ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" березня 2025 р. справа № 300/9183/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач), в інтересах якого діє представник адвокат Осадчук Стефанія Стефанівна, звернулася з позовом до Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби в Тернопільській області (надалі - ГУ ДПС в Тернопільській області, третя особа) згідно якого просить суд:
- визнати протиправними дії щодо відкриття виконавчого провадження ВП №76449692 від 04.11.2024;
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76449692 від 04.11.2024;
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №76449692 від 04.11.2024 про арешт коштів боржника;
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №76449692 від 04.11.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 347,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №76449692 від 04.11.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 8443,48 грн;
- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Івано- Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецької Руслани Володимирівни у виконавчому провадженні №76449692 від 04.11.2024 стосовно боржника ОСОБА_1 : про не направлення постанов ВП №76449692 від 04.11.2024 про арешт коштів боржника; ВП №76449692 від 04.11.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 8443,48 грн., ВП №76449692 від 04.11.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 347,00 грн, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у передбачені строки, не роз'яснення порядку і строку оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження (зміст таких прав з зазначенням норм права); не роз'яснення права боржника у виконавчому провадженні, в тому числі і ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з правом одержання копій документів цього провадження (зміст прав і де вони закріплені).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.11.2024 старшим державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправно винесено постанову ВП №76449692 про відкриття виконавчого провадження, з виконання виконавчого листа №300/4033/24 виданого 09.10.2024. Так, згідно виконавчого листа №300/4033/21, судове рішення набрало законної сили 28.05.2024, а строк пред'явлення документу до виконання - до 29.08.2024. Таким чином, першим днем трьохмісячного строку для пред'явлення до виконання вказаного документу є 29.05.2024, а відповідно останнім - 29.08.2024. Разом з тим, спірна постанова була прийнята відповідачем 04.11.2024 року, тобто після спливу більш ніж двох місяців з дня закінчення строку пред'явлення постанови для примусового виконання, що свідчить про наявність підстав для повернення відповідачем вказаного виконавчого документу стягувану. Відтак, на думку представника позивача Головне управління ДПС у Тернопільській області пропустило строк для звернення до виконання виконавчого листа №300/4033/21, а тому відповідач безпідставно відкрив виконавче провадження з виконання вказаного документу. Крім того, відповідачем тільки постанова про відкриття виконавчого провадження направлення позивачу рекомендованим листом, інших постанов не надіслано. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.12.2024. Щодо заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що ОСОБА_1 не врахувала норми прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Указом президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні введено на території України воєнний стан. На момент відкриття виконавчого провадження №76449692 від 04.11.2024 року вже набрали чинності зміни, а саме, від 26.03.2023, внесені до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання. В зв'язку із наведеним, представник відповідача вважає вимоги позивача заявлені у позовній заяві необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.
У зв'язку із усуненням позивачем недоліків, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі відкрито провадження, розгляд справи здійснювати за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України та призначено засідання "20" січня 2025 р. о 10:30 год.
Судове засідання призначене на 20.01.2025 представники сторін подали клопотання про відкладення розгляду справи.
27.01.2025 представник позивача подав заяву згідно якої просить суд проводити засідання без його участі.
В судове засідання 05.02.2025 представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належно.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025, постановлено подальший розгляд справи №300/9183/24 по суті здійснювати в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши надані суду письмові докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 стягнуто з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 84434,84 грн. (вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять чотири гривні 84 копійки).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року в справі № 300/4033/21 повернуто скаржнику.
Рішення суду від 11.01.2024 набрало законної сили 28.05.2024.
На виконання рішення суду у справі № 300/4033/21 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №300/4033/21 від 09.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід бюджету податкового боргу в сумі 84434,84 грн. (вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять чотири гривні 84 копійки). Строк пред'явлення до виконання вказаного виконавчого листа до 29.08.2024 (а.с.12).
04.112024 старшим державним виконавцем Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання виконавчого листа №300/4033/21 від 09.10.2024 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №76449692 (а.с.7).
04.11.2024 старшим державним виконавцем Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №76449692 прийнято постанову про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику (а.с.8).
Також, 04.11.2024 старший державний виконавець Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №76449692 виніс постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом у сумі 8443,48 грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 347,00 грн (а.с.9-10).
Позивач, вважаючи протиправними постанови від 04.11.2024 у ВП №76449692 про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2020 №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до підпункту 6, 7 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, в тому числі таких виконавчих документів, як постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені вимоги до виконавчого документа.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно статті 16 Закону №1404-VIII сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.
Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.
Згідно з частин 1 та 2 статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Частиною 6 статті 12 Закону №1404-VIII встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частин 1 та 5 статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Отже, з наведених норм вбачається, що одним із видів виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню, є виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, які набрали законної сили. Строк пред'явлення такого виконавчого документа до виконання становить три місяці з наступного дня після набрання ним законної сили, який може бути поновлено за відповідною заявою судом який розглядав справу як суд першої інстанції. За відсутності підстав, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VІІІ, виконавець повинен відкрити виконавче провадження. При цьому одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору у визначеному законом розмірі, за умови відсутності вичерпних підстав, при наявності яких виконавчий збір не стягується.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 84434,84 грн.
На виконання рішення суду у справі № 300/4033/21 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №300/4033/21 від 09.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід бюджету податкового боргу в сумі 84434,84 грн. Строк пред'явлення до виконання вказаного виконавчого листа до 29.08.2024 (а.с.12).
Однак, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №300/4033/21, яка набрала законної сили, заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області задоволено та поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Вказану ухвалу суду Постановою апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 № 300/4033/21 змінено в частині мотивів задоволення заяви ГУ ДПС в Тернопільській області а в решті ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 залишено без змін.
04.11.2024 старшим державним виконавцем Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання виконавчого листа №300/4033/21 від 09.10.2024 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №76449692 (а.с.7).
Таким чином, доводи позивача, що відповідачем протиправно прийнято до виконання виконавчий лист №300/4033/21 від 09.10.2024, так як пропущено строк для його пред'явлення до виконання є необґрунтованими, оскільки ухвалою суду від 29.10.2024 у справі №300/4033/21, яка набрала законної сили, заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області задоволено та поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Крім того, суд також враховує,що Законом України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено пунктом 10-2, яким, зокрема, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України,визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки, у тому числі строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Так, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діяв на час пред'явлення виконавчого документу до виконання.
З огляду на це, у відповідача були відсутні підстави для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки станом на час винесення оскаржуваної постанови строк пред'явлення виконавчого документу до виконання пропущеним не вважався.
Так, оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.
Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, стягувач в межах виконання виконавчого листа №300/4033/21 від 09.10.2024, звернувся до виконавчої служби в межах строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», а отже і прийняття відповідачем постанови від 04.11.2024 у ВП №76449692 про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору є правомірними та скасуванню не підлягають.
Щодо зауважень позивача стосовно протиправної бездіяльності старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецької Руслани Володимирівни у виконавчому провадженні №76449692 від 04.11.2024 стосовно боржника ОСОБА_1 : про не направлення постанов ВП №76449692 від 04.11.2024 про арешт коштів боржника; ВП №76449692 від 04.11.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 8443,48 грн., ВП №76449692 від 04.11.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 347,00 грн, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у передбачені строки, не роз'яснення порядку і строку оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження (зміст таких прав з зазначенням норм права); оскільки вищенаведені постанови були направлені та отримані позивачем, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0600979635602 (а.с.12). Крім того, у постанові про відкриття провадження, яка отримана позивачем 23.11.2024, зазначено ідентифікатори доступу, які надають можливість он лайн ознайомитись позивачу, як боржнику, з усіма матеріалами виконавчого провадження у електронному варіанті, за адресою в мережі Інтернет http://aspweb.minjast.gov.ua/.
Також, спростовуються доводи про відсутність отримання постанов прийнятих в межах виконавчого провадження і оскарженням таких у строк встановлений Законом України «Про виконавче провадження» шляхом подання позовної заяви у цій справі. Також, у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено обов'язок ОСОБА_1 , як боржника , протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей та про можливість оскаржити таку постанову у порядку та строки встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Наведене спростовує доводи сторони позивача про не роз'яснення права боржника у виконавчому провадженні, в тому числі і ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з правом одержання копій документів цього провадження (зміст прав і де вони закріплені).
Щодо доводів позивача про погашення 19.12.2024 заборгованості перед ГУ ДПС в Тернопільській області, та виконання рішення суду у справі № 300/4033/21, то суд звертає увагу, що позивач втратив право на добровільне виконання такого рішення суду з дати відкриття виконавчого провадження ВП № 76449692 - 04.11.2024.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, згідно приписів статті 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат з відповідача у суду відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з проголошення судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач - Івано-Франківський відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Тернопільській області (код ЄДРПОУ ВП 44143637, вул. Білецька,1, м. Тернопіль, Тернопільській області, 46003).
Суддя Микитин Н.М.