Справа № 127/16260/22
Провадження № 1-кп/127/541/22
05 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, відомості про які внесено 23 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000343,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_10 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та тривають, про що подав письмові клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив щодо заявленого прокурором клопотання та просить змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 заперечила щодо заявленого прокурором клопотання, зазначивши, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення повторюються та на даний час втратили свою актуальність, оскільки свідки та потерпілий вже допитані, обвинувачений має постійне місце проживання, а тому просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо заявленого прокурором клопотання.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що потерпілий та свідки у кримінальному провадженні вже допитані, письмові докази дослідженні, а тому ризики, на які посилається прокурор на даний час припинили своє існування. Просив врахувати стан здоров'я ОСОБА_4 , оскільки те лікування, яке він отримує в установі, не призводить до позитивних результатів. Крім того, захисник просив врахувати те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Просив змінити раніше обраний запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив щодо заявленого прокурором клопотання.
Захисник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_8 , зазначив, що ризики, які існували на початку судового розгляду, на даний час втратили актуальність, оскільки всі свідки у справі та потерпілий вже допитані, письмові докази досліджені. На підставі вказаного просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби, а у випадку продовження раніше обраного запобіжного заходу, просив визначити розмір застави.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_11 , відповідно до поданої ним заяви, підтримав клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши подані клопотання, дійшов наступних висновків.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.01.2025 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 27.03.2025 року.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Види ризиків у кримінальному проваджені визначені Законом та є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування. Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що підтверджується суттю обвинувачення, за вчинення якого передбачене покарання до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання обвинувачений може переховуватись від явки до суду. Вказаний ризик підсилюється з даними про те, що ОСОБА_5 перебував у Вінницькій області тимчасово, проживає в м. Києві, зареєстрований у Житомирській області, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні.
Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 діяв з корисливою метою, іншого джерела доходу він не має, раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, що в сукупності із обвинуваченням дійсно свідчить про факт того, ОСОБА_5 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.
Враховуючи вищенаведене та враховуючи думку представника потерпілого суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Розглядаючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м'який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд приймає до уваги наступне.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачене покарання до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Тяжкість обвинувачення, дані обвинувального акту про роль ОСОБА_4 як організатора свідчать про те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення і вказаному має запобігти належний превентивний механізм у виді достатнього запобіжного заходу.
Крім цього, ОСОБА_4 перебував у Вінницькій області тимчасово, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні.
Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі думку представника потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
При цьому суд наголошує, що ризики встановлені у справі, а також відсутність у обвинуваченого житла за місцем розгляду справи, свідчать про недоцільність застосування йому домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Так, прокурором доведено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що підтверджується суттю самого обвинувачення. Вказане, на переконання прокурора, свідчить про факт того, що ОСОБА_6 може продовжити злочинну діяльність. Суд приймає вказане до уваги, проте оцінює не відокремлено, а в сукупності з іншими даними.
Так, згідно обвинувачення, ОСОБА_6 діяв з корисливою метою, іншого джерела доходу він не має, раніше чотири рази судимий, що в сукупності із обвинуваченням дійсно свідчить про факт того, ОСОБА_6 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.
Крім цього, доказами у справі підтверджено, що у ОСОБА_6 відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, а також усвідомлення обвинуваченим тяжкість можливого покарання за вчинене, свідчить про наявну небезпеку перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя і утворює ризик можливого ухилення від явки до суду.
Крім того, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.
Зазначене свідчить, що ризики встановлені судом при обранні та подальшому продовженні запобіжного заходу тривають, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_5 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Зазначене свідчить, що ризики встановлені судом при обранні та подальшому продовженні запобіжного заходу тривають, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, КПК України, суд, -
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 05.03.2025 року до 03.05.2025 року, включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 05.03.2025 року до 03.05.2025 року, включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - продовжити на 60 діб, починаючи з 05.03.2025 року до 03.05.2025 року, включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: