Справа № 645/1268/24
Провадження № 1-кп/645/147/25
07 березня 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024221200000444 від 16.02.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 22.05.2013 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки;
- 21.10.2013 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі чотири роки шість місяців, на підставі ст. 70, ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки;
- 08.04.2015 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за 2 ст. 296, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на чотири роки сім місяців;
- 21.05.2015 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на чотири роки сім місяців, звільнений після відбуття строку покарання;
- 31.07.2019 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт;
- 08.04.2021 вироком Харківського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці, звільнений після відбування строку покарання;
- 05.11.2024 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на п'ять років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
15 лютого 2024 року о 14 годині 31 хвилин обвинувачений ОСОБА_5 зайшов до маркету «SPAR», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 20, разом із потерпілим ОСОБА_6 . Знаходячись у вказаному місці, у вказаний час, під час розмови обвинувачений ОСОБА_5 побачив у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy A04», 64 GB, IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , та у нього раптово виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме заволодіння мобільним телефоном, який належить потерпілому, який обвинувачений ОСОБА_7 визначив предметом своїх посягань. Далі, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного власного збагачення, попросив у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy A04», з метою здійснення телефонного дзвінка, не маючи наміру повертати вказаний телефон власнику, а маючи намір заволодіти ним та розпорядитись на власний розсуд. ОСОБА_6 у свою чергу, повіривши в щирість намірів обвинуваченого ОСОБА_5 , надав останньому свій мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy A04». Після чого, обвинувачений 15 лютого 2024 року о 14 годині 35 хвилин, доводячи свій злочинний умисел до кінця, утримуючи при собі вказане майно, розуміючи той факт, що потерпілий ОСОБА_6 не слідкує за ним, покинув місце скоєння злочину, тим самим заволодів вищевказаним мобільним телефоном марки «SAMSUNG Galaxy A04», вартість якого, згідно висновку експерта № 1366 від 23.02.2024 року складає 3205 грн. 00 коп. Надалі, обвинувачений розпорядився вищевказаним майном на власний розсуд, тим самим завдав потерпілому матеріальні збитки на суму 3202 грн. 00 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та дав суду правдиві показання про обставини вчинення ним злочину, як зазначено в цьому вироку. У скоєному щиросердно розкаюється, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином. Надав суду заяву, з якої вбачається, що він просить слухати справу за його відсутності, не заперечує проти розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Цивільний позов не заявляв.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.
Вину обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України суд вважає доведеною.
Згідно ст. 66 КК України, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України судом не встанволено.
Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що він раніше неодноразово судимий, судимості не зняті і не погашені в установленому законом порядку, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, за змістом ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладанням на нього обов'язків згідно зі ст. 76 КК України, що відповідатиме тяжкості злочину та особі обвинуваченого, буде необхідним для виправлення останнього та попередження вчинення нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
У зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на ОСОБА_5 обов'язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.11.2024 року засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій ст. 70 КК України, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КПК України.
Враховуючи вказане, суд призначає покарання обвинуваченому з урахування ст. 70 КК України.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати підлягають стягненню відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного на майно, що є речовими доказами, відповідно до ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.02.2024 року, після набрання вироком законної сили слід вважати скасованими.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376,395 КПК України суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш сурового покарання, призначеного цим вироком, більш суровим покаранням, призначеним вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.11.2024 року, визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття основного остаточного покарання, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведену у кримінальному провадженні Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України судову товарознавчу експертизу від 23.02.2024 № 1366 у розмірі 2271 грн. 84 коп.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного на майно, що є речовими доказами, відповідно до ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.02.2024 року, після набрання вироком законної сили слід вважати скасованими.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy A04», IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - після набрання вироком законної сили - вважати повернутим потерпілому.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: товарний чек на придбання потерпілим ОСОБА_6 мобільного телефону марки та моделі «SAMSUNG Galaxy A04», IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та оптичний носій інформації - «DVD-R» диск із написом на ньому фарбою заводського походження «Verbatim DVD+R 4.7 GB 16x 120 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
Суд роз'яснює обвинуваченому, потерпілому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуючий суддя -