Справа № 420/33311/24
06 березня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання про закриття провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності щодо не розгляду рапорту, зобов'язання розглянути рапорт стосовно звільнення з військової служби,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності щодо не розгляду рапорту, зобов'язання розглянути рапорт стосовно звільнення з військової служби, в якій позивач просить:
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 19.09.2024 стосовно його звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992, а саме через такі сімейні обставини: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що потребує догляду відповідно до довідки ЛКК № 27 від 17.01.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 стосовно його звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992, а саме через такі сімейні обставини: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що потребує догляду відповідно до довідки ЛКК № 27 від 17.01.2024.
04.11.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши фактичні обставини в рамках розгляду даної справи, суд встановив, що 23.09.2024 позивач направив цінним листом з описом вкладення рапорт про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992, а саме через такі сімейні обставини: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що потребує догляду відповідно до довідки ЛКК № 27 від 17.01.2024. Крім цього, позивач зазначив, що вказаний рапорт надав також особисто командиру військової частини НОМЕР_1 на направив на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 із проханням направити за належністю.
При цьому, станом на момент подання позову рапорт не розглянутий, жодної відповіді позивач не отримував.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту про звільнення позивача за сімейними обставинами неправомірною та такою, що порушує його законні права та інтереси, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
При цьому, суд встановив, що 16.12.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення в яких він зазначає, що 05.12.2024 на адресу відповідача від Міністерства оборони України надійшов рапорт позивача від 19.09.2024 про звільнення його з військової служби.
Відповідач листом від 11.12.2024 за № 2368/16222 розглянув рапорт позивача від 19.09.2024 та дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
У наголошених судом додаткових поясненнях від 16.12.2024 відповідач просить закрити провадження у даній справі у зв'язку з тим, що оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заяву представника відповідача, суд виходив з наступного.
Пунктом 8 частини 1 статті 328 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі у разі, зокрема, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи, що відповідач розглянув спірний в рамках розгляду даної справи рапорт позивача від 19.09.2024 щодо звільнення позивача з військової служби, то суд вважає за можливе закрити провадження в даній справі в частині заявлених вимог про визнання бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 19.09.2024 стосовно його звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992, а саме через такі сімейні обставини: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що потребує догляду відповідно до довідки ЛКК № 27 від 17.01.2024.
Згідно ч. 2 ст 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Частиною 2 ст. 239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись положеннями статей 238, 239, 243, 244, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі № 420/33311/24 - задовольнити частково.
2.Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності щодо не розгляду рапорту, зобов'язання розглянути рапорт стосовно звільнення з військової служби в частині позовних вимог про визнання бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 19.09.2024 стосовно його звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992, а саме через такі сімейні обставини: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що потребує догляду відповідно до довідки ЛКК № 27 від 17.01.2024.
3.У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Оксана БОЙКО