Справа № 761/9863/23
Провадження № 2/761/2011/2025
05 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» про стягнення пені за договором,
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 19.01.2015 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу майнових прав№ 35/2/ШК. За умовами договору ТОВ «ВКФ «Фарби України» продає, а ОСОБА_1 купує майнові права на Об'єкт нерухомості у порядку та умовах, передбачених договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. Сторони домовились, що Об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об'єкт нерухомості, розташований в Об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,74 кв. м. Згідно з п. 2.4 ст. 2 Договору запланований термін будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта капітального будівництва - 2 квартал 2016 року. Орієнтовна вартість майнових прав - 572 715,00 грн. 27.10.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, де сторони зокрема, внесли зміни до запланованого терміну введення будинку в експлуатацію - 2 квартал 2018року. Відповідно до узгоджених сторонами термінів позивач виконав взяті на себе зобов'язання і здійснив оплату 100% вартості майнових прав, про що свідчить довідка ТОВ «ВКФ Фарби України». В свою чергу відповідач, в порушення покладений на нього зобов'язань, не завершив будівництво та ввів об'єкт капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_2 в експлуатацію. Відповідно до п. 6.9. Договору у разі не введення в експлуатацію секції в запланований термін продавець перераховує на рахунок покупця щомісячно 5% неустойки від фактично сплаченої суми покупцем на користь продавця на протязі 60 днів від запланованої дати введення в експлуатацію, якщо строк порушено більше ніж на 30 днів. За таких обставин та з огляду на положення ЦК України, ст. 10 Закону «України «Про захист прав споживачів» представник позивача просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 491 675,83 грн. та покласти на відповідача судові витрати.
Провадження у справі відкрито 23.03.2023, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача подано відзив на позов, де зазначено наступне. ТОВ «ВКФ Фарби України» заперечує факт порушення ним умов договору. Відповідно до п. 2.4. Договору сторони визначили запланований термін здачі Об'єкту капітального будівництва в експлуатацію Тобто сторони погодили лише запланований термін будівництва, що не може тлумачитись, як кінцевий та остаточний термін за спливом якого, зобов'язання відповідача може вважатися порушеним або не виконаним. Також зазначає, що до правовідносин сторін неможливо застосувати положення ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки предметом договору є купівля - продаж майнових прав, а не виконання певних робіт або надання послуг.
Також представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності. Так, позивач стверджує, що відповідач допустив порушення виконання зобов'язання з 01.07.2018, проте звернувся до суду з даним позовом лише у березні 2023. Разом з тим, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
У відповіді на відзив представник позивача вказав наступне. За положеннями п. 5.3.2. Договору продавець зобов'язаний забезпечувати будівництво Об'єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію в терміни, зазначені у п. 2.4. даного Договору. Крім того, укладений сторонами договір відповідає ознакам споживчого договору, оскільки його предметом є набуття у власність товару у вигляді квартири, що в подальшому буде використовуватись позивачем для власних потреб. Також строки позовної давності для звернення до суду за захистом прав позивачем не порушено, оскільки у п. 8.1 Договору сторони погодили, що договір діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
В запереченнях на відповідь на відзив представником ТОВ «ВКФ Фарби України» наголошено, що покупець за договором купує майнові права у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. . Договір не містить вартість виконання робіт або надання послуг. В свою чергу доводи представника позивача щодо строку позовної давності не можуть братись до уваги, оскільки такий строк починає діяти з коли особа довідалась або могла довідатись про порушення прав.
Представник позивача, позивач в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Матеріали справи містять клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності.
Представником відповідача також подано заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ «ВКФ Фарби України».
Дослідивши наявні в справі докази та надавши їм відповідну правову оцінку суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Встановлено, і не оспорюється сторонами, що 19 січня 2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір № 35/2/ШК купівлі продажу майнових прав, відповідно до якого продавець (ТОВ «ВКФ Фарби України) продає, а покупець купує майнові права на Об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Так, сторони домовились, що Об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об'єкт нерухомості, розташований в Об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,74 кв. м.
Згідно з п. 2.4 ст. 2 Договору запланований термін будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта капітального будівництва - 2 квартал 2016 року.
В свою чергу в ст. 4 Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість майнових прав на Об'єкт нерухомості на день укладання договору становить 572 715,00 грн. та визначили порядок на строк здійснення розрахунків.
В подальшому, а саме 27.10.2017 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 35/2/ШК купівлі - продажу майнових прав від 19 січня 2015 року де узгодили додати ТОВ «Картель Буд» у договір купівлі-продажу майнових прав та домовились, що з моменту підписання Додаткової угодиобов'язок покупця по здійсненню розрахунків за договором купівлі-продажу майнових прав виконуються виключно на користь ТОВ «Картель Буд».
Також сторони вказали, що запланований термін будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта капітального будівництва - 2 квартал 2018 року.
Як вбачається з довідки ТОВ «ВКФ Фарби України» про 100% фінансування згідно Додаткової угоди № 1 до Договору № 35/2/ШК купівлі-продажу майнових прав від 19 січня 2015 року станом на 30.10.2017 ОСОБА_1 відповідно до умов договору сплатила продавцю грошові кошти у розмірі 572 715,00 грн. , що складає 100 відсотків вартості майнових прав на Об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про завершення Об'єкту капітального будівництва за вищевказаною адресою та введення його в експлуатацію.
Так, як свідчить п. 6.9.Договору № 35/2/ШК купівлі - продажу майнових прав від 19 січня 2015 року у разі не введення в експлуатацію секції в запланований термін зазначений у п. 2.4 цього договору , продавець перераховує на користь покупця щомісячно 5% неустойки від фактично сплаченої суми покупцем на користь продавця на протязі 60 днів від запланованої дати введення в експлуатації, якщо строк порушено більш ніж на 30 календарних днів.
Представник позивача вказує, що зобов'язання взяті на себе відповідачем не виконані, будівництво не закінчено, Об'єкт нерухомості не введено в експлуатацію, а тому наявні підстави для стягнення з Товариства пені у зазначеному в позові розмірі 491 675,83 грн. за період з 01.07.2018 по 13.03.2023.
В свою чергу представник відповідача вказує на відсутність порушення зобов'язання, оскільки такий термін був лише запланований.
За положеннями ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).
Стаття 611 ЦК України передбачає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
В свою чергу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, як це визначено ч. 1 ст. 549 ЦК України.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Як зауважив Верховний Суд в постанові від 19.02.2025 року (справа № 761/9851/23) приписи статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлюють права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).
Верховним судом в зазначеній постанові вказано, що за змістом п. 2.1 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру відповідач продає, а позивач купує майнові права на об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм ЦК України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж, що цілком відповідає характерним ознакам договору купівлі-продажу. Отже спірний договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру не є договором підряду чи договором про надання послуг та зробив висновок щодо відсутності правових підстав для стягнення з продавця за договором купівлі-продажу майнових прав пені, передбаченої частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Також у постанові Верховним Судом вказано, що такі висновки відповідають правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 369/10606/17 та від 15 червня 2022 року у справі № 711/1032/21, з якими Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду погодився у постанові від 25 березня 2024 року у справі № 759/9026/21 та не знайшов підстав для відступу від них.
З іншого боку Верховний Суд звернув увагу на те, що сторони договору купівлі-продажу майнових прав чітко визначили строк виконання зобов'язання та зазначив на необхідність розуміти різницю між «планованим» та «орієнтовним» строком. Указані поняття не є тотожними.
Як вже зазначалось, запланований строк прийняття будинку в експлуатацію визначений договором, укладеним між сторонами 19.01.2015, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.10.2017 - 2 квартал 2018 року, а тому мав настати не пізніше кінця зазначеного кварталу 2018 року, в той час як орієнтовна дата може змінитись в силу певних обставин.
Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові 19.02.2025 року (справа № 761/9851/23).
Подібні висновки щодо строку прийняття об'єкта будівництва до експлуатації викладені у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 757/25889/21 (провадження № 61-7132св24).
З урахуванням наведеного та з огляду на приписи Цивільного кодексу України ОСОБА_1 в силу положень п. 6.9 Договору № 35/2/ШК купівлі-продажу майнових прав, укладеного з ТОВ «ВКФ Фарби України» має право на стягнення з відповідача пені за порушення умов договору.
При цьому, зважаючи на п. 6.9. Договору відповідальність відповідача обмежена виплатою на користь позивача щомісячно 5 % неустойки від фактично сплаченої суми 572 715,00 грн., але виключно на протязі 60 днів від запланованої дати введення в експлуатації (2 квартал 2018 року), тобто протягом 01.07.2018 -01.09.2018 р.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, відповідно до ст. 256 ЦК України.
Слід зазначити, що відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі статтею 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Статтею 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема в постановах від 04.07.2018 у справі №910/11534/13-ц, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, викладала висновки щодо питання застосування спеціальної позовної давності за вимогами про стягнення пені.
Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України). Тому стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності, про застосування якої просить боржник. Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. На відміну від обчислення позовної давності для вимоги про стягнення штрафу, позовна давність за вимогою про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день (місяць), за який нараховується пеня. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на стягнення пені.
За приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Так, як свідчать матеріали справи, представником відповідача подано заяву про застосування наслідків пропуску строку, визначеного законом для звернення до суду за захистом своїх прав.
Зважаючи на те, що за умовами укладеного сторонами 19.01.2015 договору право на стягнення з відповідача пені виникло 01.07.2018, а позовну заяву подано до суду 22.03.2023, та з огляду на відповідну заяву представника ТОВ ВКФ Фарби». наявні підстави для застосування положень ч. 4 ст. 267 ЦК України.
За таких підстав суд вважає за можливе відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263, 352,354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 549, 550, 610, 611 ЦК України, ст. ст.257,267,509, 526, 539,549, 599,610, 635,651, 653, 655,691 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» про стягнення пені за договором залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.03.2025 року.
Суддя: