вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5177/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання (помічник за дорученням) Карлікової К.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Матоли Лілії Олегівни, АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", 53600, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с.Покровське, вул.Центральна, буд.17-А, код ЄДРПОУ 30699186
про стягнення коштів за договором про виконання сільськогосподарських робіт (послуг)
Представники сторін:
від позивача: Притула Сергій Володимирович, ордер №1278022 від 11.04.2024р.
від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець Матола Лілія Олегівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", в якій просить суд стягнути суму основного боргу в розмірі 1 081 526,99грн., пеню в сумі 7 599,79грн. та судовий збір в розмірі 16 336,90грн.
Позивні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №КО-089-В в частині оплати послуг.
Ухвалою суду від 02.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2025 о 10:00год.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Ухвалу суду від 02.12.2024р.. в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 02.12.2024р. (о 20:55год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 44).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 17.12.2024р. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судове засідання ніхто не з'явився про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду не відомі.
Ухвалою суду від 14.01.2025р. було відкладено підготовче засідання по справі на 28.01.2025р. о 11:30год.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 28.01.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2025р. о 12:00год.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
В судовому засіданні 25.02.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, заслухавши представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
25 червня 2024 року між Фізичною особою-підприємцем Матолою Лілією Олегівною (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (орендар, відповідач) укладено договір №КО-089-В оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем (а.с. 15-16).
Відповідно до пункту 1.1. договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку разом з екіпажем (два спеціаліста орендодавця, які забезпечують безперебійну роботу техніки, керування нею та виконання технічних завдань орендаря) (далі іменуються - техніка), а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування техніку з екіпажем, і зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.
Ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики визначаються у додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
За умовами пунктів 2.1, 2.2 договору техніка, що передається в оренду, повинна використовуватися орендарем виключно для проведення сільськогосподарських робіт, відповідно до вимог Інструкції з експлуатації заводу-виробника. Техніка передається в оренду орендодавцю з метою проведення збирання врожаю.
Передача техніки в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору (п. 3.2 договору).
Відповідно до пункту 4.1. передача сільськогосподарської техніки з екіпажем в оренду, а також повернення її з оренди, здійснюється на підставі Актів приймання - передачі техніки.
Згідно пункту 4.2 договору строк оренди техніки з екіпажем орієнтовно складає з 10 червня 2024 року по 10 липня 2024 року. Фактичні строки оренди техніки з екіпажем визначаються відповідно до Актів приймання - передачі техніки, без внесення змін до умов договору, техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі.
Плата за договором оренди становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених орендарем орендодавцеві протягом дії договору на підставі актів виконаних робіт. Розмір орендної плати за договором оренди погоджується сторонами додатковими угодами до договору, які є його невід'ємною частиною (п. 5.1 договору).
Орендна плата згідно договору оренди визначається в акті виконаних робіт, що підписується сторонами протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його від виконавця або в цей же строк направити виконавцю обґрунтовану мотивовану відмову від підписання Акту (п. 5.2 договору).
Згідно пункту 5.3 договору виплата орендної плати проводиться протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт. Орендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендодавцем рахунку.
Орендар за цим договором зобов'язується своєчасно сплачувати орендні платежі відповідно до умов договору (п. 6.3.2 договору).
У разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 8.1 договору).
Пунктом 8.3 договору визначено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендодавцем щодо сплати орендної плати за оренду техніки з екіпажем, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та укладається на строк до 02.06.2025 року, а в частині виконання, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1 договору).
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, а також від проведення взаєморозрахунків у частині фактично виконаних за договором зобов'язань (п. 9.5 договору)
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
За приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.
03 червня 2024 року між Фізичною особою-підприємцем Матолою Лілією Олегівною (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (орендар, відповідач) укладено додаткову угоду №1 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №КО-089-В від 03.06.2024р. (а.с. 17).
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №1, на виконання умов договору сторони дійшли згоди погодити істотні умови договору та визначити вартість орендної плати, встановити, що:
- техніка передається в оренду орендарю з метою проведення збирання врожаю;
- розрахунок орендної плати складає 1 300,00грн. без ПДВ, за один гектар зібраної площі пшениці однією одиницею техніки;
- розрахунок орендної плати складає 1 350,00грн. без ПДВ, за один гектар зібраної площі ріпаку однією одиницею техніки;
- загальна кількість наданих послуг з оренди фіксується Актом виконаних робіт.
19 серпня 2024 року між Фізичною особою-підприємцем Матолою Лілією Олегівною (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (орендар, відповідач) укладено додаткову угоду №2 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №КО-089-В від 03.06.2024р. (а.с. 19).
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №1, на виконання умов договору сторони дійшли згоди погодити істотні умови договору та визначити вартість орендної плати, встановити, що:
- техніка передається в оренду орендарю з метою проведення збирання врожаю;
- розрахунок орендної плати складає 1 100,00грн. без ПДВ, за один гектар зібраної площі соняшника однією одиницею техніки;
- загальна кількість наданих послуг з оренди фіксується Актом виконаних робіт.
За актом приймання - передачі техніки №1 від 20.06.2024р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду техніку з екіпажем: комбайн зернозбиральний New Holland CХ6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , 2017 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , видане ГУ Держпродспоживслужба в Дніпропетровській області 05.11.2020 року. Претензії до стану техніки у орендаря відсутні (а.с. 20).
За актом приймання - передачі (повернення) техніки №2 від 07.07.2024р. орендар передав, а орендодавець прийняв з оренди техніку з екіпажем. Претензії до стану техніки у орендодавця відсутні (а.с. 21).
За актом приймання - передачі техніки №3 від 07.09.2024р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду техніку з екіпажем: комбайн зернозбиральний New Holland CХ6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , 2017 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , видане ГУ Держпродспоживслужба в Дніпропетровській області 05.11.2020 року. Претензії до стану техніки у орендаря відсутні (а.с. 22).
За актом приймання - передачі (повернення) техніки №4 від 05.10.2024р. орендар передав, а орендодавець прийняв з оренди техніку з екіпажем. Претензії до стану техніки у орендодавця відсутні (а.с. 23).
29.06.2024р. сторонами складено Акт виконаних робіт №1:
- найменування робіт - послуги оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем комбайн New Holland CХ6090;
- кількість - 40га.;
- сума без ПДВ - 54 000,00грн.(а.с. 24).
08.07.2024р. сторонами складено Акт виконаних робіт №2:
- найменування робіт - послуги оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем комбайн New Holland CХ6090;
- кількість - 233,0277га. та 209,3531га;
- сума без ПДВ - 314 587,39грн. та 272 159,03грн., всього: 586 746,42грн.(а.с. 25).
04.10.2024р. сторонами складено Акт виконаних робіт №4:
- найменування робіт - послуги оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем комбайн New Holland CХ6090;
- кількість - 631,6187га.;
- сума без ПДВ - 694 780,57грн.(а.с. 26).
Акти містять посилання на договір №КО-089-В від 03.06.2024р., підписані та скріплені печатками підприємств. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Матеріалами справи встановлено, що ФОП Матолою Лілією Олегівною виставлялись рахунки на оплату та передоплату послуг:
- рахунок на передоплату №01/24 від 20 червня 2024 року на суму 54 000,00грн. (а.с. 27);
- рахунок на оплату №02/24 від 08 липня 2024 року на суму 586 746,42грн. (а.с. 28);
- рахунок на оплату №04/24 від 04 жовтня 2024 року на суму 694 780,57грн. (а.с. 29).
Відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача платіжною інструкцією №664 від 20.06.2024р. суму в розмірі 54 000,00грн. та платіжною інструкцією №3901 від 20.09.2024р. суму в розмірі 200 000,00грн. (а.с. 30-31).
24.10.2024р. Акт звірки за період 01.01.2024р. та 24.10.2024р. на загальну суму 1 081 526,99грн. (а.с. 32).
Акт містить посилання на договір №КО-089-В від 3.06.2024р., підписаний та скріплений печатками підприємств. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не зазначив.
Позивач стверджує, що відповідач не виконав належним чином умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1 089 126,78грн.
Позивач просить стягнути основний борг у розмірі 1 081 526,99грн. та пеню в розмірі 7 599,79грн., що і стало причиною звернення до суду.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).
Передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ст. 774 ЦК України).
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Як передбачено частинами першою, третьою та п'ятою ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору суборенди, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами пункту 5.3 договору сплата орендної плати згідно договору оренди проводиться протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт.
Відповідно до Порядку здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою правління НБУ від 03.12.2003 №514 (зі змінами) банківський день - це робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА (Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів) або іншими міжнародними документами, затвердженими МТП (Міжнародною торговельною палатою).
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити орендну плату:
- за актом №1 від 29.06.2024р. не пізніше 19.06.2024р., відповідач сплатив повністю 54 000,00грн. платіжним дорученням №664 від 20.06.2024р., а тому борг за цим актом не нараховується;
- за актом №2 від 08.07.2024р. не пізніше 28.07.2024р., прострочка виконання настає з 29.07.2024р., відповідач сплатив частково 200 000,00грн. платіжним дорученням №3901 від 20.09.2024р., а тому залишок боргу - 386 746,42грн.;
- за актом №4 від 04.10.2024 не пізніше 24.10.2024р., прострочка виконання настає з 25.10.2024р., залишок боргу - 694 780,57грн.
Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у розмірі 1 081 526,99грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості 1 081 526,99грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини другої ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
В пункті 8.3 договору визначено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендодавцем щодо сплати орендної плати за оренду техніки з екіпажем, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 7 599,79грн. за періоди: з 29.07.2024 по 19.09.2024 на суму 586 746,42грн. нарахована пеня становить 3 109,76грн., з 20.09.2024 по 22.11.2024 на суму 386 746,42грн.(залишок суми по акту №2) - 2 475,17грн., з 25.10.2024 по 22.11.2024 на суму 694 780,57грн. - пеня 2 014,86грн. (а.с. 8).
Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено, що розрахунок пені є арифметично вірним.
Вимога про стягнення пені задовольняється судом в повному обсязі в розмірі 7 599,79грн.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 1 081 526,99грн та пеня у розмірі 7 599,79грн, а всього 1 089 126,78грн.
Щодо розподілу витрат на правовому допомогу.
25 березня 2024 року між Фізичною особою-підприємцем Матолою Лілією Олегівною (клієнт, замовник, позивач) та Адвокатом Притулю Сергієм Володимировичем (адвокат, виконавець) укладено угоду №б/н про надання правової допомоги (а.с. 34-35).
За пунктом 1.1 договору Адвокат приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу Клієнту з правових питань, в тому числі здійснити підготовку позовної заяви та усіх необхідних заяв і клопотань для подання до будь-якого суду, будь-яких інстанцій та здійснювати захист інтересів Клієнта як його представник у будь-яких судах, підприємствах, установах та організаціях в тому числі військових частинах , судових органах України будь-якої ланки, правоохоронних органах, органах прокуратури.
Відповідно до пункту 4.1 договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.
При визначенні розміру гонорару враховується:
- Обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення;
- Ступінь складності правових питань, що стосуються доручення;
- Вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;
- Необхідність виїзду у відрядження;
- Важливість доручення з точки зору інтересів клієнта;
- Особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;
- Характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;
- Професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката (п.4.2).
Пунктом 4.3 передбачено, що за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату витрати на підготовку до справ та участь в судових засіданнях, а також гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.
Відповідно до пункту 4.6. крім оплати гонорару, клієнт відшкодовує адвокату всі витрати, понесені ним у зв'язку з виконанням даної угоди (надалі - витрати). Такі витрати включають:
- Видатки на міжнародний та /або міжміський зв'язок;
- Витрати на факсимільний зв'язок, поштові витрати;
- Фотокопіювання, транспортні та відрядні витрати;
- Переклад на іноземні мови та з іноземних мов;
- Витрати на оплату праці експертів, консультантів із спеціальних питань;
- Інші витрати, пов'язані з наданням послуг.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору (п.5.1).
Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.
Додатковою угодою №1 від 22.11.2024р. сторони погодили, що Клієнт оплачує Адвокату:
- витрати на підготовку до справи та участь в судових засіданнях в розмірі 7000,00 грн.(сім тисяч грн. 00 коп.);
- гонорар в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.).
Пунктом 2 ДУ Сторони погодили, що виплати Адвокату здійснюються поетапно у наступній послідовності:
- витрати на підготовку до справи в розмірі 7000,00 грн.(сім тисяч грн. 00 коп.) оплачуються Клієнтом в день підписання Основного договору та даної Додаткової угоди;
- гонорар в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч грн.) виплачується Клієнтом на наступний день останнього судового засідання по справі в суді першої інстанції в якому було ухвалено рішення суду(ухвалу про затвердження мирової угоди), а якщо було подано апеляційну скаргу будь-якою стороною по справі, то на наступний день останнього судового засідання по справі в суді апеляційної інстанції в якій було ухвалено рішення суду апеляційної інстанції.
Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: угода про надання правничої (правової) допомоги від 25.03.2024р. (а.с. 34-35); ордер серії АЕ №1278022 від 11.04.2024 (а.с. 33). Статус адвоката Притули С.В. підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №4306 від 17.05.2019р. (а.с. 37).
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 17 000,00грн.
За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (ст. 1312 Конституції України).
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
У разі відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, які надаються адвокатом, суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (постанова Касаційного господарського суду від 09.12.2021 у справі №922/3812/19).
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 126 ГПК України).
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
- розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач заперечення проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу не надав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, що склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Отже, суд вправі покласти на сторону лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Процесуальні документи, наявні у справі підтверджують надання правової допомоги позивачу у цій справі адвокатом Притулою Сергієм Володимировичем.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; відсутність складних та будь-яких розрахунків в позовній заяві; ціною позову (основний борг виник за одним актом та здійснені відповідні нарахування), та значенням справи для сторони, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Матоли Лілії Олегівни та стягнення на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000,00грн.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028,00грн.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, сума судового збору за подання даного позову складала 16 336,90грн. (1 089 126,78грн * 1,5%).
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 16 336,90грн, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL215976 від 22.11.2024р. на суму 16 336,90грн. (а.с. 6).
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 16 336,90грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 233, 238, 240, 241, 244, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", 53600, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с.Покровське, вул.Центральна, буд.17-А, код ЄДРПОУ 30699186 на користь Фізичної особи-підприємця Матоли Лілії Олегівни, АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 основний борг у сумі 1 081 526,99грн. (один мільйон вісімдесят одна тисяча п'ятсот двадцять шість гривень 99коп.) та пеню у розмірі 7 599,79грн.(сім тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 79коп.), а також судовий збір у розмірі 16 336,90грн. (шістнадцять тисяч триста тридцять шість гривень 90коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", 53600, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с.Покровське, вул.Центральна, буд.17-А, код ЄДРПОУ 30699186 на користь Фізичної особи-підприємця Матоли Лілії Олегівни, АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу в сумі 17 000,00грн. (сімнадцять тисяч гривень 00коп.).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.03.2025
Суддя С.П. Панна