Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"07" березня 2025 р. м ХарківСправа № 922/701/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" (64303, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Червоної Калини, буд. 74)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (01004, м. Київ, вул. Велика Панасівська, буд. 9/2)
про стягнення 12899,96 грн.
Позивач, Комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" про стягнення заборгованості у розмірі 12899,96 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №29 від 01.07.2019 в частині оплати комунальних послуг за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Кленова, буд. 5, кв. 11.
Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Вимогами пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з частиною 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього кодексу, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями.
Відповідно до частини 3 статті 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Звертаючись з позовною заявою до суду позивачем в якості відповідача вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" та зазначено адресу місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Велика Панасівська, буд. 9/2, офіс 45.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Судом було зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з метою отримання відомостей щодо відповідача та встановлено, що адреса місцезнаходження відповідача наступна: 01004, м. Київ, вул. Велика Панасівська, буд. 9/2.
Приписами частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Таким чином, зазначена у позовній заяві адреса місцезнаходження відповідача різниться з адресою місцезнаходження, що відображена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому позивачу на виконання вимог пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України необхідно визначити (уточнити) адресу місцезнаходження відповідача.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вимогами пунктів 3 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заяву повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідач не виконує свої обов'язки та не сплачує вартість наданих йому послуг, а тому утворилась заборгованість за період з липня 2019 року по лютий 2025 року в розмірі 12899,96 грн. з посиланням, зокрема, на оборотну відомість за період з 01.07.2019 по 28.02.2025.
Натомість враховуючи положення пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України, а також беручи до уваги, що в межах позовної заяви заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості за спірний період з різними сумами нарахувань, який включає в себе також період, протягом якого нарахування не здійснювалось, суд констатує, що матеріали позовної заяви не містять детального розрахунку позовних вимог.
Отже, на виконання вимог пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України, позивач має надати суду детальний та обґрунтований розрахунок заборгованості у розмірі 12899,96 грн. із відображенням у ньому методики розрахунку з огляду на умови договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №29 від 01.07.2019 щодо кожного місяця нарахувань. При цьому надати суду обґрунтування щодо виключення з розрахунку періоду з березня 2022 по липень 2023.
Крім того, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Проте, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач не надає відомості у відповідності до пункту 7 частини 3 статті 162 ГПК України, що є недоліком позовної заяви, який підлягає усуненню шляхом подання до суду таких відомостей.
Разом з тим, відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що приблизний розмір судових витрат по даній справі складає 3000,00 грн.
Натомість у даному разі суд зазначає, що матеріали позовної заяви не містять попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи у розумінні частини 3 статті 123, пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України, що є недоліком позовної заяви, який підлягає усуненню.
Отже, з метою усунення встановленого недоліку позовної заяви, позивач має визначити (уточнити) у розумінні частини 3 статті 123 ГПК України, що саме позивач відносить до витрат, пов'язаних із розглядом справи у розмірі 3000,00 грн.
Також, відповідно до вимог частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини 5 статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з частиною 1 статті 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1, 2 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно з частиною 1, 2 статті 245 ЦК України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
Відповідно до частини 3 статті 60 ГПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Матеріали позовної заяви свідчать, що позовна заява надійшла до суду через систему "Електронний суд" та підписана представником позивача - Савіним Олегом Сергійовичем. При цьому матеріали позовної заяви свідчать, що в якості доказів на підтвердження повноважень підписанта позовної заяви подано дублікат свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002228 від 22.06.2022.
Крім того, надано в електронному вигляді довіреність у порядку передоручення від 15.01.2025, відповідно до якої Бриль Юрій Олександрович (рнокпп - НОМЕР_1 ), на підставі Витягу з ЄДР від 15.01.25 р., щодо Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" (ЄДРПОУ - 34978610), уповноважує, в порядку передоручення, Савіна Олега Сергійовича (рнокпп - НОМЕР_2 ) представляти інтереси Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців). Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Враховуючи, що в підтвердження повноважень представника позивача надано довіреність, видану в порядку передоручення і така довіреність нотаріально не посвідчена з огляду на вимоги частини 2 статті 245 ЦК України, а тому позивачу з метою усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати довіреність в порядку, встановленому чинним законодавством, а саме: довіреність від імені юридичної особи за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами або якщо подано довіреність в порядку передоручення, здійснити її нотаріальне посвідчення.
Відповідно до статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу з всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.
4. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб- адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 07.03.2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова