Справа № 761/7931/25
Провадження № 1-кс/761/5879/2025
05 березня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001310000022 від 18.06.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001310000022 від 18.06.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучений 20 лютого 2025 року у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон iPhone 11, який належить ОСОБА_4 .
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024001310000022 від 18.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що документи бухгалтерського обліку, податкової звітності, печатки, чорнові записи, комп'ютерна техніка, на якій складалися документи фінансово-господарської діяльності щодо продажу нерухомого майна, готівкові кошти, отримані від протиправної діяльності, можуть знаходитися у житлових приміщеннях за адресою: житлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , яка використовується ОСОБА_4 - співорганізатором щодо будівництва котежного містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Так, 20.02.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та в подальшому вилучено мобільний телефон iPhone 11, який належить ОСОБА_4 .
Вилучений телефон є речовим доказом та відповідає вимогам, передбаченим ст. 167 КПК України, оскільки зберіг на собі сліди вчинених кримінальних правопорушень, а тому може бути використаний як доказ фактів та обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, до суду не прибув. Жодних клопотань чи заяв, у тому числі й про відкладення, на адресу суду не надсилав. Разом з тим, до початку судового засідання на електронну адресу суду надійшов лист прокурора №08/3-2902-24 від 04.03.2025, в якому останній повідомив, що 04.03.2025 проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №72024001310000022 від 18.06.2024 доручено детективам ТУ БЕБ у Закарпатській області, а здійснення процесуального керівництва - прокурорам Закарпатської обласної прокуратури.
Вивчивши клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна та додані до нього документи, а також скерований на адресу суду лист прокурора від 04.03.2025, слідча суддя приходить до такого висновку.
Так, згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, вірним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
Отже, клопотання про арешт майна розглядаються слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зі змісту листа прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 встановлено, що 04.03.2025 здійснення досудового розслідування кримінального провадження №72024001310000022 від 18.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України доручено детективам ТУ БЕБ у Закарпатській області.
Зазначений орган досудового розслідування розташований поза межами територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, тобто, здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням, яке підслідне вказаному органу досудового розслідування, не може здійснюватися слідчими суддями Шевченківського районного суду м. Києва.
Крім того, слідча суддя вважає за потрібне додатково роз'яснити, що визначення підслідності у кримінальному провадженні за ТУ БЕБ у Закарпатській області, об'єктивно позбавляє слідчу суддю Шевченківського районного суду м. Києва можливості перевірити матеріали кримінального провадження з метою визначення наявності чи відсутності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт переліченого у клопотанні прокурора майна.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
За таких обставин, оскільки на стадії досудового розслідування розгляд клопотань та скарг учасників кримінального провадження здійснюється слідчими суддями суду за місцем знаходження органу досудового розслідування, слідча суддя приходить до висновку, що правові підстави для вирішення по суті клопотання слідчою суддею Шевченківського районного суду у м. Києві відсутні, а тому у задоволенні клопотання з таких підстав слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 22, 131, 132, 170, 171, 172, 309, 369-372, 392 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001310000022 від 18.06.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_1