06 березня 2025 рокуСправа №160/31942/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІН-ТОРГ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІН-ТОРГ» до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000342/1, прийняте 31.10.24 Дніпровською митницею.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «БУДІН-ТОРГ» з метою митного оформлення товарів подано до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано метод визначення митної вартості товару згідно зі ст.ст. 52-53 Митного кодексу України та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на наведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач додатково надав наявні в нього документи та повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують розмір заявленої митної вартості товару. Вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей. За вказаних обставин вважає, що рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у сумі 5854,30 грн., сплаченого в установленому порядку.
Представником позивача усунено недоліки позовної заяви, надано докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31942/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Цією ж ухвалою суду витребувано у відповідача - Дніпровської митниці усі докази на обґрунтування правових підстав для прийняття рішення, що оскаржується.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на наступне. Під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв'язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи Дніпровської митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Відповідачем у додаткових поясненнях підтримано власну позицію, викладену у відзиві, із зазначенням тотожніх доводів, а також зауважено, що при поданні декларації декларантом самостійно визначено резервний метод, саме тому митним органом при здійсненні коригування митної вартості не було можливості застосувати інший будь-який метод для визначення митної вартості товарів, наданих декларантом до митного оформлення, окрім резервного. Таким чином, заявлені представником позивача твердження є такими, що суперечать наданими до митного оформлення документам.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем долучені витребувані докази.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає не погодження з доводами відповідача, вважає, що позиція відповідача жодним чином не обґрунтована, не спростовує доводів по суті позовних вимог, і містить аргументи щодо причин витребування від декларанта додаткових документів без аргументів щодо способу (причин обрання джерела цінової інформації) здійсненого коригування митної вартості.
Відповідач не скористався правом на подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІН-ТОРГ» зареєстроване юридичною особою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 28.02.2008, про що вчинено запис про включення відомостей про реєстрацію юридичної особи за кодом 35740762; основний вид діяльності: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
22.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІН-ТОРГ» (покупець) та компанією Nantong Kingway Complex Material CO. LTD (далі - постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № 22-09/2023, відповідно до п. 1.1. якого за цим договором постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити гонорар на умовах, визначених цим договором.
Найменування, асортимент, ціна і кількість товару, що поставляється, зазначаються в додатку до цього договору рахунку-проформі, яка з моменту підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 Контракту).
Згідно п. 2.1 - 2.3 Контракту вартість товару, який поставляється відповідно до цього договору, вказується в рахунку-проформі за цим договором. Ціна товару встановлюється в доларах США і включає в себе вартість виконання всіх митних формальностей в країні постачальника, а також вартість упаковки та маркування. Зміна цін на товар під час виконання договору узгоджується сторонами при складанні додаткових угод або специфікацій або-рахунку-проформи до цього договору.
Відповідно до умов п.3.1. Контракту, постачальник зобов'язаний доставити, а покупець прийняти товар на умовах CPT Гданськ відповідно до Офіційних правил тлумачення торгових умов Міжнародної торгової палати INCOTERMS-2010, а відповідно до п. 3.2. Контракту, умови поставки для кожної партії Товару зазначаються в рахунку-проформі, підготовленому Постачальником, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Платежі за цим договором здійснюються на умовах передоплати в наступному порядку: покупець зобов'язаний перерахувати грошові кошти у розмірі 30% на банківський рахунок постачальника протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання рахунку-проформи від постачальника. Решта 70% перед завантаженням (п. 4.2. Контракту).
20.06.2024 постачальником складено проформ-інвойс №KW20240620-CUR-BT1 про поставку товарів (супердифізуйна мембрана та пароізоляційна мембрана) на загальну суму 43914,00дол.США (допуск щодо кількості = + - 10%), в якій також погоджено номенклатуру товарів, що буде постачатися на адресу покупця, його основні характеристики (розмір, кількість, вагу та вартість); умови оплати: 30 - передплата, залишок - після завантаження.
В подальшому, постачальником виставлено комерційний інвойс №KW20240620-CUR-BT1 від 30.07.2024, в якому погоджено кількість поставляємого товару (супердифізуйна мембрана та пароізоляційна мембрана) згідно з проформ-інвойс №KW20240620-CUR-BT1 від 20.06.2024 та суму 37379,47 дол.США на умовах поставки FOB SHANGHAI.
29.10.2024 з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІН-ТОРГ» до Дніпровської митниці подано митну декларацію № 24UA110130024802U3.
Так, згідно із МД ІМ 40 ДЕ №24 UA110130024802U3 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:
1. «Матеріали неткані, не просочені, без покриття, недубльовані з поверхневою щільністю понад 70 г/м2, але не більш як 150 г/м2. -Roofing membrane 100g (+/-2g), г. 1,5x50, white+white (Супердифізуйна мембрана 100гр. (+/-2), р. 1,5x50. Складається з трьох шарів: верхній шар (неткане полотно РР): 50гр, білий; середній шар (активна мембрана РЕ поліпропілен): 30гр, білий; нижній шар (неткане полотно РР): 20гр, білий. Товщина 0,36мм), 395 рулонів - 29625м2. - Roofing membrane 115g (+/-2g), г. 1,5x50, pink+white (Супердифізуйна мембрана 115гр. (+/-2g), р. 1,5x50. Складається з трьох шарів: верхній шар (неткане полотно РР): 65гр, сірий; середн ій шар (активна мембрана РЕ поліпропілен): 30гр, білий; нижній шар (неткане полотно РР): 20гр. Товщина 0,40мм), 232 рулона - 17400м2. -Roofing membrane 135g (+/-2g), r. 1,5x50,dark blue+white (Супердифізуйна мембрана 135гр. (+/-2гр), р. 1,5x50. Складається з трьох шарів : верхній шар (неткане полотно РР): 75гр. середній шар (активна мембрана РЕ поліп ропілен) 40гр. нижній шар (неткане полотно РР) : 20гр. Товщина 0,41мм), 430 рулонів - 32250м2. -Vapor membrane, UB90g blue logo, r. 1,5x50 (Пароізоляційна мембрана, UB90 гр), р. 1,5x50, (складається з двох шарів: верхній шар 25гр. PE поліпропілен, нижній шар 65гр. неткане полотно PP), 202 рулона - 15150м2. Ця пароізоляційна плівка підходить для застосування в будівництві як ізоляційний шар в конструкціях дахів, стін, підлоги і перекриття.
2. Матеріали неткані, не просочені, без покриття, недубльовані з поверхневою щільністю понад 150 r/M2. -Roofing membrane 160g (+/-2g), r. 1,5?50, dark green+white (Супердифізуйна мембрана тришарова 160гр (+/-2гр), р. 1,5x50. Верхній шар (неткане полотно РР): 90гр, темно-зелений; Середній шар (активна мембрана РЕ поліпропілен): 45гр, білий , Нижній шар (неткане полотно РР): 25гр.). Товщина 0,46мм, 494 рулона - 37050м2. -Roofing membrane 200g (+/-2g), r. 1,5?50, black+white (Супердифізуйна мембрана тришарова 200гр (+/-2гр), р. 1,5x50. Верхній шар (неткане полотно РР): 120гр, чорний графіт; Середній шар (активна мембрана РЕ поліпропілен): 45гр, білий , Нижній шар (неткане полотно РР): 35гр.). Товщина 0,46мм, 236 рулонів - 17700м2. Ця пароізоляційна плівка підходить для застосування в будівництві як ізоляційний шар в конструкціях дахів, стін, підлоги і перекриття.».
У графах 22 МД №24 №UA110130024802U3 заявлена митна вартість товару в сумі 37379,47дол.США, умови поставки FOB СN SHANGHAI (гр.20).
За митною декларацією ІМ 40 ДЕ №UA110130024802U3 від 29.10.2024 товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДІН-ТОРГ» від відправника/експортера компанії Nantong Kingway Complex Material CO. LTD, China на підставі наступних товаросупровідних документів: зовнішньоекономічний контракт від 22.09.23 № 22-09/2023; рахунок-проформа від 20.06.2024 № KW20240620-CUR-BT1; СMR №5909 від 28.10.2024, рахунок (інвойс) від 30.07.24 №KW20240730-CUR-BT1; банківське платіжне доручення від 26.06.24 № 50; банківське платіжне доручення від 13.08.24 № 61; банківське платіжне доручення від 23.08.24 № 63; рахунок перевізника від 21.10.24 № 748; банківська платіжна інструкція від 22.10.24 №1766; банківська платіжна інструкція від 25.10.24 №1826; митна декларація країни відправлення від 31.07.24 №223120240002960720, договір транспортного експедирування № 181/07-24 від 22.07.2024, заявка №2839 від 13.08.2024, рахунок № 748 від 21.10.2024, платіжні доручення №1766 від 22.10.2024 та №1826 від 25.10.2024.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митним органом направлено позивачу електронне повідомлення, в якому вказано, що за результатом аналізу поданих документів встановлено наступні розбіжності та невідповідності:
1.Пунктом 4 контракту від 22.09.2023 № 22-09/2023 визначено умови оплати за товар у розмірі 30% протягом 7 днів з моменту виставлення рахунку-проформи та 70% перед завантаженням товару. Декларантом до митного оформлення надані платіжні доручення № 50 від 26.06.2024, № 61 від 13.08.2024, № 63 від 23.08.2024. Вказані платіжні доручення містять посилання в гр. 70 «реквізити платежу» на рахунок-проформу № KW20240620-CUR-BT1 від 20.06.2024 та контракт від 22.09.2023 № 22-09/2023 та в сумі складають вартість 37379,47 дол. США, що не відповідає відсотковому платежу від вартості товару, зазначеної у рахунку-проформі № KW20240620-CUR-BT1 від 20.06.2024. Тобто, у рахунку-проформі № KW20240620-CUR-BT1 від 20.06.2024 встановлена вартість партії товару 43914 дол. США., з урахуванням умов платежу, що визначаються контрактом повинна була сплачена сума 13 174.20 дол. США. надані платіжні доручення не відповідають передбаченій сплаті за дану партію товару. Також п. 2.1 зазначеного контракту визначено, що вартість товару, що поставляється визначається саме у виставлених рахунках-проформах. У зазначеному рахунку-проформі № KW20240620-CUR-BT1 від 20.06.2024 встановлений толеранс по кількості та вартості товару +/- 10%. Вартість товару, зазначена у рахунку фактурі KW20240730-CUR-BT1 від 30.07.2024 становить 37379,47 дол. США та є нижча визначеного у проформі толерансу і викликає сумніви у достовірності (43914 дол. США.- 10%= 39 522,60 дол. США).
2. До митного контролю заявлено умови поставки FOB Shanghai. На підтвердження заявлених складових митної вартості декларантом до митного оформлення наданий договір транспортного експедирування № 181/07-24 від 22.07.2024, що укладений між ТОВ «БУДІН-ТОРГ» та експедитором ТОВ «ОКТОПОД ШИПІНГ КОМПАНІ», заявка №2839 від 13.08.2024, рахунок № 748 від 21.10.2024. Відповідно до наданого договору п.1.4. передбачене оформлення Заявки на кожну партію товару. Декларантом надана до митного оформлення Заявка на перевезення. У наданій до митного оформлення Заявці на перевезення №2839 від 13.08.2024 визначено, що узгоджена сторонами ставка за маршрутом (вартість перевезення товару) складає 5900 доларів США, що оплачується у гривні за курсом НБУ на дату виставлення рахунку (станом на 21/10/2024 складає 243261,72 грн). До митного оформлення декларантом надано рахунок на сплату транспортних послуг № 748 від 21.10.2024 із зазначеною вартістю перевезення 245323,07 грн., в той же час декларантом додатково надіслано рахунок на сплату транспортних послуг № 748 від 21.10.2024 з вартістю транспортних послуг 246323,05грн. Даний факт викликає обґрунтовані сумніви у достовірності наданих рахунків на транспортні витрати. Таким чином, до митного оформлення надано 2 рахунки з однаковими реквізитами та різними відомостями щодо понесених транспортних витрат.
3. Враховуючи умови договору транспортного експедирування ТОВ «ОКТОПОД ШИПІНГ КОМПАНІ» є Експедитором. Враховуючи визначений маршрут перевезення, відсутні відомості щодо вартості надання експедиторської винагороди та вартість страхування вантажу. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. Надані декларантом рахунки щодо транспортних витрат № 748 від 21.10.2024 мають інформаційний характер та не дають розуміння формування всіх складових (зокрема послуги експедиторської винагороди та вартість страхування вантажу) та принципу розділення вартості наданих послуг. Враховуючи виявлені невідповідності, неможливо здійснити перевірку числового значення транспортної складової митної вартості товару. Документальне підтвердження всіх транспортних витрат не надано.
4. Надана до митного оформлення МД країни відправлення від 31.07.2024 №223120240002960720 не відповідає формі, затвердженій додатком до об'яви головного митного управління Китайської Народної Республіки № 18-2019 щодо правил заповнення китайської експортної декларації (джерело : http://t.me/freeved/2899) в частині не зазначення у ній кодів товарів, що оформились для експорту з Китаю до України.
5. У наданому до митного оформлення морському коносаменті від 06.08.2024 №ZM24080041 вказано морське судно MSC ТІNА/430W, а у митної декларації країни відправлення від 31.07.2024 №223120240002960720 - MSC TINA/FT430W що може свідчити про факт перевантаження контейнера, наявність інших коносаментів і, як наслідок, про наявність додаткових понесених транспортних витрат.
У зв'язку із викладеним, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); -рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -переклад митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Листом від 31.10.2024 декларантом було повідомлено митний орган, що усі документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення, інші додаткові документи подаватися не будуть.
Враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, не надання документів на спростування виявлених невідповідностей, митним органом зроблено висновок, що метод визначення митної вартості, застосований декларантом, неможливо застосувати, тому застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.
31.10.2024 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000342/1 та визначено ціну товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г (резервний метод).
За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість ідентичного товару, що має схоже призначення, імпортованого у максимально наближений час з оцінюваним товаром.
Так, для товару №1 взято за основу митну вартість за ЕМД від 12/07/2024 №24UA100350725591U2(UA100350/2024/725591) - на рівні 4,67 дол.США/кг щодо поставки «Полотно кольорове з логотипом тарозміткою по краях у вигляді смужок. Виріб складається з трьох шарів, що суцільно з'єднані між собою: - лицьовий - нетканий матеріал зволокон відповідного кольору, щовиготовлений з волокон поліпропілену (100%); - внутрішній - суцільнане пориста полімерна плівка білогокольору з поліетилену; -зворотній - нетканий матеріал з волоконсірого кольору що виготовлений з волокон поліпропілену (100%). Полотно червоногокольору з логотипом «Shtock» поверхнева щільність виробу - 105 г/м2; - 830 рулона (62250м2). Полотно пурпурного кольору з логотипом «Shtock» поверхнева щільність виробу - 125 г/м2; - 723 рулонів (54225м2). Торговельна марка: Shtock. Виробник: NANTONG KINGWAY COMPLEX MATERIAL СО. LTD, Країна виробництва: CN»;
для товару №2 взято за основу митну вартість за ЕМД від 17/07/2024 № 24UA100190060795U4(UA100190/2024/060795) - на рівні 4,67 дол.США/кг, щодо поставки товару «Матеріал нетканий зі штучних волокон, не просякнутий, без покриття: Нетканий матеріал 450 г/м2 Білий- Вуглецевий-Чорний - 15738,1 м2. Нетканий матеріал 410г/м2 Біло-Вугільно-Жовтий - 6596,2 м2. Нетканий матеріал 200 г/м2 Білий-1664,47 м2. Нетканий матеріал 450 г/м2. Білий -739,5 м2. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: CN. Виробник: GUANGZHOU HAOQI TRADINGCO.LTD».
Товар випущений у вільний обіг за МД від 01.11.2024 №24UA110130025054U0.
Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).
Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 Митного кодексу України).
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до положень частин другої - восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.
Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем 31.10.2024 прийнято рішення №UA110030/2024/000342/1 про коригування митної вартості товарів за МД №24UA110130024802U3, заявлених позивачем за ціною контракту.
Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування.
Однак, викладені у відповідачем в електронному повідомленні та в оскаржуваному рішенні зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.
Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Посилання митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах на те, що надані платіжні доручення не відповідають передбаченій сплаті за дану партію товару, не прийнятні з наступного.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Отже, декларант має обов'язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.
За умовами контракту від 22.09.2022 №22-09/2023 (п.2.1) вартість товару, який поставляється відповідно до цього договору, вказується в рахунку-проформі за цим договором.
Відповідно до п. 4.1. Контракту платежі за цим договором здійснюються на умовах передоплати в наступному порядку: покупець зобов'язаний перерахувати грошові кошти у розмірі 30% на банківський рахунок постачальника протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання рахунку-проформи від постачальника, решта 70% перед завантаженням.
Суд зазначає, що в міжнародному законодавстві існують декілька видів інвойсів.
Проформа-інвойс - це документ, у якому зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.
Комерційний інвойс - це документ, що використовується для митної декларації під час продажу товарів, експортованих через міжнародні кордони. Цей документ є обов'язковим для проходження митниці. Він виписується одночасно із відвантаженням товару та надсилається покупцеві.
На виконання умов контракту на адресу ТОВ «БУДІН-ТОРГ» було виставлено проформу-інвойс №KW20240620-CUR-BT1 від 20.06.2024 із зазначенням опису товару та його кількості на загальну суму 43914дол.США з умовами оплати: 30% передоплата, залишок після завантаження.
В подальшому, компанією Nantong Kingway Complex Material CO було виставлено на адресу позивача комерційний інвойс від 30.07.2024 №KW20240730-CUR-BT1, у якому було погоджено остаточну кількість поставляємого товару за загальною вартістю 37379,47 дол.США.
Зазначена кількість знайшла своє відображення у пакувальному листі.
З митної декларації вбачається, що в ході митного оформлення декларантом на підтвердження оплати за товар були надані банківські платіжні доручення №50 від 26.06.2024,№61 від 13.08.2024 та № 63 від 23.08.2024.
Вказані платіжні доручення містять посилання в гр. 70 «реквізити платежу» на рахунок-проформу № KW20240620-CUR-BT1 від 20.06.2024 та контракт від 22.09.2023 №22-09/2023.
При цьому, в митній декларації №24UA110130024802U3 від 29.10.2024 зазначена загальна вартість товару, що декларувався 37379,47дол. США. Отже, декларант мав надати документи, що підтверджують оплату за товар на вказану суму. Відповідно до платіжних доручень№50 від 26.06.2024, №61 від 13.08.2024 та № 63 від 23.08.2024 декларантом було сплачено 37379,47дол. США.
Обґрунтувань причин не врахування вказаних платіжних документів під час митного оформлення відповідачем не зазначено, а оскаржуване рішення не містить.
Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 № 216.
За правилами 15 Положення № 216 від 28.07.2008 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.
При цьому, чинним законодавством України не встановлено обов'язку здійснювати посилання в платіжному документі на комерційний інвойс.
Відсутність в платіжному документі вказівки на інвойс самостійно не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації платежу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.
Щодо зауважень відповідача до транспортної складової митної вартості товару, суд зазначає про таке.
Згідно інформації товаросупровідних документів оцінюваний товар постачається на комерційних умовах FOB порт Мундра (Індія).
Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.
Тобто, базис поставки FOB покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Для підтвердження складових митної вартості до митного оформлення надано договір транспортного експедирування № 181/07-24 від 22.07.2024, заявка №2839 від 13.08.2024, рахунок № 748 від 21.10.2024, накладна СMR №5909 від 28.10.2024, платіжні інструкції №1766 від 22.10.2024 та №1826 від 25.10.2024.
Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Стаття 8 вказаного Закону містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, серед яких: надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Як вбачається з матеріалів справи, організацією перевезення товару для Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІН-ТОРГ» здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКТОПОД ШИПІНГ КОМПАНІ» на підставі договору транспортного експедирування № 181/07-24 від 22.07.2024 (далі - Договір).
Відповідно до умов вказаного Договору позивач є Клієнтом, а ТОВ «ОКТОПОД ШИПІНГ КОМПАНІ» - Експедитором.
Згідно з п. 1.2. Договору у відповідності до цього договору та узгоджених сторонами заявок до нього, які є його невід'ємними частинами, Клієнт доручає експедитору, а експедитор за дорученням від імені клієнта (та/або від свого імені) та за рахунок клієнта забезпечує надання (в інтересах останнього) послуг транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) його вантажів, що перевозяться, зокрема, комбінованим способом, включаючи морський, авіа, залізничний і автомобільний транспорти на будь-якій території, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов'язаних з пред'явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших предметів клієнта та документів на них, а також надання інших послуг за погодженням з клієнтом.
Відповідно до Заявки на надання транспортно-експедиторських послуг №2839 від 13.08.2024 сторонами Договору №181/07-24 від 22.07.2024 погоджено перелік послуг, що надаються експедитором, а саме морський фрахт, ПРР, ТЕО, автодоставка, винагорода експедитора, а також узгоджена ставка за маршрутом - 5900 дол. США, що оплачується у гривні за курсом НБУ на дату виставлення рахунку.
21.10.2024 ТОВ «ОКТОПОД ШИПІНГ КОМПАНІ» на адресу ТОВ «БУДІН-ТОРГ» було виставлено рахунок на оплату №748 від 21.10.2024 на загальну суму 245323,07 грн., з яких: відшкодування витрат морське перевезення за межами території України - 130949,02 грн. без ПДВ; відшкодування витрат річкове перевезення за межами України - 49476,96 грн. без ПДВ; відшкодування витрат за вантажно-розвантажувальні роботи за межами України - 16080,01 грн. без ПДВ; відшкодування при перерахуванні валюти - 3463,44 грн. з ПДВ; відшкодування послуг організація перевезення автомобільним транспортом по території України - 41230,68 грн. з ПДВ; винагорода за транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 4122,96 з ПДВ.
Згідно із платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) №1766 від 22.10.2024 позивач здійснив оплату послуг експедитору ТОВ «ОКТОПОД ШИПІНГ КОМПАНІ» в розмірі 100000,00 грн. з призначенням платежу «оплата за послуги рах. №748 від 21.10.2024 без ПДВ».
Згідно із платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) №1826 від 25.10.2024 позивач здійснив оплату послуг експедитору ТОВ «ОКТОПОД ШИПІНГ КОМПАНІ'в розмірі 145323,07грн. з призначенням платежу «оплата за послуги рах. №748 від 21.10.2024 без ПДВ».
Вказані документи кореспондуються один з одним та були надані декларантом до митного оформлення.
Надані документи надають можливість встановити розмір транспортних витрат, у тому числі витрат транспортування оцінюваного товару до кордону України, які є складовою митної вартості, узгоджуються між собою та розбіжностей не містять.
З огляду на викладене, посилання відповідача на ту обставину, що подані декларантом до митного оформлення документи не підтверджують витрати на транспортування, як на підставу проведення коригування митної вартості товару, є абсолютно безпідставними та відхиляється судом.
Зауваження митного органу про те, що митна декларація країни відправлення від 31.07.2024 №223120240002960720 не відповідає формі, затвердженій додатком до об'яви головного митного управління Китайської Народної Республіки № 18-2019, в частині не зазначення у ній кодів товарів, що оформились для експорту з Китаю до України, також є цілком безпідставними, оскільки такі жодним чином не свідчать про розбіжності у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Посилання відповідача на те, що «у морському коносаменті від 06.08.2024 №ZM24080041 вказано морське судно MSC ТІNА/430W, а у митної декларації країни відправлення від 31.07.2024 №223120240002960720 - MSC TINA/FT430W, що може свідчити про факт перевантаження контейнера, наявність інших коносаментів і, як наслідок, про наявність додаткових понесених транспортних витрат», суд відхиляє, оскільки зауваження митного органу не можуть ґрунтуватись на припущеннях.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що коносамент є документом, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу, та не визначений у розумунні частини другої статті 53 Митного кодексу України документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів.
Суд повторно зазначає, надані декларантом до митного оформлення документи надають можливість встановити розмір транспортних витрат, у тому числі витрат транспортування оцінюваного товару до кордону України, які узгоджуються між собою та розбіжностей не містять.
За таких обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України, по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.
Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Однак, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлені митні декларації та не проведено детальне дослідження кожної митної декларації з доданими до неї документами.
За таких обставин, доводи відповідача у відзиві про обґрунтованість рішення про коригування не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначено лише дата раніше оформленої МД, її реєстраційний номер та ціна та найменування товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, умови поставки, що мають значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, та умов поставки, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.
Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 31.10.2024 № UA110030/2024/000342/1 прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, та необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, встановлених частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі у сумі 5854,30 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІН-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 35740762, місцезнаходження: 49000, вул. Плєханова, буд. 16, кімн. 87, м. Дніпро) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро) про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000342/1 від 31.10.2024.
Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІН-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 35740762, місцезнаходження: 49000, вул. Плєханова, буд. 16, кімн. 87, м. Дніпро) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5854,30 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні 30 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова