Провадження № 3/582/731/24
Справа № 582/1543/24
копія
Недригайлівський районний суд Сумської області
05 березня 2025 року
Суддя Недригайлівського районного суду Сумської області Жмурченко В. Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
01.12.2024 о 19 год 45 хв в с. Недригайлів, Роменського району Сумської області, по вул. Щебетунів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A4 н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей) та відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо вказаної події 01.12.2024 відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який 17.12.2024 надійшов для розгляду до Недригайлівського районного суду Сумської області.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Шевченко Д. С. підтримав раніше подані заперечення, у яких просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях його підзахисного ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки останній не керував транспортним засобом, а також у зв'язку з порушенням працівниками поліції порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння його підзахисного.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, подані захисником пояснення та клопотання, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, його вина у вчиненні вищевказаного правопорушення доведена у повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом, та іншими матеріалами справи.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи наведені вище докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі присутнє посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Необхідно зауважити, що положення ст. 266 КУпАП не регламентують дії поліцейського та не визначають порядок і форму фіксації ним відмови водія (особи, яка керує т/з) від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, а тому у разі вчинення вказаними особами таких дій поліцейському слід керуватись п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (в ред. Постанови КМУ № 888 від 28.10.2015).
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Таким чином, ОСОБА_1 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв'язку з чим суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Що стосується доводів сторони захисту про порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп'яніння, то вони є неприйнятними, та повністю спростовуються відеозаписом події з якого вбачається, що поліцейський спочатку запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» але водій відмовився. Після чого працівник поліції для проходження відповідного огляду, запропонував водію проїхати до найближчого медичного закладу, який знаходився в смт. Недригайлів, однак останній також відмовився.
Тобто у ситуації що виникла водій мав можливість пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, при цьому будь-якого тиску чи неправомірних дій зі сторони працівників поліції не вбачається, доказів цього стороною захисту до суду надано не було, що в свою чергу спростовує твердження сторони захисту про наявний тиск.
Що стосується керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом:
Сторона захисту у своєму клопотанні спростовує сам факт керування.
На переконання суду, факт керування мав місце. Дійсно відеокамера поліцейського не зафіксувала саму зупинку транспортного засобу, але з відеозапису вбачається? що автомобіль з увімкненим двигуном та включеним світлом фар знаходиться на краю проїзної частини дороги, інших осіб у салоні автомобіля не виявлено, сам водій, на запитання працівника поліції, незаперечував факту керування.
Саме тому, доводи якими сторона заперечує факт керування транспортним засобом, сприймаються судом як спосіб захисту.
Щодо неправильного складання протоколу та його нелогічності:
Згідно протоколу: «01.12.2024 о 19 год 45 хв в смт. Недригайлів, вул. Щебетунів, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI A4 н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук) від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився чим порушив п 2.5 у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Дійсно, при складанні протоколу в п. 7 при описі установлених даних працівником поліції було зазначено прізвище водія як « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 » Крім того в цьому ж пункті протоколу зазначено, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI A4 н.з. НОМЕР_1 , «в стані» алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук) замість правильного «з ознаками»
На думку суду, це не що інше як помилка допущена працівником поліції при описі фабули у вказаному вище протоколі.
Так в п. 4 протоколу вірно вказна особа щодо якої складено протокол: ОСОБА_1 , 1998 року народження, проживає АДРЕСА_1 , що відповідає дійсності.
Із п. 7 описової частини протоколу можна зробити висновок про те що працівник поліції виявив і зафіксував невиконання вимог п. 2.5, а не 2.9 а ПДР України.
Дана помилка не є підставою для висновку щодо відсутності в діях водія ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всі інші доводи наведені стороною захисту, про порушення вимог чинного законодавства, допущені працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , суд відхиляє як такі, що не спростовують його вини.
Отже, своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, як особа, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, ссудом не встановлено.
Таким чином, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його винуватості, суд дійшов до висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 27, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір",
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: підпис з оригіналом згідно
Суддя: В. Д. Жмурченко