Справа № 650/1163/25
провадження № 1-кп/650/485/25
04 березня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
у складі головуючого ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в селищі Велика Олександрівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025232090000036 від 10.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П'ятихатки Великоолександрівського району Херсонської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, депутатом будь-якого рівня не є, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною першою статті 125 КК України,
ОСОБА_3 09 лютого 2025 року близько 16:00 години, перебуваючи в приміщені однієї з кімнат домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, який виник під час спілкування з ОСОБА_4 , з особистих мотивів, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останній, умисно, кулаком правої руки наніс один удар в область лівого плеча ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синця лівого плечового суглобу, який згідно з висновком судово-медичної експертизи № 45 від 11.02.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень
Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною першою статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Крім того, ОСОБА_3 12 лютого 2025 року близько 12:00 години, перебуваючи на території подвір'я домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, який виник під час спілкування з ОСОБА_4 , з особистих мотивів, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останній, умисно, кулаком правої руки наніс один удар в область лівого ока ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя (область лівого ока та лівої лицевої ділянки) та крововиливів у м'які покрови обличчя які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 54 від 13.02.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень
Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною першою статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про розгляд зазначеного обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла не заперечила проти такого розгляду.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого, яка складена в присутності захисника ОСОБА_5 в якій обвинувачений зазначив, що: свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною першою статті 125 КК України, він беззаперечно визнає; йому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, вони йому зрозумілі, він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та він зрозумів, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; він згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
До обвинувального акта також додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 , в якій вона зазначила, що: їй роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, вони їй зрозумілі, вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; їй роз'яснено та вона зрозуміла, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; вона згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Положеннями частин другої та третьої статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа 1 Глави 30.
Із вказаних обставин, а також матеріалів кримінального провадження суд встановив, що прокурор впевнився у добровільності згоди обвинуваченого та потерпілої на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні та у суду відповідний факт не викликає сумніву.
З матеріалів кримінального провадження, зокрема, протоколу допиту ОСОБА_3 та протоколу проведення слідчого експерименту, встановлено, що вони засвідчують беззаперечне визнання останнім своєї винуватості.
З огляду на вказані обставини учасники кримінального провадження не викликалися, докази у судовому засіданні не досліджувалися.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною першою статті 125 КК України є об'єктивно доведеною поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за двома епізодами слід кваліфікувати за частиною першою статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами статей 65-67 КК України, роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, тобто несвавільним, пропорційним, тобто не становити надмірного тягаря для особи, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які належать до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на утриманні не має неповнолітніх дітей, не працює, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, не є депутатом, на обліку в ДУ «Центр пробації» не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не встановив.
Підстав для визнання обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення злочину повторно, як про це зазначено в обвинувальному акті, суд не вбачає, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.
Тобто, відповідно до закону України про кримінальну відповідальність, а саме пункту 1 частини першої статті 67 КК України, в редакції, що діяла на час скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримінального проступку та на час судового розгляду, при призначенні покарання, обставиною, що його обтяжує визнається вчинення повторно саме злочину, а не кримінального правопорушення.
Розширене тлумачення норми закону України про кримінальну відповідальність на погіршення становища обвинуваченого є неприпустимим.
Те, що законодавець передбачив в якості обставини, що обтяжує покарання саме повторність злочинів, а некримінальних правопорушень, свідчить та обставина, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, поряд із змінами, внесеними до статті 34 КК України, внесено зміни до статті 67 КК України, а саме зазначено: у пунктах 2-4, 6-9, 13 частини першої, у частинах другій і четвертій статті 67 слово «злочин» в усіх відмінках і числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі.
Разом із тим, цим Законом змін до пункту 1 частини першої статті 67 КК України внесено не було.
Отже при призначенні покарання, як обставина що його обтяжує визнається саме повторність злочинів, як вказано у пункту 1 частини першої статті 67 КК України.
За приписами частини третьої статті 67 КК України при призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, які не зазначені у частині першій статті 67 КК України.
Згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, визначеною статтею 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 125 КК України віднесено до категорії кримінальних проступків, а не злочинів, тому при призначенні покарання обвинуваченому не може бути врахована повторність злочинів, як обставина що обтяжує покарання.
Відповідну правову позицію із вказаного питання висловила колегія суддів Херсонського апеляційного суду у вироку від 04 лютого 2025 року № 650/5079/24.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення йому покарання, найменш суворого за видом з числа передбачених санкцією частини першої статті 125 КК України, втім у максимальному його розмірі, - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке покарання, на думку суду, є справедливим і достатнім, а також відповідатиме його меті.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, речові докази відсутні.
Відповідно до частини другої статті 124 КПК України процесуальні витрати слід відшкодувати шляхом стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експерта.
Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму в розмірі 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 903,36 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Вирок суду може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 КПК України.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя: _______________ ОСОБА_1