ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20757/24
провадження № 4-с/753/32/25
"03" березня 2025 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Кулик С.В.,при секретарі Скобіоли О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича заінтересована особа Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», -
До Дарницького районного суду звернувся ОСОБА_1 , зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бердар М.М. В обґрунтування скарги зазначено, що постановою приватного виконавця від 09.10.2024 року було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 13371,08 гривня. Зазначив, що з вказаною постановою скаржник не згоден, оскільки приватним виконавцем в порушення норм закону було накладено арешт на пенсійний рахунок боржника, що позбавило його засобів до існування. З урахуванням викладеного, просить суд визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва від 09.10.2024 року про арешт коштів боржника неправомірною та зобов'язати приватного виконавця скасувати арешт, накладений на пенсійний рахунок боржника.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бердар М.М., в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Від представника КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» надійшла заява про розгляд справи без участі представника, в задоволенні скарги просив відмовити.
Оскільки неявка стягувача, боржника, державного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд в порядку, визначеному ч. 2 ст. 450 ЦПК України вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.
Суд дослідивши матеріали скарги приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бердра М.М., від 09.10.2024 року було накладено арешт на кошти/електронні гроші, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Водночас, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Крім того, як передбачено ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
За приписами ч.1, 3 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Скаржник у своїй скарзі зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бердар М.М,, накладено арешт на пенсійний рахунок боржника, що позбавило його засобів до існування.
Разом з цим як вбачається, з постанови приватного виконавця від 09.10.2024 року, останнім було накладено арешт на всі кошти боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, що мають спеціальний режим використання. Крім того, скаржник в свої скарзі не вказує, на який саме рахунок було накладено арешт та не надає належних доказів, що накладений арешт на рахунок із спеціальним режимом використання, звернення стягнення на які заборонено законом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що доводи скарги є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. ст. 13, 352, 354, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича заінтересована особа Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя С.В. Кулик