65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5732/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРПЛАСТ УКРАЇНА» (89440, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Великі Лази, «Новий» мікрорайон, вул. Східна, буд. 4 Б; код ЄДРПОУ 33438138)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ОПТ» (73009, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської Дивізії, буд. 24, офіс 19; код ЄДРПОУ 41481333)
про стягнення 364 333,98 грн;
представники сторін:
від позивача - Ігнатенко С.С.,
від відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРПЛАСТ УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ОПТ» 364 333,98 грн, з яких: 187 053,20 грн основного боргу; 137 307,83 грн інфляційних втрат; 39 972,95 грн 3% річних.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 92/2018 від 06.06.2018.
Ухвалою від 03.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/5732/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2025, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
06.01.2025 до суду надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 07.01.2025.
Протокольною ухвалою від 03.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2025.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ОПТ» в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.
Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд виснував про можливість розгляду справи за наявними доказами.
26.02.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
06.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРПЛАСТ УКРАЇНА» як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ОПТ» як покупцем було укладено Договір купівлі-продажу № 92/2018 (далі - Договір; а.с. 17-18), згідно з п. 1.1. якого продавець прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця матеріальні цінності (будівельні, оздоблювальні матеріали та інше), що наразі іменуються - товар, а покупець - прийняти та оплатити зазначений товар.
Відповідно до п. п. 7.1., 7.2. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір укладено терміном на 1 календарний рік. Термін дії даного Договору вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його припинення за 1 календарний місяць до моменту закінчення терміну дії даного Договору.
Підпунктом 1.2.1. п. 1.2. Договору визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме - видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції.
Згідно з п. 2.6. Договору кількість та вартість замовленого покупцем товару зазначається у видатковій накладній, яка оформляється продавцем на ім'я покупця і передається представнику останнього одночасно з передачею замовленого товару.
Відповідно до п. п. 2.7., 2.8. Договору прийняття представником покупця від продавця товару та документів, вказаних у п. 1.2. даного Договору, є підтвердженням досягнення сторонами згоди щодо переліку та ціни товару, який передається продавцем у власність покупця за Договором. Право власності у покупця на товар, який є предметом даного договору, виникає з моменту його фактичної передачі.
Згідно з п. 3.2. Договору товар, що переданий покупцеві за даним Договором, повинен бути повністю оплачений не пізніше ніж через 30 календарних днів з моменту фактичної передачі покупцю товару.
Покупець відповідно до п. 4.3. Договору прийняв на себе обов'язок, зокрема, своєчасно та у повному обсязі оплатити вартість товару відповідно до умов даного Договору.
У свою чергу, продавець згідно п. 4.2. Договору має право вимагати від покупця чіткого дотримання умов даного Договору.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, з початку 2021 року відповідачу було передано товар на загальну суму 2 137 012,80 грн. Стверджує, що відповідач систематично допускав значні прострочення платежів, оплатив товар лише частково на суму 1 887 901,21 грн та має непогашену заборгованість у розмірі 187 053,20 грн. При цьому вказує, що часткову оплату за товар на суму 62 058,39 грн в рахунок погашення заборгованості відповідача за Договором здійснило Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» на підставі тристоронньої додаткової угоди від 23.06.2023 до Договору, яку було укладено між позивачем, відповідачем та вказаним Товариством.
Так, суд встановив, що 23.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРПЛАСТ УКРАЇНА» як продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ОПТ» як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» як платником було укладено Додаткову угоду до Договору (а.с. 19), за змістом якої Договір доповнено пунктом, згідно з яким оплати за поставлений товар у розмірі та строки відповідно до умов Договору буде здійснювати третя особа - платник (ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22») на підставі договору доручення, укладеного між покупцем та платником. Сторони погодили, що постачальник приймає оплату від платника як належний платіж за Договором та втрачає право вимагати від покупця здійснення оплати у частині (сумі), яка була сплачена платником відповідно до умов цього договору.
Позивач з початку 2021 року поставив відповідачу товар на загальну суму 2 137 012,80 грн за наступними видатковими накладними (а.с. 31-52, 69-160): № 132 - МК від 02.02.21 р. на загальну суму 20 791,20 грн; № 133 - МК від 02.02.21 р. на загальну суму 77 256,00 грн; № 134 - МК від 02.02.21 р. на загальну суму 6 012,00 грн; № 135 - МК від 02.02.21 р. на загальну суму 11 316,00 грн; № 90 - ДН від 03.02.21 р. на загальну суму 5 228,70 грн; № 91 - ДН від 03.02.21 р. на загальну суму 8 250,60 грн; № 92 - ДН від 03.02.21 р. на загальну суму 3 060,60 грн; № 93 - ДН від 03.02.21 р. на загальну суму 4 521,60 грн; № 94 - ДН від 03.02.21 р. на загальну суму 16 809,30 грн; № 95 - ДН від 03.02.21 р. на загальну суму 4 539,60 грн; № 141 - МК від 03.02.21 р. на загальну суму 18 627,60 грн; № 142 - МК від 04.02.21 р. на загальну суму 5 257,20 грн; № 98 - ДН від 04.02.21 р. на загальну суму 16 437,90 грн; № 159 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 19 606,80 грн; № 160 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 5 751,60 грн; № 161 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 18 815,40 грн; №162 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 6 753,60 грн; № 163 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 13 805,40 грн; № 164 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 5 467,20 грн; № 165 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 10 112,40 грн; № 166 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 3 321,00 грн; № 167 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 8 634,60 грн; № 168 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 7 254,60 грн; № 169 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 3 995,40 грн; № 170 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 12 646,80 грн; № 171 - МК від 05.02.21 р. на загальну суму 8 318,40 грн; № 189 - МК від 09.02.21 р. на загальну суму 9 940,20 грн; № 191 - МК від 09.02.21 р. на загальну суму 16 779,60 грн; № 231 - МК від 16.02.21 р. на загальну суму 6 537,60 грн; № 232 - МК від 16.02.21 р. на загальну суму 17 406,30 грн; № 236 - МК від 17.02.21 р. на загальну суму 2 238,60 грн; № 237 - МК від 17.02.21 р. на загальну суму 6 608,10 грн; № 238 - МК від 17.02.21 р. на загальну суму 5 339,10 грн; № 239 - МК від 17.02.21 р. на загальну суму 2 100,60 грн; № 240 - МК від 17.02.21 р. на загальну суму 1 050,30 грн; № 241 - МК від 17.02.21 р. на загальну суму 4 138,20 грн; № 128 - ДН від 17.02.21 р. на загальну суму 6 351,60 грн; № 129 - ДН від 17.02.21 р. на загальну суму 11 331,00 грн; № 252 - МК від 19.02.21 р. на загальну суму 13 824,90 грн; № 253 - МК від 19.02.21 р. на загальну суму 4 470,00 грн; № 254 - МК від 19.02.21 р. на загальну суму 2 510,40 грн; № 255 - МК від 19.02.21 р. на загальну суму 7 531,80 грн; № 265 - МК від 23.02.21 р. на загальну суму 9 472,50 грн; № 292 - МК від 01.03.21 р. на загальну суму 84 184,80 грн; № 293 - МК від 01.03.21 р. на загальну суму 3 336,00 грн; № 297 - МК від 01.03.21 р. на загальну суму 3 952,80 грн; № 298 - МК від 01.03.21 р. на загальну суму 4 283,10 грн; № 308 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 14 459,40 грн; № 309 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 10 052,40 грн; № 310 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 3 685,50 грн; № 311 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 2 680,20 грн; № 312 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 3 156,60 грн; № 313 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 2 061,60 грн; № 314 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 6 437,70 грн; № 315 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 4 140,60 грн; № 316 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 6 112,80 грн; № 317 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 3 596,40 грн; № 307 - МК від 02.03.21 р. на загальну суму 15 501,30 грн; № 323 - МК від 03.03.21 р. на загальну суму 4 011,90 грн; № 170 - ДН від 03.03.21 р. на загальну суму 3 935,40 грн; № 171 - ДН від 03.03.21 р. на загальну суму 4 235,10 грн; № 172 - ДН від 03.03.21 р. на загальну суму 618,60 грн; № 324 - МК від 03.03.21 р. на загальну суму 13 905,60 грн; № 342 - МК від 05.03.21 р. на загальну суму 8 667,60 грн; № 343 - МК від 05.03.21 р. на загальну суму 4 195,20 грн; № 346 - МК від 05.03.21 р. на загальну суму 8 035,50 грн; № 396 - МК від 12.03.21 р. на загальну суму 9 761,40 грн; № 386 - МК від 12.03.21 р. на загальну суму 20 815,50 грн; № 408 - МК від 16.03.21 р. на загальну суму 292 051,20 грн; № 409 - МК від 16.03.21 р. на загальну суму 2 640,30 грн; № 419 - МК від 17.03.21 р. на загальну суму 2 659,50 грн; № 420 - МК від 17.03.21 р. на загальну суму 2 077,80 грн; № 421 - МК від 17.03.21 р. на загальну суму 6 876,00 грн; № 234 - ДН від 17.03.21 р. на загальну суму 5 556,60 грн; № 235 - ДН від 17.03.21 р. на загальну суму 8 685,90 грн; № 236 - ДН від 17.03.21 р. на загальну суму 2 213,40 грн; № 237 - ДН від 17.03.21 р. на загальну суму 2 189,40 грн; № 434 - МК від 19.03.21 р. на загальну суму 5 424,00 грн; № 435 - МК від 19.03.21 р. на загальну суму 3 778,80 грн; № 440 - МК від 19.03.21 р. на загальну суму 5 641,80 грн; № 441 - МК від 19.03.21 р. на загальну суму 4 207,20 грн; № 446 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 2 022,60 грн; № 447 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 4 570,80 грн; № 448 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 4 366,80 грн; № 449 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 3 850,50 грн; № 450 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 3 786,00 грн; № 451 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 6 133,80 грн; № 452 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 4 816,80 грн; № 453 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 4 043,40 грн; № 456 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 13 155,90 грн; № 457 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 4 999,20 грн; № 458 - МК від 22.03.21 р. на загальну суму 7 464,00 грн; № 270 - ДН від 23.03.21 р. на загальну суму 8 743,50 грн; № 271 - ДН від 23.03.21 р. на загальну суму 6 172,80 грн; № 277 - ДН від 23.03.21 р. на загальну суму 3 456,00 грн; № 278 - ДН від 23.03.21 р. на загальну суму 2 104,20 грн; № 279 - ДН від 23.03.21 р. на загальну суму 6 312,60 грн; № 287 - ДН від 24.03.21 р. на загальну суму 6 712,20 грн; № 488 - МК від 24.03.21 р. на загальну суму 5 227,50 грн; № 493 - МК від 24.03.21 р. на загальну суму 1 750,80 грн; № 500 - МК від 26.03.21 р. на загальну суму 9 510,90 грн; № 523 - МК від 30.03.21 р. на загальну суму 5 968,20 грн; № 524 - МК від 30.03.21 р. на загальну суму 7 579,50 грн; № 525 - МК від 30.03.21 р. на загальну суму 5 653,80 грн; № 526 - МК від 30.03.21 р. на загальну суму 4 367,40 грн; № 527 - МК від 30.03.21 р. на загальну суму 3 873,00 грн; № 528 - МК від 30.03.21 р. на загальну суму 4 341,00 грн; № 529 - МК від 30.03.21 р. на загальну суму 6 723,30 грн; № 530 - МК від 30.03.21 р. на загальну суму 4 105,50 грн; № 531 - МК від 30.03.21 р. на загальну суму 8 656,80 грн; № 532 - МК від 30.03.21 р. на загальну суму 3 242,40 грн; № 313 - ДН від 31.03.21 р. на загальну суму 5 023,20 грн; № 314 - ДН від 31.03.21 р. на загальну суму 6 512,10 грн; № 537 - МК від 31.03.21 р. на загальну суму 4 113,00 грн; № 538 - МК від 31.03.21 р. на загальну суму 20 592,60 грн; № 547 - МК від 01.04.21 р. на загальну суму 6 503,40 грн; № 548 - МК від 01.04.21 р. на загальну суму 4 885,20 грн; № 557 - МК від 02.04.21 р. на загальну суму 1 998,00 грн; № 558 - МК від 02.04.21 р. на загальну суму 2 649,60 грн; № 559 - МК від 02.04.21 р. на загальну суму 3 020,70 грн; № 560 - МК від 02.04.21 р. на загальну суму 4 881,00 грн; № 562 - МК від 02.04.21 р. на загальну суму 2 664,00 грн; № 563 - МК від 02.04.21 р. на загальну суму 4 211,40 грн; № 564 - МК від 02.04.21 р. на загальну суму 12 043,80 грн; № 561 - МК від 02.04.21 р. на загальну суму 12 731,70 грн; № 344 - ДН від 06.04.21 р. на загальну суму 4 193,10 грн; № 345 - ДН від 06.04.21 р. на загальну суму 8 868,00 грн; № 611 - МК від 08.04.21 р. на загальну суму 11 116,50 грн; № 626 - МК від 09.04.21 р. на загальну суму 14 240,40 грн; № 395 - ДН від 13.04.21 р. на загальну суму 5 031,00 грн; № 396 - ДН від 13.04.21 р. на загальну суму 4 038,30 грн; № 401 - ДН від 13.04.21 р. на загальну суму 4 349,70 грн; № 661 - МК від 13.04.21 р. на загальну суму 7 851,60 грн; № 662 - МК від 13.04.21 р. на загальну суму 8 959,80 грн; № 663 - МК від 13.04.21 р. на загальну суму 3 172,80 грн; № 664 - МК від 13.04.21 р. на загальну суму 2 188,80 грн; № 665 - МК від 13.04.21 р. на загальну суму 11 160,30 грн; № 666 - МК від 13.04.21 р. на загальну суму 8 357,40 грн; № 667 - МК від 13.04.21 р. на загальну суму 2 059,80 грн; № 668 - МК від 13.04.21 р. на загальну суму 3 147,60 грн; № 669 - МК від 13.04.21 р. на загальну суму 5 068,50 грн; № 670 - МК від 13.04.21 р. на загальну суму 10 450,80 грн; № 675 - МК від 14.04.21 р. на загальну суму 15 761,10 грн; № 676 - МК від 14.04.21 р. на загальну суму 2 012,10 грн; № 677 - МК від 14.04.21 р. на загальну суму 2 750,10 грн; № 680 - МК від 15.04.21 р. на загальну суму 13 727,10 грн; № 682 - МК від 15.04.21 р. на загальну суму 17 670,00 грн; № 683 - МК від 15.04.21 р. на загальну суму 7 639,20 грн; № 694 - МК від 16.04.21 р. на загальну суму 9 691,80 грн; № 695 - МК від 16.04.21 р. на загальну суму 8 876,70 грн; № 707 - МК від 16.04.21 р. на загальну суму 7 858,50 грн; № 708 - МК від 16.04.21 р. на загальну суму 7 212,30 грн; № 709 - МК від 16.04.21 р. на загальну суму 13 731,00 грн; № 710 - МК від 16.04.21 р. на загальну суму 12 698,40 грн; № 711 - МК від 16.04.21 р. на загальну суму 4 470,60 грн; № 712 - МК від 16.04.21 р. на загальну суму 5 073,00 грн; № 434 - ДН від 21.04.21 р. на загальну суму 9 673,80 грн; № 435 - ДН від 21.04.21 р. на загальну суму 4 124,10 грн; № 909 - МК від 13.05.21 р. на загальну суму 8 059,20 грн; № 914 - МК від 13.05.21 р. на загальну суму 8 421,90 грн; № 915 - МК від 13.05.21 р. на загальну суму 4 353,60 грн; № 921 - МК від 14.05.21 р. на загальну суму 24 221,40 грн; № 936 - МК від 14.05.21 р. на загальну суму 27 264,30 грн; № 937 - МК від 14.05.21 р. на загальну суму 10 739,10 грн; № 938 - МК від 14.05.21 р. на загальну суму 1 617,60 грн; № 960 - МК від 18.05.21 р. на загальну суму 18 227,10 грн; № 961 - МК від 18.05.21 р. на загальну суму 13 042,80 грн; № 968 - МК від 18.05.21 р. на загальну суму 26 076,30 грн; № 969 - МК від 18.05.21 р. на загальну суму 9 784,50 грн; № 970 - МК від 18.05.21 р. на загальну суму 7 360,20 грн; № 971 - МК від 18.05.21 р. на загальну суму 17 133,90 грн; № 972 - МК від 18.05.21 р. на загальну суму 6 003,60 грн; № 973 - МК від 18.05.21 р. на загальну суму 10 913,70 грн; № 974 - МК від 18.05.21 р. на загальну суму 13 119,60 грн; № 975 - МК від 18.05.21 р. на загальну суму 2 835,30 грн; № 976-МК від 18.05.21 р. на загальну суму 6 117,00 грн; № 977-МК від 18.05.21 р. на загальну суму 2 989,20 грн; № 978-МК від 18.05.21 р. на загальну суму 3 152,10 грн; № 979-МК від 18.05.21 р. на загальну суму 4 355,70 грн; № 980-МК від 18.05.21 р. на загальну суму 5 078,70 грн; № 981-МК від 18.05.21 р. на загальну суму 2 854,80 грн; № 572-ДН від 18.05.21 р. на загальну суму 6 165,60 грн; № 573-ДН від 18.05.21 р. на загальну суму 6 766,20 грн; № 574-ДН від 18.05.21 р. на загальну суму 8 824,80 грн; № 996-МК від 20.05.21 р. на загальну суму 8 445,90 грн; № 997-МК від 20.05.21 р. на загальну суму 5 692,50 грн; № 591 - ДН від 20.05.21 р. на загальну суму 6 035,40 грн; № 623 - ДН від 25.05.21 р. на загальну суму 3 478,50 грн; № 624 - ДН від 25.05.21 р. на загальну суму 8 144,10 грн; № 1060 - МК від 27.05.21 р. на загальну суму 3 063,30 грн; № 639 - ДН від 27.05.21 р. на загальну суму 5 123,10 грн; № 640 - ДН від 27.05.21 р. на загальну суму 11 347,80 грн; № 1100-МК від 01.06.21 р. на загальну суму 3 513,60 грн; № 1101-МК від 01.06.21 р. на загальну суму 5 951,70 грн; № 1105 - МК від 01.06.21 р. на загальну суму 81 946,80 грн; № 1106-МК від 01.06.21 р. на загальну суму 12 625,20 грн; № 1107-МК від 01.06.21 р. на загальну суму 5 749,80 грн; № 1108-МК від 01.06.21 р. на загальну суму 6 954,90 грн; № 1109-МК від 01.06.21 р. на загальну суму 8 422,50 грн; № 1110-МК від 01.06.21 р. на загальну суму 8 234,10 грн; № 1118-МК від 02.06.21 р. на загальну суму 6 444,90 грн; № 1119-МК від 02.06.21 р. на загальну суму 2 810,10 грн; № 1120-МК від 02.06.21 р. на загальну суму 3 315,60 грн; № 1139-МК від 04.06.21 р. на загальну суму 12 659,40 грн; № 1152-МК від 04.06.21 р. на загальну суму 2 462,40 грн; № 1153-МК від 04.06.21 р. на загальну суму 5 641,80 грн; № 1154-МК від 04.06.21 р. на загальну суму 2 740,20 грн; № 1155-МК від 04.06.21 р. на загальну суму 4 936,80 грн; № 1156-МК від 04.06.21р. на загальну суму 6 228,90 грн; № 1157-МК від 04.06.21 р. на загальну суму 1 967,40 грн; № 1158-МК від 04.06.21 р. на загальну суму 10 419,30 грн; № 1159-МК від 04.06.21 р. на загальну суму 5 241,30 грн; № 1161-МК від 04.06.21 р. на загальну суму 3 692,40 грн; № 1167-МК від 07.06.21 р. на загальну суму 5 813,10 грн; № 1168-МК від 07.06.21 р. на загальну суму 10 452,90 грн; № 699-ДН від 07.06.21 р. на загальну суму 7 966,80 грн; № 705-ДН від 07.06.21 р. на загальну суму 6 426,30 грн; № 724-ДН від 08.06.21 р. на загальну суму 6 183,30 грн; № 725-ДН від 08.06.21 р. на загальну суму 4 997,70 грн; № 734-ДН від 09.06.21 р. на загальну суму 10 038,30 грн; № 742-ДН від 10.06.21 р. на загальну суму 4 767,90 грн; № 781-ДН від 14.06.21 р. на загальну суму 7 176,30 грн; № 1253-МК від 14.06.21 р. на загальну суму 3 255,30 грн; № 1274-МК від 15.06.21 р. на загальну суму 1 335,60 грн; № 1275-МК від 15.06.21 р. на загальну суму 948,60 грн; № 491-ДН від 07.06.23 р. на загальну суму 6 070,50 грн.
Відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій (а.с. 57-59, 62-68, 161-185) відповідач сплатив на користь позивача 1 887 901,21 грн заборгованості за поставлений товар.
При цьому, як свідчать матеріали справи, а саме платіжні інструкції № 3 від 19.07.2023, № 1 від 24.04.2023, № 4 від 07.08.2023, № 3 від 29.08.2023 (а.с. 60-61), 62 058,39 грн заборгованості за Договором сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22».
06.11.2024 позивач направив поштою відповідачу претензію-вимогу № 06/1 від 06.11.2024, в якій вимагав негайно, але не пізніше 7 календарних днів з моменту пред'явлення претензії, погасити заборгованість за Договором (а.с. 54-56).
Претензія повернулася позивачу без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 187 053,20 грн основного боргу за поставлений товар, а також 137 307,83 грн інфляційних втрат та 39 972,95 грн 3% річних, нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Здійснюючи аналіз обґрунтованості заявлених позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
У статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, між сторонами у даній справі виникли правовідносини, притаманні для договорів купівлі-продажу та поставки.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями частини ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як за договором купівлі-продажу, так і за договором поставки, обов'язок покупця полягає у оплаті та прийнятті товару, а кореспондуючий обов'язок продавця (постачальника) у передачі товару.
Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Суд констатує той факт, що видаткова накладна є первинним документом бухгалтерського обліку, який засвідчує факт поставки товару.
Відповідно до положень ст. 44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Положеннями ст. 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, з огляду на ст. 44.1 Податкового кодексу України та ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" саме первинний документ, який містить особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та відомості про господарську операцію і може підтвердити її реальне (фактичне) здійснення, - є належним та допустимим доказом здійснення господарської операції.
Таким чином, підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які згідно названого Закону (ст. 1, ч. ч. 2-3 ст. 9) і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Суд встановив, що з початку 2021 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 137 012,80 грн. Разом з тим, відповідач здійснив оплату поставленого товару лише частково на суму 1 887 901,21 грн.
Часткову оплату за товар на суму 62 058,39 грн в рахунок погашення заборгованості відповідача за Договором здійснило Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» на підставі Додаткової угоди від 23.06.2023 до Договору.
Так, несплаченою залишилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 187 053,20 грн.
При цьому суд враховує, що згідно умов Додаткової угоди до Договору позивач втрачає право вимагати від відповідача здійснення оплати виключно у тій частині (сумі), яка була сплачена ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22».
Водночас, аналіз змісту Додаткової угоди до Договору не свідчить про заміну боржника (відповідача) у зобов'язанні на ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22».
Отже, вимагати сплату неоплаченої частини вартості поставленого товару позивач має право саме від відповідача.
Наявність спірної заборгованості (основного боргу) відповідач не спростував, доказів її сплати на користь позивача до матеріалів справи не надав, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 187 053,20 грн заборгованості підлягають задоволенню.
За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань позивач в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував та заявив до стягнення у даній справі 137 307,83 грн інфляційних втрат та 39 972,95 грн 3% річних (нараховано до 30.12.2024).
Щодо позову в цій частині суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат та 3 відсотки річних, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Визначені частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат та 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Перевіривши запропонований позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані та підтверджені належними, допустимими та вірогідними доказами.
У зв'язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача. Водночас при розподілі судових витрат зі сплати судового збору суд враховує приписи ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. За таких обставин, на відповідача підлягають покладенню 4 372,00 грн витрат зі сплати судового збору. При цьому частина судового збору у розмірі 1 093,01 грн є надмірно сплаченою позивачем.
У позовній заяві позивач також просив у судовому рішенні встановити нарахування 3% річних на суму основної заборгованості з оплати вартості товарів, поставлених згідно договору купівлі-продажу № 92/2018 від 06.06.2018, починаючи з 31.12.2024 до повного виконання рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ОПТ».
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 № 910/14524/22 звернула увагу на те, що нарахування відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання. Тобто це ті самі відсотки, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов'язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків, які нараховуються до моменту виконання судового рішення.
Відтак, з урахуванням клопотання позивача про нарахування 3% річних до повного виконання відповідачем рішення, суд, не встановивши обставин, які б унеможливлювали нарахування грошових коштів у порядку частини десятої статті 238 ГПК України, вважає за можливе зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРПЛАСТ УКРАЇНА» (89440, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Великі Лази, «Новий» мікрорайон, вул. Східна, буд. 4 Б; код ЄДРПОУ 33438138) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ОПТ» (73009, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської Дивізії, буд. 24, офіс 19; код ЄДРПОУ 41481333) про стягнення 364 333,98 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ОПТ» (73009, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської Дивізії, буд. 24, офіс 19; код ЄДРПОУ 41481333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРПЛАСТ УКРАЇНА» (89440, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Великі Лази, «Новий» мікрорайон, вул. Східна, буд. 4 Б; код ЄДРПОУ 33438138) 187 053,20 грн основного боргу, 137 307,83 грн інфляційних втрат, 39 972,95 грн 3% річних, 4 372,00 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Встановити нарахування 3% річних на суму основної заборгованості з оплати вартості товарів, поставлених згідно договору купівлі-продажу № 92/2018 від 06.06.2018, починаючи з 31.12.2024 до повного виконання рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ОПТ» (73009, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської Дивізії, буд. 24, офіс 19; код ЄДРПОУ 41481333), за формулою: СОБ / КДР * 0,03 * КДП, де: СОБ - сума основної заборгованості; КДР - кількість днів у році стосовно періоду, за який нараховуються проценти; КДП - кількість днів прострочки.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 26 лютого 2025 р. Повний текст рішення складено та підписано 07 березня 2025 р.
Суддя Р.В. Волков