Іменем України
07 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/14700/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернулася адвокат Середницька-Короп Софія Юріївна (далі - представник позивача), до Міністерства у справах ветеранів України (далі - відповідач), в якому представник позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства у справах ветеранів України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу як інваліду II групи;
- зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу згідно з Законом України «Про статус ветеранів війти, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду II групи, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2019 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що у нього наявне право на виплату одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року прийнято до провадження справу та визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , Міністерство у справах ветеранів України 13 лютого 2025 року подало до суду відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв'язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а дії відповідача в межах спірних відносин є правомірними.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
Відповідно до довідки МСЕК від 07 листопада 2016 року Серії 12 ААА № 901131 після первинного огляду позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності з 19 жовтня 2016 року, із причиною інвалідності: «захворювання, так пов'язане із захистом Батьківщини».
У зв'язку із встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, комісією Міністерства оборони України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачу 31 березня 2017 року була призначена і виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 217500,00 грн.
Після повторного огляду МСЕК згідно з довідкою від 20 травня 2019 року Серії 12 ААБ № 527247 позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності з 10 травня 2019 року, із причиною інвалідності: «захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини».
Позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІI групи інвалідності внаслідок: захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Рішенням комісії Міністерства оборони України від 09 серпня 2019 року позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, оскільки зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності.
10 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства у справах ветеранів України (вх. № Ш-4157 від 14 грудня 2021 року) із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Міністерство у справах ветеранів України розглянуло вказану заяву і листом від 20 грудня 2021 року за вих. № 13253/09/09.3-21 повідомило позивача, що відповідно до пункту 9 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 336, міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - міжвідомча комісія) розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні.
Також Міністерство у справах ветеранів України зазначило, що після надходження уточненої інформації, на засіданні міжвідомчої комісії будуть розглянуті документи та прийнято відповідне рішення, про що позивача буде повідомлено додатково.
Листом від 20 грудня 2021 року № 13254/09/09.3-21 Міністерство у справах ветеранів України звернулось до Управління сім'ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради з клопотанням повідомити про підстави надання ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Крім цього, міністерство листом від 05 січня 2022 року № 28/09/09.3-22 звернулося до Департаменту фінансів Міністерства оборони України з клопотанням надати інформацію, чи не отримував позивач одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності відповідно до інших законів України.
Міністерство у справах ветеранів України винесло подані позивачем матеріали на засідання міжвідомчої комісії.
Міжвідомча комісія на своєму засіданні 14 липня 2022 року розглянула заяву ОСОБА_1 та на підставі листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 11 січня 2022 року № 248/131 прийняла рішення (витяг з протоколу засідання Міжвідомчої комісії від 14 липня 2022 року № 3) відмовити позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв'язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Листом від 19 липня 2022 року № 4716/02/09.3-22 Міністерство у справах ветеранів України повідомило ОСОБА_1 про прийняте 14 липня 2022 року міжвідомчою комісією рішення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Предметом спору у цій справі є наявність чи відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2020 року згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війти, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) як інваліду II групи.
Під час розгляду і вирішення цього спору суд враховує, що виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності передбачено, зокрема Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) та Законом № 3551-XII.
Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.
Нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності на підставі Закону № 2011-XII здійснює, зокрема, Міністерство оборони України.
У свою чергу частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-XII передбачено, що особам, зазначеним у пунктах 11 - 15 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII.
Отже, розмір одноразової грошової допомоги, передбаченої як пунктом 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII, так і частиною сьомою статті 13 № 3551-XII є однаковим та визначений у підпункті «б» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII».
Нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності на підставі Закону № 3551-XII здійснює Міністерство у справах ветеранів України.
Також суд враховує, що згідно з частиною сьомою статті 16-3 Закону № 2011-XII якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Аналогічне правило закріплене також і в частині сьомій статті 13 Закону № 3551-XII, яка передбачає, що у випадку, якщо особа у зв'язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.
Так, сторонами справи не заперечується, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги як на підставі Закону № 2011-XII, так і на підставі Закону № 3551-XII.
Щодо реалізації позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 2011-XII судом встановлено, що комісією Міністерства оборони України відповідно до Закону № 2011-XII позивачу 31 березня 2017 року була призначена і виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 217500,00 грн.
Також судом установлено, що рішенням комісії Міністерства оборони України від 09 серпня 2019 року позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, оскільки зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності.
Суд звертає увагу, що рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності на підставі Закону № 2011-XII не є предметом оскарження в цій справі.
Щодо реалізації позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551-XII судом встановлено, що позивач подав до Міністерства у справах ветеранів України заяву від 10 грудня 2021 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Закону № 3551-XII.
Згідно з протоколом Міжвідомчої комісії від 14 липня 2022 року № 3 у призначенні такої допомоги було відмовлено у зв'язку з тим, що позивач вже реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Закону № 2011-XII.
Рішення Міністерства у справах ветеранів України про відмову в признанні одноразової грошової допомоги відповідно до частини сьомої статті 13 Закону № 3551-XII позивач оскаржує у межах цієї справи.
Перевіряючи законність такого рішення, суд враховує, що згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Реалізуючи вказане повноваження, Кабінет Міністрів України постановою від 29 квітня 2016 року № 336 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей» затвердив Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Порядок № 336).
Згідно з пунктом 8 Порядку № 336 особи, зазначені в абзацах другому, третьому, четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку, подають міжвідомчій комісії заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності.
У свою чергу Міжвідомча комісія, відповідно до пункту 9 Порядку № 336, розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551-XII, стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні.
За положеннями пункту 17 Порядку № 336 призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться:
1) якщо загибель (смерть) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, або інвалідність осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку, є наслідком: вчинення ними злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;
2) у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551-XII, інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит;
3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 3551-XII, крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього Порядку.
Відповідно до абзацу 6 пункту 6 Порядку № 336 якщо протягом двох років особам, зазначеним в абзацах другому-п'ятому пункту 2 цього Порядку, після первинного встановлення інвалідності при повторному огляді встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Додатково абзацом 7 пункту 6 Порядку № 336 передбачає, що у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Зазначені норми Порядку № 336 у своїй сукупності вказують на те, що одноразова грошова допомога згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-XII може бути призначена лише у тому випадку, якщо особа не реалізувала свого права на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів.
Особа, якій вже було призначено одноразову грошову допомогу згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-XII, має право на отримання такої допомоги в більшому розмірі за умови, що протягом двох років після первинного встановлення інвалідності їй при повторному огляді буде встановлено вищу групу інвалідності.
У разі, якщо особі було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу на підставі іншого закону, то в разі встановлення вищої групи інвалідності, право на отримання такої допомоги в більшому розмірі реалізується на підставі того ж нормативно-правового акту, за яким таку допомогу було призначено вперше.
Як раніше зазначалося, після встановлення ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини згідно з довідкою МСЕК від 07 листопада 2016 року Серія 12 ААА № 901131, а також після повторного встановлення ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини згідно довідки МСЕК від 20 травня 2019 року Серія 12 ААБ № 527247 позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги, а також на підвищення її розміру саме на підставі Закону № 2011-XII, шляхом звернення із відповідними заявами до Міністерства оборони України.
Відтак, питання щодо наявності підстав для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності має вирішуватися також Міністерством оборони України за правилами, що визначені Законом № 2011-XII.
31 березня 2017 року Комісією Міністерства оборони України прийнято рішення про призначення позивачу допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК від 07 листопада 2016 року Серія 12 ААА № 901131) у розмірі 217500,00 грн;
09 серпня 2019 року Комісією Міністерства оборони України прийнято рішення про відмову у призначенні допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК від 20 травня 2019 року Серія 12 ААБ № 527247), оскільки зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності.
Наявність таких рішень свідчить про те, що позивач реалізував своє право на отримання допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності за нормами іншого закону, ніж Закон № 3551-XII, а також не надає йому права на отримання різниці у розмірі одноразової грошової допомоги, яку він отримав у зв'язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Закону № 2011-XII та на отримання якої він мав би право після встановлення ІІ групи інвалідності, у разі реалізації ним відповідного права за нормами Закону № 3551-XII.
Суд повторно наголошує на тому, що рішення Міністерства оборони України не є предметом оскарження у цій справі. Законність такого рішення може бути перевірена лише у тій справі, де відповідачем є орган, який його прийняв - Міністерство оборони України.
З огляду на вказане та враховуючи, що Міністерство у справах ветеранів України отримало від Міністерства оборони України інформацію стосовно призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до іншого закону, рішення Міжвідомчої комісії про відмову в признанні одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом від 14 липня 2022 року № 3, є законним та відповідає положенням Порядку № 336.
Крім того, суд зазначає, що прийняте за наслідками розгляду заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги рішення, оформлене протоколом від 14 липня 2022 року № 3, також не є предметом спору в межах заявлених позовних вимог.
Натомість позовні вимоги про визнання протиправними дій Міністерства у справах ветеранів України та зобов'язання прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги згідно із Законом № 3551-XII у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2020 року, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На думку суду відповідачем доведено правомірність його поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства у справах ветеранів України (ідентифікаційний код 42657144, місцезнаходження: пров. Музейний, 12, м. Київ, 01001) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль