06 березня 2025 року
м. Київ
справа №380/1278/23
адміністративне провадження №К/990/7368/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №380/1278/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лактос Україна» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 21.02.2025 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №380/1278/23, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лактос Україна» відмовити в повному обсязі або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи №380/1278/23, вказана касаційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А., про що складено протокол 21.02.2025.
У зв'язку з відрядженням судді Гончарової І.А., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №380/1278/23, за наслідками якого для розгляду справи замість судді Гончарової І.А. визначено суддю Ханову Р.Ф., про що складено протокол 26.02.2025.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховним Судом встановлено наступне.
1. Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №380/1278/23 була прийнята у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін. Повне судове рішення складено 20.09.2024.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку (з урахуванням вихідних днів) був день із датою 21.10.2024, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду відповідачем подано 21.02.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Разом з тим, зі змісту та матеріалів касаційної скарги вбачається, що питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не порушує; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касацій оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №380/1278/23 скаржник до суду касаційної інстанції також не надає.
Таким чином, скаржнику необхідно надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024, ухваленої за результатом апеляційного перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №380/1278/23 із зазначенням підстав та долученням належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
У даному випадку належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №380/1278/23 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з наведеним, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, для надання скаржнику часу впродовж якого він матиме право заявити клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з доводами, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк, визначений законом та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні обставин.
2. Статтею 330 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №380/1278/23 три рази.
Кожну з раніше поданих скаржником касаційних скарг Верховний Суд ухвалами від 15.10.2024, від 26.12.2024 та від 13.01.2025 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладення підстав касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень, обов'язок зазначення яких унормовано частиною четвертою статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, визнавши незмістовним та недостатнім наведене скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень визначених, зокрема, пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у кожній зі своїх ухвал Суд вичерпно та послідовно роз'яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, й у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої-третьої статті 353 цього Кодексу та зауважив про наявність у особи права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою після повернення такої скаржнику.
Разом з тим, під час перевірки вчетверте поданої скаржником касаційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №380/1278/23, Верховним Судом установлено, що її зміст щодо підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень є ідентичним тим, які було повернуто ухвалами Верховного Суду раніше та які суд касаційної інстанції визнав необґрунтованими.
Усуваючи недоліки попередньо поданих касаційних скарг та повторно посилаючись на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження, відповідач, аналогічно раніше поданим касаційним скаргам, наводить мотиви незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лактос Україна» здійсненими по факту оцінки доказів й фактичних обставин справи; вказує про неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норми процесуального права; зазначає постанови Верховного Суду (з цитуванням окремих витягів з тексту зазначених у касаційній скарзі постанов, посилання на які судом касаційної інстанції вже визнано таким, що не доводить застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, та додатково інші) висновки яких, на переконання скаржника, не були враховані судами попередніх інстанцій при застосування норм права в подібних правовідносинах, що, як стверджує відповідач, вплинуло на правильний результат вирішення спору.
Натомість, вказуючи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, обов'язкових умов у взаємозв'язку передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України так і не наводить.
Фактично, у цій касаційній скарзі, як і у попередньо поданих, контролюючий орган висловлює незгоду саме зі здійсненою судами першої та апеляційної інстанцій оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв'язку з наданими на їх підтвердження доказами та доводить необхідність зміни такої (на його користь), що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України та не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (обов'язкової умови при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Далі за змістом касаційної скарги убачається, що відповідач, аналогічно попередньо поданим касаційним скаргам, як на підставу на якій подається касаційна скарга, посилається на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Доводить, що судами не досліджено докази та не надано належної оцінки доводам й аргументам контролюючого органу, що призвело до порушення норм процесуального права та свідчить про наявність підстави для скасування судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.
Поряд з цим, суд касаційної інстанції вказує, що доводи про не встановлення судами істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу. Однак, з огляду на вищевикладене, пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржником належним чином не обґрунтовано і не зазначено, які саме обставини встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які саме зібрані у справі докази, судом залишилися не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цими судами норм процесуального права. До того ж, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту.
Доводи відповідача щодо цієї підстави касаційного оскарження фактично полягають в оспорюванні встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та оцінкою судів доказів у справі.
Відповідно ж до частини першої статті 341 КАС України переоцінка доказів знаходиться поза межами касаційного перегляду справи. Відтак, і незгода з оцінкою судом доказів не може бути підставою касаційного оскарження.
Крім того, як убачається з прохальної частини касаційної скарги, аналогічно попередньо поданим касаційним скаргам, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України пропонує Верховному Суду альтернативу: скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі або направлення справи на новий розгляд.
Фактично, як і в попередньо поданих касаційних скаргах, контролюючим органом надано на розсуд суду касаційної інстанції вибір бажаного наслідку розгляду касаційної скарги, що не є належним викладенням вимог особи, що подає касаційну скаргу.
Як висновок: зміст цієї касаційної скарги, аналогічно раніше поданим, зводиться до надання неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами, що не є тотожним неправильному застосуванню норм матеріального права; цитування обставин справи та положень податкового законодавства з абстрактним зазначенням, що судами рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України та в силу вимог статті 341 КАС України не входить до повноважень Верховного Суду.
Тобто, маючи деталізовані роз'яснення Верховного Суду викладені в означених ухвалах від 15.10.2024, від 26.12.2024 та від 13.01.2025 щодо наявних недоліків касаційної скарги, які унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій справі, зазначені мотиви контролюючий орган так і не урахував, що свідчить про ігнорування ним вимог і роз'яснень суду касаційної інстанції.
Вчетверте подана скаржником касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих Верховним Судом.
Вказане свідчить про недотримання скаржником вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України та є недоліком касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України необхідно залишити без руху встановивши строк впродовж якого скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги та надати до суду: 1) обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк визначений статтею 329 КАС України; 2) уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих Верховним Судом.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №380/1278/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лактос Україна» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для виконання вимог, що стали підставою залишення касаційної скарги без руху.
У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Васильєва
Р.Ф. Ханова