Справа № 274/7979/24
Провадження №1-кп/0274/474/25
05.03.2025 м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Конотоп Сумської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не працює, розлученого, зі слів має двоє неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого : АДРЕСА_2 , на даний час відбуває покарання в ДУ "Бердичівський ВЦ (№108)", раніше судимого:
- 01.03.2024 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі;
- 06.06.2024 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
06.05.2024 о 22.16 год ОСОБА_4 , з метою заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом їх обману з використанням власного мобільного телефонна марки «HUAWEI Mate 20 lite» з ідентифікуючими ознаками: ІМЕН : НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , що має вихід до інтернет-мережі, та з використанням абонентського номеру ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , з метою охоплення більшого обсягу переглядів зацікавленими в покупці особами та підшукування потенційних потерпілих, розмістив на платформі «OLX» оголошення про послуги пригону та продажу автомобілю «Mercedes Benz Vario 614D» за суму 2800 доларів США, зазначивши контактний номер телефону, який був у його використанні - НОМЕР_3 , завідома не маючи намір виконувати будь-яких угод з його продажу чи пригону, тим самим повідомив невизначеному колу осіб, які є користувачами платформи оголошень «OLX» завідома неправдиві відомості.
09 травня 2024 року, підшукуючи автомобіль для потреб військової служби, вказаним оголошенням, зацікавився ОСОБА_5 та зателефонував цього ж дня та 10.05.2024, використавши власний мобільний телефон з номером НОМЕР_4 до продавця за вказаним абонентським номером в оголошені НОМЕР_3 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 , з метою домовитись про перегон автомобіля із- за кордону України та його придбання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 10.05.2024, під час телефонних дзвінків та спілкування із потерпілим у додатку «Viber», знаходячись у місцях обмеження волі - в державній установі «Бердичівський виправний центр (№108)», що розташований за адресою: м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2, переслідуючи злочинні корисливі наміри направлені на повторне заволодіння грошовими коштами, повідомив ОСОБА_5 неправдиві відомості про те, що він займається пригоном авто до України, надав банківську картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , яка перебувала у розпорядженні ОСОБА_4 , і яку останній заздалегідь підготовив для вчинення шахрайства, та попросив у потерпілого переказати грошові кошти у сумі 6000 грн. в якості завдатку за придбання автомобіля, завідомо не збираючись виконувати взятті на себе зобов'язання, а маючи на меті тільки заволодіння грошовими коштами потерпілого.
ОСОБА_5 , будучи веденим ОСОБА_4 в оману з приводу дійсності угоди та у зв'язку з цим будучи впевненим у правомірності і доброчесності дій свого співрозмовника, не усвідомлюючи його злочинних намірів, вважаючи, що здійснює переказ коштів у якості завдатку за купівлю авто, із власної банківської картки AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 здійснив 10.05.2024 о 16.19 год перерахування грошових коштів у сумі 6000 грн. на банківську картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , яка перебувала у розпорядженні ОСОБА_4 .
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману, охоплені єдиним умислом, ОСОБА_4 10.05.2024 знаходячись у місцях обмеження волі - в державній установі «Бердичівський виправний центр (№ 108)», що розташований за адресою: м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2, використовуючи мобільний телефон з номером НОМЕР_3 , здійснив телефонний дзвінок на абонентський номер потерпілого ОСОБА_5 НОМЕР_4 та в ході телефонної розмови повідомив останньому неправдиву інформацію про необхідність оформлення страхового полісу на автомобіль, вартість якого складає 1800 грн, та перерахування цих коштів на раніше зазначену банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , яка перебувала у розпорядженні ОСОБА_4 , і яку останній заздалегідь підготовив для вчинення шахрайства.
У свою чергу ОСОБА_5 , будучи введеним в оману та у зв'язку з цим вважаючи дії ОСОБА_4 правомірними і доброчесними та рахуючи, що останній діє в його інтересах, 11.05.2024 о 15.37 год із власної банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 здійснив перерахування грошових коштів на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , яка перебувала у розпорядженні ОСОБА_4 , у сумі 1800 грн., вважаючи що здійснює перерахування коштів на сплату оформлення страхового полісу на автомобіль.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману, охоплені єдиним умислом, ОСОБА_4 13.05.2024 знаходячись у місцях обмеження волі - в державній установі «Бердичівський виправний центр (№ 108)», що розташований за адресою: м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2, використовуючи мобільний телефон з номером НОМЕР_3 , здійснив телефонний дзвінок на абонентський номер потерпілого ОСОБА_5 НОМЕР_4 та в ході телефонної розмови повідомив останньому неправдиву інформацію про необхідність у грошових коштах на пальне для пригону автомобіля через інший пункт пропуску у сумі 1500 грн. та перерахування цих коштів на раніше зазначену банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , яка перебувала у розпорядженні ОСОБА_4 , і яку останній заздалегідь підготовив для вчинення шахрайства.
У свою чергу ОСОБА_5 , будучі введеним в оману та у зв'язку з цим продовжуючи вважати дії ОСОБА_4 правомірними і доброчесними та рахуючи, що останній діє в його інтересах, 13.05.2024 о 12.34 год із власної банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 здійснив перерахування грошових коштів на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , яка перебувала у розпорядженні ОСОБА_6 , у сумі 1500 грн., вважаючи що здійснює перерахування коштів на оплату пального для пригону автомобіля через інший пункт пропуску.
Отримавши та заволодівши грошовими коштами ОСОБА_5 , ОСОБА_4 будь-яких своїх зобов'язань не виконав, після перерахування потерпілим коштів припинив з ним спілкування та на повторні дзвінки не відповідав.
Таким чином, ОСОБА_7 , довівши злочинний умисел до кінця, діючи повторно, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 в загальній сумі 9300 грн., після чого розпорядився вказаним майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), що вчинено повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив кримінальне правопорушення за обставин, що викладені в обвинувальному акті. Просить суворо його не карати. Щиро розкаюється. Цивільний позов потерпілого визнає в повному обсязі. Готовий відшкодувати шкоду.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачений, інші учасники судового провадження, і які ніким не оспорюються.
Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що вчинено повторно.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; особу ОСОБА_4 , його вік; соціальне положення (розлучений, зі слів має двох неповнолітніх дітей, має зареєстроване та постійне місце проживання, працездатний); стан здоров'я (на обліку лікаря психіатра не перебуває, інвалідності чи тяжких захворювань не має); те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, повністю та беззаперечно визнає вину у вчиненому у даному провадженні, а також визнає позовні вимоги потерпілого.
На підставі викладеного, враховуючи в сукупності обставини кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, а також відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, суд погоджується з думкою прокурора в судових дебатах та вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді обмеження волі.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.
Поряд з тим, судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення у даному провадженні після постановлення, але до повного відбуття призначеного покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2024 року, яким останнього засудженого за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до обмеження волі строком на 2 роки.
Станом на 05.03.2025 року невідбута частина покарання у виді обмеження волі за вищевказаним вироком становить - 1 рік 1 місяць 21 день.
На підставі викладеного, суд призначає остаточне покарання ОСОБА_4 , за сукупністю кримінальних правопорушень з дотриманням вимог ст. 70 КК України, за принципом часткового складання покарань.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.05.2024 року на майно ОСОБА_8 , скасувати.
Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному провадженні відсутні.
Щодо вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні суд прийшов до наступного.
Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 9300 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України.
Судом встановлено, що шкода завдана потерпілому була заподіяна обвинуваченим, у зв'язку з чим цивільний позов заявлено виключно до останнього як до особи, що заподіяла її.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов визнав в повному обсязі та беззаперечно.
Враховуючи, що визнання цивільного позову обвинуваченим не суперечить вимогам закону (ст. ст. 16, ч. 1 ст. 1166, ст. 1190, ч. 2 ст. 1192 ЦК України), керуючись ч. 4 ст.174 ЦПК України, суд доходить висновку, що цивільний позов щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене суд, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 завдану матеріальну шкоду у розмірі 9300 (дев'ять тисяча триста) гривень. У зв'язку з цим, арешт, накладений на майно ОСОБА_4 , скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 368-374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання, у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком та вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2024, шляхом часткового приєднання невідбутої міри покарання, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дати проголошення вироку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 9300 (дев'ять тисяч триста) грн в рахунок відшкодування майнової шкоди.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.05.2024 року на майно ОСОБА_8 , скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.05.2024 року на майно ОСОБА_4 , не скасовувати.
Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме:
- мобільний телефон марки «Redmi Note 8T», IMEI l: НОМЕР_7 ; IMEI 2: НОМЕР_8 , та сім - картки НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ; мобільний марки «Nokia» IMEI l: НОМЕР_11 ; IMEI 2: НОМЕР_12 , належні ОСОБА_8 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області - повернути власнику за належністю або уповноваженим ним особам.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч.2 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1