Справа № 240/6075/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
06 березня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1.Короткий зміст позовних вимог.
1.1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.02.2024 №064250008661 про відмову у призначенні ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 з 20.01.2024 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зарахувавши період догляду за дитиною 09.03.1992, до досягнення 3-річного віку.
1.2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що зверталася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням ГУПФУ в Одеській області, яке за принципом екстериторіальності розглянуло цю заяву, їй було відмовлено у призначенні пенсії з підстав не підтвердження 3-річного періоду постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993. Вказана відмова слугувала підставою для звернення з цим позовом до суду.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1. ОСОБА_1 має статус особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 від 31.03.1994, видане Облдержадміністрацією.
2.2. Вважаючи, що на підставі норм ст.55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, який зменшується додатково на один рік понад передбачений чиним законодавством, позивач звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявами про призначення їй такого виду пенсії .
2.3. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та рішенням від 28.02.2024 №064250008661 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного для зниження пенсійного віку 3-річного періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993.
2.4. Підставою для винесення вказаного рішення стало те, що згідно наданих документів не підтверджено період проживання позивача на території зони гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 02.03.1990, а тому вказаний період не було враховано при визначенні права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
3.Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року позов задоволено частково.
3.2. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.02.2024 №064250008661 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
3.3. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2024 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
3.4. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3.5. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605 грн. 60 коп.
4.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1. Відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останнього призвело до неправильного вирішення питання.
4.2. Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1. Згідно з частиною 1 статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
1.2. Відмовляючи у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідачами не заперечується наявність у позивача необхідного загального трудового стажу, який становить 31 рік 06 місяців.
1.3. Відповідачами наголошується, що, не дивлячись на наявність у позивача посвідчення особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи 3 категорії серії НОМЕР_1 від 31.03.1994, видане Облдержадміністрацією, документально не підтверджено період її постійного проживання (роботи) станом на 01.01.1993 в зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років.
1.4. Надаючи оцінку вказаним твердженням, колегія суддів враховує наступне.
1.5. Згідно пункту 2 статті 55 Закону №796-ХІІ особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, але не більше 6 років.
1.6. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами визнається період постійного проживання позивача на гарантованого добровільного відселення 1 рік 7 місяців 3 дні, що є недостатнім для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
1.7. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивач навчалася та постійно проживала в період з 26.04.1986 по 01.01.1993 в с. Чигирі та м.Коростень Житомирської області, які відносяться до зони гарантованого добровільного відселення, а тому має право на застосування щодо неї початкової величини 3 роки та на зниження віку виходу на пенсію на 6 років, згідно ст. 55 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
1.8. При цьому суд зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для отримання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
1.9. Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_2 , виданого Облдержадміністрацією 31.03.1994, надає право користуватися пільгами, визначеними Законом №796-XII, в тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.
1.10. Водночас відповідачами не надано доказів того, що видане позивачу посвідчення визнано недійсним, а наданий позивачу статус скасований.
1.11. У даному контексті також слід зазначити, що посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує, що позивач постійно проживав чи працював на території радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 не менше строку, необхідного для набуття особою такого статусу, оскільки відповідно до статті 14 Закону №796-XII до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій, належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.
1.12. Відтак, період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить більше трьох років, що є необхідною умовою для підтвердження права на додаткове зменшення пенсійного віку, передбаченого положеннями статтею 55 Закону №796-XII, а також те, що позивач має початкову величину зниження пенсійного віку на 3 роки.
1.13. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.02.2024 №064250008661 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 .
1.14. При цьому, позовні вимоги слід задовольнити частково, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2024 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
1.15. Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.