вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про повернення позовної заяви
07 березня 2025 року Справа № 480/1164/25
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якій просить:
1. Визнати протиправними та скасувати Наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України №360 від 16.12.2024 року про застосування дисциплінарних стягнень відносно майора поліції ОСОБА_1 у виді звільнення із служби в поліції.
2. Визнати протиправними та скасувати Наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України №42о/с від 14.01.2025 року про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 .
3. Поновити майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
4. Стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту, з даною позовною заявою. В свою чергу, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.
В даній ухвалі судом було зазначено, позивачу/представнику позивача необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог із зазначенням ціни позову щодо позовної вимоги про стягнення з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, надати до суду позовну заяву з усуненими недоліками та її копії відповідно до кількості учасників справи та розрахунок середнього заробітку, а також заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.
Разом з тим в зазначеній ухвалі позивачу/представнику позивача було встановлено десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків та роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На виконання вимог суду представником позивача до суду через систему "Електронний суд" заяву про виконання ухвали суду, до якої додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та уточнену позовну заяву.
В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на роботі.
Заява обгрунтовується тим, що на утриманні у позивача двоє малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За висновком ЛКК №66/596 від 02.04.2024 року малолітня дитина ОСОБА_3 , 14.05.2020 року перебуває на диспансерному обліку та за станом здоров'я потребує постійного догляду матері до 5-ти років, до 14.05.2025 року. Відповідно до довідки лікаря-педіатра малолітня дитина ОСОБА_4 хворіла з 27.01.2025 року по 21.02.2025 року. Крім того, позивач надав суду довідку Малопавлівського старостинського округу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, відповідно до якої, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 25.01.2025 року проживала в АДРЕСА_1 . Позивач/представник позивача зазначив, що одночасно захворіли на ГРВІ його малолітня ОСОБА_4 та його теща, яка проживає в селі Качанівка та перебіг хвороби був важким. Дружина позивача- ОСОБА_5 доглядала свою матір в селі Качанівка. Позивач доглядав хвору малолітню доньку ОСОБА_6 та не міг прибути до адвоката Собини П.М., з яким підписав угоду та надати письмові докази для звернення до суду з позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У силу ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі по тексту - Дисциплінарний статут).
Частиною 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У постанові від 30 листопада 2023 року по справі № 500/1224/23 Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 28.03.2024 у справі № 420/22052/23, від 30.09.2024 у справі № 520/5571/24, від 04.10.2024 у справі № 580/4340/24, від 27.12.2024 у справі № 420/13235/24. Вказаний підхід підтримано Верховним Судом в постановах від 31 травня 2023 року у справі №160/9356/22 та від 13 лютого 2025 року по справі № 320/42545/23.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Обгрунтовуючи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою, представник позивача зазначив, що на утриманні у позивача двоє малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За висновком ЛКК №66/596 від 02.04.2024 року малолітня дитина ОСОБА_3 , 14.05.2020 року перебуває на диспансерному обліку та за станом здоров'я потребує постійного догляду матері до 5-ти років, до 14.05.2025 року. Відповідно до довідки лікаря-педіатра малолітня дитина ОСОБА_4 хворіла з 27.01.2025 року по 21.02.2025 року. При цьому оскільки дружина позивача - ОСОБА_5 доглядала свою матір в селі Качанівка, то позивач доглядав хвору малолітню доньку ОСОБА_6 та не міг прибути до адвоката Собини П.М., з яким підписав угоду та надати письмові докази для звернення до суду з позовом.
Проте суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що мати дружини позивача хворіла і потребувала строннього догляду, а діти під час перебування дружини позивача з 25.01.2025 року в АДРЕСА_1 , не перебували разом з матір'ю.
Щодо наданої копії довідки лікаря-педіатра від 21.02.2025 року, суд зазначає, що дана довідка не є належним доказом, який би підтверджував факт неможливості позивача вчасно звернутися до суду з даним позов, оскільки така довідка видається для відвідування дитячого садку.
Копія висновку ЛКК від 02.04.2024 № 66/596 також не може підтверджувати факт неможливості позивача вчасно звернутися до суду, оскільки даний документ був виданий для Управління соціального захисту населення з метою вирішення питання постійного догляду саме матері дитини, а не батька.
При цьому надана суду копія довідки № 66/596 (так зазначено у додатках заяви) є нечитабельною та неналежної якості, що позбавляє можливості суд встановити її зміст. В свою чергу суд зазначає, що довідка за формою №080-1/о, затвердженою наказом МОЗ від 11.06.2012 р. №430 подається роботодавцю для оформлення відпустки без збереження заробітної плати, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку та не може підтверджувати неможливість позивача вчасно звернутися до суду з даною позовною заявою.
В свою чергу суд звертає увагу на те, що як вбачається з ордеру на надання правничої допомоги, який було додано до позовної заяви, договір про надання правничої допомоги було укладено 20.12.2024 року.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
А відтак, суд зазначає, що доводи викладені позивачем/представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, є безпідставними. В даному випадку позивачем було пропущено строк звернення до суду встановлений ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем/представником позивача суду не надано.
За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача/представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивач/представник позивача звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, суд визнає неповажними вказані в заяві про поновлення пропущеного строку підстави для поновлення такого строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви позивача/представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і додані до неї документи - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачеві та його представнику, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя В.О. Павлічек