Іменем України
06 березня 2025 року
м. Харків
справа № № 646/2100/23
провадження № 22-ц/818/183/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Яцини В.Б., Мальованого Ю.М.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України, в особі представника Гусєва Павла Володимировича на додаткове рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року за заявою представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, Гусєва Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харковавід 28.03.2024 позов представника ОСОБА_1 - адвоката Бережного Геннадія Васильовича до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану ДТП 25.10.2022, що трапилась за участі автомобіля позивача - «SKODA OCTAVIA» з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням автомобіля відповідача - NISSAN NV 200 д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 52 095 (п'ятдесят дві тисячі дев'яносто п'ять) грн. 64 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, 25.10.2022 у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот)грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на проведення експертизи транспортного засобу у розмірі 849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 47коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 019 (одна тисяча дев'ятнадцять) грн. 18 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року відмовлено представнику заявника (третьої особи) Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_3 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити його заяву про ухвалення додаткового рішення.
Вказує, що визначаючи, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений п. 1 Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 року у вигляді фіксованої суми та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу повністю узгоджується з нормами ЦПК України та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатською діяльністю». Посилався на правову позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року, вказував, що суд першої інстанції не прийняв до уваги вказану постанову. Зазначає, що витрати на правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, оскільки мають відкладальний характер, а саме до підписання акту прийому-передачі робіт. Вважає, що оскільки договором про надання правової допомоги визначено фіксовану суму гонорару, тому вимога щодо надання акту виконаних робіт для детального встановлення обсягу наданої правової допомоги є надмірним формалізмом.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу.
Відмовляючи в задоволенні заяви адвоката Гусєва П.В., поданої в інтересах МТСБУ, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати коштів в розмірі 1 000,00 грн., зокрема, не надано відповідної квитанції, або платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку, що свідчать про оплату послуг з надання правничої допомоги та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що третя особа дійсно понесла витрати на правничу допомогу. Крім того, заявником не долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення з приводу витрат на правничу допомогу перелік та вартість наданих послуг, зокрема, акту виконаних робіт.
Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Як вбачається з матеріалів справи, надання правничої допомоги МТСБУ в суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Адвокатського об'єднання «ІНС.ЛОУ ГРУП» Гусєвим П.В.
Матеріали справи містять дані про те, що 12.10.2021 між Моторним (транспортним) страховим бюро Українита адвокатським об'єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» було укладено договір про надання послуг в сфері права №4.1/12-10/2021. Також представником третьої особи було надано посвідчення адвоката Гусєва П.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11030/10, довіреність МТСБУ від 06.12.2022 №6-01/53.
Також долучено додаткову угоду від 22.12.2021 до Договору про надання послуг в сфері права №4.1/12-10/2021 та додаткову угоду №937 від 26.05.2023 до Договору про надання послуг в сфері права №4.1/12-10/2021
Як вбачається з п. 1.1 додаткової угоди №937 від 26.05.2023 до Договору про надання послуг в сфері права №4.1/12-10/2021, що укладена між Моторним (транспортним) страховим бюро України та адвокатським об'єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» - «Вартість послуг - 1 000,00 грн)».
Відповідно до додаткової угоди №937 від 26.05.2023 року до договору про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021 від 12 жовтня 2021 року, вартість послуг по наданню правничої допомоги, становить 1 000,00 грн., які повинні бути сплачені замовником шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок виконавця, протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами акту про виконані роботи.
Тобто, договором про надання МТСБУ правничої допомоги було визначено фіксований розмір витрат на правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що гонорар адвоката може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Висновки суду першої інстанції, що заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати коштів в розмірі 1 000,00 грн., не беруться колегією суддів до уваги, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення про стягнення на користь МТСБУ витрат на правничу допомогу з визначених ним підстав.
Зважаючи на те, що представником МТСБУ заявлено про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 1000 грн, які третя особа має понести у зв'язку з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів доходить висновку про задоволення заяви представника МТСБУ.
Відповідно до ч. ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги
Зважаючи на зазначене, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750 грн. та ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250 грн.
Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, в особі представника Гусєва Павла Володимировича - задовольнити.
Додаткове рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року - скасувати.
Заяву представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, Гусєва Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750 грн.
Стягнути ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді В.Б. Яцина
Ю.М. Мальований