Справа № 650/1219/24
Провадження № 6/650/20/25
іменем України
25 лютого 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря - Чечун В.Ф., представника Кредитної Спілки «Супер Кредит» - Захарової Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник Кермач Андрій Іванович про відстрочення виконання рішення суду, заінтересовані особи - Кредитна Спілка «Супер Кредит»,
встановив:
17 січня 2025 року до суду надійшла зазначена заява в якій представник відповідача просить відстрочити ОСОБА_1 виконання судового рішення, ухваленого 10.12.2024 року по справі №650/1219/24 до закінчення воєнного стану та російської агресії проти України. У разі не можливості надати такої відстрочки, надати відстрочку до кінця 2024 року.
В обґрунтування таких вимог представник відповідача зазначив, що рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10.12.2024 у справі № 650/1219/24 позов Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено в повному обсязі. Суд постановив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті процентів у розмірі 245 867,79 грн та судові витрати в сумі 3 688,02 грн.
Однак ОСОБА_1 не має можливості виконати ухвалене рішення через настання форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією рф проти України. Торгово-промислова палата України у своєму листі від 28.02.2022 офіційно визнала військові дії форс-мажорними обставинами, що істотно ускладнюють виконання зобов'язань.
На початку повномасштабної війни ОСОБА_1 , рятуючи своє життя та життя членів своєї сім'ї, був змушений виїхати за кордон, залишивши на тимчасово окупованій території України все своє рухоме і нерухоме майно, а також засіяні поля фермерського господарства. Оскільки смт Каланчак, де зареєстрований відповідач, перебуває в окупації, він фактично втратив будь-яку можливість користуватися своїм майном або отримувати з нього дохід.
Представник відповідача також вказав, що отримані у кредит кошти були використані в лютому 2022 року для підготовки до весняно-польових робіт - закупівлі посівного матеріалу, паливно-мастильних матеріалів, виплати заробітної плати працівникам фермерського господарства. Унаслідок окупації вся господарська діяльність була зупинена, що позбавило відповідача можливості отримувати прибуток та виконувати свої фінансові зобов'язання.
Крім того, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, не має стабільного доходу, перебуває на утриманні соціальних дотацій в іноземній державі, а за станом здоров'я не може здійснювати фізичну працю. Враховуючи ці обставини, виконання судового рішення в найближчий час є неможливим.
З огляду на викладене, представник відповідача просить суд відстрочити виконання судового рішення до закінчення воєнного стану та російської агресії проти України. У разі неможливості надання такої відстрочки - надати її до кінця 2024 року. Такий підхід дозволить ОСОБА_1 після завершення війни повернутися в Україну, відновити свою господарську діяльність та погасити заборгованість у повному обсязі.
Посилаючись на положення ст. 267 ЦПК України, представник відповідача зазначив, що суд має право визначати порядок виконання рішення, а також надавати відстрочення його виконання у разі існування обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим його виконання. Представник наголосив, що матеріальний стан боржника, обставини його вимушеного переселення за кордон та втрата всіх джерел доходу є достатніми підставами для відстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд задовольнити заявлене клопотання та відстрочити виконання рішення суду.
Про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документу, що відповідає вимогам частини шостої статті 128 ЦПК України.
На судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду даної заяви за відсутності вказаної особи.
На судовому засіданні представник позивача Захарова Я.В. заперечила проти задоволення заяви та просила відмовити у наданні відповідачу відстрочки виконання рішення суду.
Суд, заслухавши думку представник позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, не вбачає підстави для відстрочення виконання рішення суду на підставі статті 435 ЦПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015 року: відстрочка виконання рішення означає перенесення строку його виконання на визначений судом період; розстрочка виконання рішення передбачає його виконання частинами у встановлені судом строки та застосовується до рішень, що стосуються подільних предметів, зокрема грошей чи майна; зміна способу та порядку виконання рішення відбувається у випадках, коли його виконання в попередньо встановленому порядку є неможливим.
Відстрочка, розстрочка та зміна порядку виконання допускаються лише щодо судових рішень і не застосовуються до інших виконавчих документів, таких як виконавчі написи нотаріусів. Суд має право надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення тільки у виняткових випадках, які визначаються виходячи з обставин, що ускладнюють або виключають його виконання, наприклад, тяжке захворювання боржника, стихійні лиха чи інші надзвичайні події; при цьому матеріальне становище боржника саме по собі не є безумовною підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Судова практика свідчить, що зміна способу виконання рішення не може призводити до зміни самого судового рішення по суті; відстрочка та розстрочка виконання рішення не змінюють природи зобов'язання, а лише впливають на порядок його примусового виконання; суд може надати відстрочку або розстрочку як під час ухвалення рішення, так і після його ухвалення, але тільки до фактичного виконання рішення; відповідні заяви мають розглядатися в межах тієї ж справи, в якій ухвалене судове рішення, і лише судом, який видав виконавчий документ.
Відстрочка або розстрочка виконання не можуть надавати боржнику безпідставно привілейоване становище та мають бути компромісом між зацікавленими сторонами; повторне звернення про відстрочку або розстрочку можливе, якщо змінилися обставини, які ускладнюють виконання рішення; поширеним процесуальним недоліком у судовій практиці є невиклик сторін у засідання під час розгляду заяв про відстрочку чи розстрочку виконання; відстрочка чи розстрочка не можуть змінювати рішення про стягнення грошових коштів на звернення стягнення на майно і навпаки, оскільки це змінює суть рішення, що є неприпустимим.
Якщо у боржника відсутнє присуджене майно в натурі, суд може змінити спосіб виконання рішення на стягнення його вартості. Ці висновки є орієнтирами для судів при вирішенні питань щодо виконання судових рішень у цивільних справах.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2024 року у справі № 650/1219/24 позов Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено в повному обсязі. Відповідно до зазначеного рішення суд постановив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті процентів у розмірі 245 867,79 грн та судові витрати в сумі 3 688,02 грн.
Рішення набрало законної сили 10 січня 2025 року, однак станом на дату розгляду даної справи не було виконане. Відповідач не здійснив жодних платежів на погашення заборгованості, що стало підставою для звернення його представника із заявою про відстрочення виконання судового рішення.
Заявник обґрунтував неможливість виконання рішення суду наявністю форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією рф проти України. Зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 змушений був виїхати за кордон через бойові дії, залишивши своє майно та господарську діяльність на тимчасово окупованій території, що унеможливило отримання доходу. Крім того, представник відповідача послався на похилий вік ОСОБА_1 , відсутність стабільного доходу та перебування на утриманні соціальних дотацій в іншій державі, що робить виконання рішення в найближчий час неможливим.
Враховуючи зазначене, відповідач звернувся до суду з проханням відстрочити виконання судового рішення до завершення воєнного стану та російської агресії проти України або, у разі неможливості надання такої відстрочки, продовжити строк виконання до кінця 2024 року.
Такі доводи представника відповідача не свідчать про наявність підстав для відстрочення виконання вказаного судового рішення з огляду на таке: відстрочка виконання судового рішення може бути надана лише у виняткових випадках, коли існують обставини, що істотно ускладнюють або роблять його неможливим, однак форс-мажорні обставини самі по собі не є безумовною підставою для відстрочення, особливо якщо відсутні докази того, що боржник вжив усіх можливих заходів для виконання рішення або хоча б часткового погашення заборгованості.
Посилання представника відповідача на те, що кредитні кошти були використані ще в лютому 2022 року на підготовку до весняно-польових робіт, не може бути підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки обставини використання позикових коштів не впливають на обов'язок боржника виконати зобов'язання за рішенням суду. Факт втрати майна або неможливості користування ним у зв'язку з окупацією також не свідчить про абсолютну неможливість виконання рішення, адже боржник не довів, що в нього відсутні будь-які інші джерела доходу або що він вживав заходів для часткового виконання рішення.
Крім того, доводи щодо похилого віку боржника та його перебування на утриманні соціальних дотацій за кордоном не можуть розглядатися як безумовна підстава для відстрочення виконання рішення, оскільки закон прямо не передбачає матеріальне становище боржника як самостійну підставу для відстрочення. Відповідно до судової практики, навіть якщо боржник має скрутне матеріальне становище, він має вживати заходів для поступового виконання рішення, а не уникати його виконання повністю.
З огляду на положення цивільного процесуального законодавства, відстрочення виконання судового рішення може бути надано лише на строк, що не перевищує одного року з дня ухвалення відповідного рішення. Таким чином, вимога про відстрочення виконання рішення «до закінчення воєнного стану та російської агресії проти України» є необґрунтованою, оскільки така відстрочка фактично не має визначеного строку, що суперечить принципам правової визначеності та обов'язковості судових рішень.
Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги про відстрочення виконання рішення на невизначений строк або до закінчення воєнного стану не ґрунтуються на законодавстві та судовій практиці. За наявності підстав може бути розглянуто питання лише про відстрочення виконання судового рішення на строк, що не перевищує одного року з моменту ухвалення відповідного рішення, однак у матеріалах справи відсутні докази наявності виняткових обставин, які б об'єктивно унеможливлювали виконання рішення навіть у частковому обсязі.
На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,
:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду, заінтересовані особи - Кредитна Спілка «Супер Кредит», - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений 28 лютого 2025 року.
Суддя: О.О. Сікора