ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" березня 2025 р. Справа № 300/361/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військової частини НОМЕР_4 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,
Адвокат Либовка А.В., в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військової частини НОМЕР_4 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 06.04.2016 по 28.02.2018, визначивши при обчисленні розміру такої індексації як базовий місяць - січень 2008 року.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 06.04.2016 по 28.02.2018, визначивши при обчисленні розміру такої індексації як базовий місяць - січень 2008 року.
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 28.01.2022 з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 (в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 (в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2022 по 28.01.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 31.01.2022 по 19.12.2022 з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 31.01.2022 по 19.12.2022 (в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 22.12.2022 по 31.05.2023 з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 22.12.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.05.2023 (в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 рік) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотань представників Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 .
У подальшому, 05.03.2025 представником Військової частини НОМЕР_1 подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №460/21394/23, перегляд судового рішення у якій здійснюється для забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах (щодо застосування приписів статті 233 КЗпП) (а.с. 116-120).
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суд керується такими мотивами.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Виходячи з аналізу викладених правових норм, суд звертає увагу, що об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі. Ця підстава виникає саме тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, які мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Отже, з огляду на зазначені вимоги для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають безпосереднє значення для справи, провадження у якій зупинено.
Тобто, зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі та рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. В той же час, у разі ж, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 18.09.2018 у справі № 9901/314/19, від 16.10.2019 у справі № 800/330/17, а також у постановах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 160/9902/19, від 28.10.2021 у справі № 200/7221/20-а.
Суд звертає увагу, що у поданій заяві представник Військової частини НОМЕР_1 послався на те, що 13.02.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про передачу справи №460/21394/23 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 Кодексу законів про працю України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29.01.2025 у справі №500/6880/23, від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 23.01.2025 у справі №400/4829/24, від 20.11.2023 у справі №160/5468/23.
Між тим, суд констатує, що жодного доводу і аргументу стосовно того, що існує вмотивований зв'язок саме між предметом судового розгляду у даній справі №300/361/25 та з предметом доказування в справі №460/21394/23, заявником не зазначено, а також не обґрунтовано жодним чином об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №460/21394/23.
Таким чином, суд вважає, що обставини, зазначені представником відповідача в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі, не можуть бути підставою для зупинення провадження у межах даної адміністративної справи №300/361/25.
Більше того, питання строку звернення до суду у межах цієї справи, що фактично і поставлено в основу поданого клопотання про зупинення провадження у справі, судом уже вирішено, як уже зазначено вище, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025.
Отже, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, оскільки у суду є об'єктивна можливість розглянути цю справу по суті заявлених позовних вимог, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.
На підставі наведеного, керуючись статями 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі №300/361/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військової частини НОМЕР_4 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Представнику позивача, Військовій частині НОМЕР_1 , Військовій частині НОМЕР_2 , Військовій частині НОМЕР_3 ухвалу надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.