Справа № 135/1394/24
Провадження №2/148/160/25
Іменем України
(Заочне)
24 лютого 2025 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.12.2024 прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (надалі ТОВ «Іннова Фінанс») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 01.03.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем укладено договір надання грошових коштів у позику № 3236970324, який разом із Правилами надання споживчих кредитів, затверджених 20.02.2024, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створений та підписаний згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п. 2.2 договору позики, позикодавець, зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 8000 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п.2.6.2. та 2.6.3. цього договору, його додатків.
Основні умови договору: п. 2.4 Тип кредиту- кредит; п. 2.7 мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; п.2.5 Строк кредиту - 360 днів; Дата надання кредиту: 01.03.2024 або наступний за ним календарний день; п. 2.6.1 Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього договору.
Позикодавець відповідно до умова договору свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 8000 грн.
Позичальник свої зобов'язання відповідно до умов Договору позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного кодексу України /далі - ЦК/ належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, і станом на дату підготовки позовної заяви (включно) заборгованість відповідача перед позивачем становить 47424 грн, з яких: 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 39424 грн - заборгованість за процентами.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути із відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 3236970324 від 01.03.2024 в розмірі 47424 грн, та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовні заяві представник просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день і час судового засідання, шляхом оголошенням на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.
За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова фінанс" та ОСОБА_1 01.03.2024 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3236970324 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 8000 грн строком на 360 днів (п. 2.5 договору). Згідно п. 2.7. мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Стандартна процентна ставка - 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. договору. Договір укладено у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг (а.с. 13-17).
Ідентифікація позичальника відбувалася на підставі Анкети клієнта (а.с. 19).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Графіку платежів, що є Додатком 1 до договору № 3236970324 від 01.03.2024 та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 18, 21-23).
Кредитор свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Виконання кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 8000 грн відповідачу підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 19783-1354-91160517 від 01.03.2024 (а.с. 20).
Відповідно до довідки-розрахунку за договором надання грошових коштів у позику № 3236970324 від 01.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 47424 грн., з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 39424 грн - заборгованість за процентами (а.с. 32).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором призвело до порушення прав позивача, тому порушене право підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитом № 3236970324 від 01.03.2024 , в розмірі 47424 грн, що складається з: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 39424 грн - заборгованість за процентами.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, враховуючи те, що відповідач не скористалася своїми процесуальними правами та доказів на спростування розрахунку заборгованості, помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов'язань за кредитним договором суду не надав, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (а.с. 38).
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст. 207, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», місцезнаходження якого: вул. Болсуновська, 8, поверх 9, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за кредитним договором № 3236970324 від 01.03.2024, в розмірі 47424 грн (сорок сім тисяч чотириста двадцять чотири гривень), що складається з: 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 39424 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», місцезнаходження якого: вул. Болсуновська, 8, поверх 9, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 44127243, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: