печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9774/25-к
03 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисника: ОСОБА_4 , особи, у відношенні якої подано клопотання ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотанняпрокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування тимчасово арешту відносно громадянина російської федерації, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
03.03.2025 прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування тимчасового арешту до громадянина російської федерації, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця рф, строком на 30 діб з моменту його затримання, до отримання запиту від компетентних органів російської федерації про його видачу.
Клопотання обґрунтоване такими обставинами.
Працівниками Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві, 28.02.2025 о 19 год. 30 хв. в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України затримано громадянина російської федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та складено протокол про його затримання (фактичний час затримання 28.02.2025 о 19 год. 30 хв., місце затримання м. Київ, бул. Міхновського, 25), який згідно обліків Генерального секретаріату Інтерполу станом на 01.03.2025 перебуває в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до російської федерації.
Ініціатором розшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є компетентні органи російської федерації.
Підстави затримання: червоне оповіщення Інтерполу №А-3939/6-2013 від 26.06.2013 дата оновлення 26.12.2018.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розшукується компетентними органами, російської федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. г ч. 3 ст. 228.1 (незаконний збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу російської федерації.
Інкриміноване ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне правопорушення передбачене КК України та є екстрадиційним. Згідно наданих документів строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення відповідно до ст. 49 КК України не закінчився.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що правовідносини між Україною та рф щодо екстрадиції (видачі) осіб регулюються Європейською конвенцією про видачу правопорушників, 24.02.2022 Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з рф, рф вийшла з усіх договорів та не є членом Ради Європи, фактично вийшла з цього співробітництва, міжнародні угоди деактивовані, через збройну агресію зі сторони рф. ОСОБА_5 проживає останні п'ять років в Києві, фактично має сім'ю, до відповідальності не притягувався, вважає з вищезазначених підстав клопотання таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим, відсутні підстави для тимчасового арешту затриманого ОСОБА_5 .
Затриманий ОСОБА_5 підтримав захисника.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.
Відповідно до правил статті 583 КПК України до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.
Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.
До клопотання додаються:
1) протокол затримання особи з відміткою про роз'яснення особі її права надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також права на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію);
2) документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави;
3) документи, що підтверджують особу затриманого.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого (ч. 6 ст. 583 КПК України).
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України від 22.09.2011 № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Відповідно до зазначеного закону документом, по якому можна встановити особу громадянина іншої держави або особу без громадянства, є:
- паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною;
- посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;
- посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
- посвідчення особи на повернення - документ, який видається іноземцю або особі без громадянства у випадках, передбачених міжнародними договорами України про реадмісію (приймання і передачу осіб);
- посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон - документ, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання нею державного кордону України і перебування за кордоном.
Жодного із зазначених документів, які б підтверджували, що затриманою особою є громадянин російської федерації, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прокурором до клопотання про застосування тимчасового арешту не було додано, надано лише копію документа неналежної якості, по якій слідчий суддя позбавлений можливості ідентифікувати особу.
Крім того, навіть за умови, що слідчий суддя мав би повноваження та можливість встановлювати особу по фотографії, це було б неможливо, враховуючи, що фотографія ОСОБА_5 на долученій копії паспорту до клопотання зроблена понад 12 років тому. Відповідно до п. 7 Постанови Уряду російської федерації від 08.07.1997 (в ред. від 20.11.2018) "Про затвердження Положення про паспорт громадянина російської федерації, зразка бланка та опису паспорту громадянина російської федерації" строк дії першого паспорту громадянина - до досягнення двадцяти років. Зазначена норма, яка також існує в законодавстві України та більшості країн світу, призначена в т.ч. для заміни фотографії в паспорті, оскільки у зв'язку із природніми віковими змінами значною мірою змінюється й риси обличчя людини.
Також не можуть бути використані для встановлення особи затриманого копії фотографій з розшукової справи ОСОБА_5 , оскільки, по-перше, вони також не є документами, за якими встановлюється особа. По-друге, вони, виходячи з матеріалів наданих уповноваженими органами Російської Федерації, також були зроблені достатньо давно - майже 13 років тому, і з впевненістю опізнати особу затриманого не дають.
У судовому засіданні для підтвердження особи затриманого прокурор посилався на ті обставини, що затриманий в ході оформлення документів при процедурі затримання особисто ідентифікував себе як ОСОБА_5 .
З даного приводу слідчий суддя зазначає, що написані чи підписані затриманою особою документи не можуть беззастережно посвідчувати її особу. Оцінка цих документів має надаватися у сукупності з іншими документами та свідченнями при проведенні процедури ідентифікації особи, в т.ч. при верифікації її біометричних даних та біометричних параметрів. Проте проведення цієї процедури знаходиться поза межами компетенції слідчого судді.
Крім того, як слідує з матеріалів клопотання, усі документи написані чи підписані затриманою особою, як ОСОБА_5 , були здійсненні за відсутності адвоката.
І хоча підписані затриманим документи не є в прямому сенсі визнавальними показаннями в скоєнні злочину, а прокурор не посилається на них безпосередньо для його звинувачення чи засудження, проте в контексті посталого питання щодо встановлення особи затриманого, його можливого тимчасового позбавлення волі і категоричних заперечень затриманого проти його попередніх дій, слідчий суддя вважає необхідним звернутися до рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року у справі "Омельченко проти України". У цій справі суд визнав порушення пункту 1 та підпункту «с» пункту 3 статті 6 Європейської конвенції з прав людини у зв'язку з відсутністю у заявника можливості отримати юридичну допомогу на початку слідства та використанням його визнавальних свідчень як основи для його засудження.
Окремо в цьому рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що доступ до захисника має надаватися з першого допиту підозрюваного працівниками міліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин відповідної справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права (див. рішення від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини»(Safduz v. Turkey) [ВП], заява № 36391/02, п. 55). Право на захист буде в принципі непоправно порушено, якщо визнавальні показання, отримані під час допиту особи правоохоронними органами без забезпечення їй доступу до захисника, використовуватимуться з метою її засудження (див. там само).
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку про визнання копій документів, підписаних затриманою особою як ОСОБА_5 , неналежними для посвідчення особи затриманого.
Також відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 583 КПК України до клопотання про застосування тимчасового арешту додається протокол затримання особи з відміткою про роз'яснення особі її права надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також права на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію).
Проте в порушення вимог КПК протокол затримання не містить відмітки про роз'яснення особі її права надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також права на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію).
Таким чином, прокурором до матеріалів клопотання не були надані належні документи, що підтверджують особу затриманого, а ті, що були надані, не дають можливості слідчому судді її встановити.
Зазначені обставини унеможливлюють розгляд клопотання про застосування тимчасового арешту, у зв'язку з чим у його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 582, 583 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування тимчасово арешту відносно громадянина російської федерації, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Звільнити громадянина російської федерації, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1