Справа № 127/3949/24
Провадження № 1-кп/127/125/24
04 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 361, ч. 1 ст. 209 КК України, відомості про які внесено 20.12.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020010001860, 16.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020020000380,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 361, ч. 1 ст. 209 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання обґрунтував наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились. Так, прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у сукупності кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, а тому з огляду на тяжкість можливого покарання обвинувачений може ухилятись від явки до суду з метою уникнення відповідальності. Крім цього зазначив, що ОСОБА_4 під час перебування у розшуку на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини, а тому існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих. Таким чином, зважаючи на вказані ризики, дані особи, вважав, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого. Крім цього, просив при продовженні тримання під вартою визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов'язків визначених КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Вказав, що не має наміру переховуватись від явки до суду та впливати на свідків, потерпілого. Зазначив, що не погоджується з кваліфікацією злочину за ч. 5 ст. 361 КК України, оскільки потерпілий сам дав йому картку «ПриватБанку» та повідомив пароль, після чого він зняв з картки кошти. Він не знав що вказана картка не є карткою потерпілого. Крім того, зазначив, що не знав, що перебував у розшуку.
Захисник ОСОБА_4 захисник ОСОБА_5 підтримала позицію її підзахисного. Просила врахувати те, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та має офіційне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи вказане та приймаючи до уваги ст. 194 КПК України, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України частково знайшли своє підтвердження, тому враховуючи позицію підзахисного просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2025 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16.03.2025 року.
Прокурором подано клопотання про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, захист заперечила щодо задоволення вказаного клопотання та просила змінити застосований запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Окремого клопотання про зміну запобіжного заходу суду від сторони захисту не подано.
Вирішуючи клопотання прокурора та оцінюючи доводи захисту щодо нього суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні, зокрема, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих.
Так прокурором доведено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень, в тому числі тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років. Тяжкість можливого покарання у виді тривалого строку позбавлення волі переконують суд в тому, що ОСОБА_4 може вживати заходів щодо переховування від суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності.
Суд враховує, що ОСОБА_4 ніде не працює, доходу не має, згідно обвинувального акту діяв з корисливою метою, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 може продовжити здійснювати протиправну діяльність з метою отримання коштів для існування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 під час перебування у розшуку не лише ухилявся від явки до суду, а й вчинив ще сукупність кримінальних правопорушень.
Крім цього, суть пред'явленого обвинувачення, наявність у провадженні Вінницького міського суду Вінницької області двох кримінальних проваджень відносно ОСОБА_4 , свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
При прийнятті рішення щодо запобіжного заходу обвинуваченому, суд також враховує стадію розгляду кримінального провадження. На даний час у справі не допитано жодних свідків та потерпілих, що свідчить про можливість здійснення впливу обвинуваченим на них.
Таким чином, фактичні обставини справи, особа ОСОБА_4 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, свідчать про відсутність ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, прокурором в ході розгляду доведено, що ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою ОСОБА_4 може запобігти зазначеним вище ризикам, а тому клопотання прокурора суд вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Зазначене свідчить, що дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Одночасно із вказаним прокурор просив визначити обвинуваченій розмір застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На даний час судом вирішується питання не про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а про доцільність продовження такого виду запобіжного заходу.
Разом з тим, оскільки сторона обвинувачення просить визначити заставу обвинуваченому під час вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приймає відповідне рішення та визначає розмір застави у зазначеному у клопотанні розмірі з визначенням та роз'ясненням обов'язків, що покладаються на обвинуваченого у випадку внесення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331, КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 04.03.2025 року до 02.05.2025 року, включно.
На підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 454200,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: