ГУПФ України в Одеській області у строк до 05 лютого 2025 року надати до суду докази виконання судового рішення від 12 квітня 2021 року у справі №540/663/21.
04 лютого 2025 року відповідач надав до суду відзив на заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, в якому просить відмовити у її задоволенні. Вказує, що виплата пенсії позивачу з 01 січня 2025 року проводиться із застосуванням коефіцієнтів у розмірі і порядку, визначеному діючими нормативними актами, а саме ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет 2025 року" та Постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" від 03 січня 2025 року №1, оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01 січня 2025 року перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, та в матеріалах пенсійної справи відсутня довідка, яка підтверджує його безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
05 лютого 2025 року представник позивача подав до суду заперечення на відзив, в якому вказав, що будь-яке обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 ,, будь-які недоплати без рішення суду є протиправними. Також зазначив, що суди не мають застосовувати положення законів, які не відповідають Конституції, незалежно від того, чи визнавалися вони Конституційним Судом України неконституційними, тобто закони, що суперечать Конституції України не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року відмовлено в задоволені заяви представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №540/663/21, поданої в порядку ст.383 КАС України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення (ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року) в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував положення ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України та п.7 ч.1 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх.
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував позицію Конституційного Суду України, який неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11- рп/2012). На підставі позиції Конституційного Суду України Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.
Додатково апелянт звертає увагу суду, на ті обставини, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року суд відмовив в задоволені заяви представника позивача, дане рішення суду є незаконним та таким, що суперечить матеріалам справи, адже всі заяви, доповнення, заперечення подаються до суду особисто мною з застосуванням системи електронного суду та використанням ЕЦП.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що ГУПФ України в Херсонській області виконано рішення суду, однак позивач не погоджується із застосуванням обмеження виплати пенсії максимальним розміром, яке виникло з підстав, що не було предметом судового розгляду по справі №540/663/21. Проаналізувавши аргументи сторін та докази, які надані суду для розгляду даної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що між ОСОБА_1 та ГУПФ України в Херсонській області виник новий спір, предмет якого не стосується виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №540/663/21, що суперечить приписам ст. 383 КАС України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції зазначив, що у разі незгоди із обмеження виплати пенсії максимальним розміром, позивач має право звернутися до суду з новою позовною заявою в порядку, передбаченому нормами КАС України.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77, 383 КАС України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, а також за КАС України
Згідно із ч.ч.1, 4 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч.5 ст.383 КАС України).
Частина 6 ст. 383 КАС України передбачає, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 цього Кодексу.
Підставами для застосування даної норми є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідно до п.п.7, 8 ч.2 ст. 383 КАС України у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду зазначаються інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року визнано протиправними дії ГУПФ України в Херсонській області, які полягають у відмові, оформленої листом від 16 лютого 2021 року за вих.№888-943/М-03/8-2100/21, перерахувати та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 02 грудня 2020 року №21-424вих.20; зобов'язано ГУПФ України в Херсонській області з 01 січня 2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, виходячи з розрахунку 90% від місячної заробітної плати (грошового забезпечення) згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 02 грудня 2020 року №21-424вих.20, без обмеження максимального розміру пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Колегія суддів звертає увагу на тому, що ОСОБА_1 до 21 січня 2025 року нараховувалась та виплачувалась пенсія в розмірі із розрахунку 90% місячної заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної довідкою Дніпропетровської обласної прокуратури від 02 грудня 2020 року № 21-424вих.20, у сумі 95 346,72 грн. - зазначене не заперечується ані позивачем, ані відповідачем.
Разом з тим, відповідно ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до МК України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
03 січня 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" (далі - Постанова №1), якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Постанова №1 набрала чинності з дня опублікування та застосовується з 01 січня 2025 р.
Постанова №1, розроблена та затверджена Кабінетом Міністрів України на виконання своїх конституційних повноважень з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат та є обов'язковою для виконання органами Пенсійного фонду України. Вищезазначеною Постановою, Уряд визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Відповідно до Постанови №1, для тієї частини пенсійних виплат, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановлюються коефіцієнти до відповідних сум перевищення: від 10 до 11 прожиткових мінімумів - 0,5, від 11 до 13 прожиткових мінімумів - 0,4, від 13 до 17 прожиткових мінімумів - 0,3, від 17 до 21 прожиткових мінімумів - 0,2. Для виплат, які перевищують 21 розмір прожиткового мінімуму, встановлено коефіцієнт 0,1. До розрахунку беруться пенсійні виплати, призначені особам, які втратили працездатність, з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.
Колегія суддів зазначає, що обмеження стосується громадян, яким пенсії призначені (перераховані) згідно із МК України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України"
З урахуванням вищенаведених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУПФ України в Херсонській області виконано рішення суду, однак позивач не погоджується із застосуванням обмеження виплати пенсії максимальним розміром, яке виникло з підстав, що не було предметом судового розгляду по справі № 540/663/21.
Враховуючи докази та аргументи сторін колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що між ОСОБА_1 та ГУПФ України в Херсонській області виник новий спір, предмет якого не стосується виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №540/663/21, що суперечить приписам ст. 383 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 540/663/21, поданої в порядку ст.383 КАС України.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини спірного питання та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати під час вирішення спірного питання відсутні.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 308, 311, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, ст. 383 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 06 березня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.