06 березня 2025 р. Справа № 520/32895/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Ширант А.А., м. Харків, по справі № 520/32895/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просила:
- визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 01 червня 2023 року по 23 листопада 2024 року, але не більше шести місяців, у сумі 351447 (триста п'ятдесят одна тисяча чотириста сорок сім) грн. 84 коп.;
- зобов'язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 01 червня 2023 року по 23 листопада 2024 року, але не більше шести місяців, у сумі 351447 (триста п'ятдесят одна тисяча чотириста сорок сім) грн. 84 коп.;
- стягнути з Головного управління національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 520/32895/24 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючи на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі та висновки, які не відповідають обставинам справи, просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 520/32895/24 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказала на помилковість висновків суду першої інстанції про порушення позивачем строку для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені, оскільки виплата на підставі рішення суду у справі №520/22890/23 всіх сум належних позивачу на момент звільнення, зі сторони відповідача відбулась лише 23.11.2024. Відтак, лише після фактичного розрахунку позивач звернулась до суду з відповідним позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені, що було вчинено в межах визначеного законом строку.
Відповідачем на апеляційну скаргу подано письмовий відзив, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
За положеннями статей 294 та 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачу (заявникові) (пункт 3 частини першої статті 294 КАС України) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до суду з позовом за захистом своїх прав на оплату праці (вимоги заявлені щодо стягнення грошового забезпечення та щодо не отримання всіх сум, які належали при звільненні - справа № 520/22890/23), позивач не порушила вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, чим штучно збільшує період, за який можливе стягнення спірних сум із роботодавця (в контексті ст. 117 КЗпПУ) і в цьому разі може розглядатися як зловживання правами. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у позивачки було достатньо часу задля звернення до суду із своїми вимогами по стягненню середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з червня 2023 року, натомість позивачка своїм правом не скористалась, поважні причини пропуску строку звернення до суду не повідомила.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Предметом спору є стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 КАС України.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
За змістом положень статті 122 КАС України цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, Конституційний Суд України у Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу), серед іншого, зазначив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Отож звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 Кодексу законів про працю України) обмежене строком, який у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п'ятій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Аналогічного висновку прийшов також Верховний Суду у постанові від 07 вересня 2023 року у справі №160/914/23.
Як встановлено із матеріалів справи, в період з 07.11.2015 по 01.06.2023 позивач проходила публічну службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області.
Оскільки при звільненні позивачу не було виплачено ряд складових грошового забезпечення (таких як, доплата за години несення служби у нічний час, додаткової доплати за службу в особливих умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно, а також індексація грошового забезпечення), позивач звернулась з відповідним позовом до адміністративного суду.
28 серпня 2023 року було відкрито провадження у справі № 520/22890/23 за позовом ОСОБА_1 , в якому остання просила суд:
- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за 338 годин несення служби у нічний час за період з 01 травня 2017 по 01 червня 2023р., компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 р. (2 доби), 2020р. (1 доба), 2022 р. (25 діб), додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за грудень 2020 року, січень 2021 року, за періоди березень - грудень 2021 року, січень - грудень 2022 року і за період січень - червень 2023 року, а також індексації грошового забезпечення з 07 листопада 2015 по 31 жовтня 2017 р.;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за 338 годин несення служби у нічний час за період з 01 травня 2017 по 01 червня 2023 р., компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 р. (2 доби), 2020 р. (1 доба), 2022 р. (25 діб), додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за грудень 2020 року, січень 2021 року, за періоди березень - грудень 2021 року, січень - грудень 2022 року і за період січень - червень 2023 року, а також індексації грошового забезпечення з 07 листопада 2015 по 31 жовтня 2017 р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 520/22890/23 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за 338 годин несення служби в нічний час за період з 01 травня 2017 року по 01 червня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за 338 годин несення служби в нічний час за період з 01 травня 2017 року по 01 червня 2023 року.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (2 доби), 2020 рік (1 доба), 2022 рік (25 діб).
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (2 доби), 2020 рік (1 доба), 2022 рік (25 діб), з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за грудень 2020 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за грудень 2020 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 520/22890/23 - скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" № 375 від 29.04.2020у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за грудень 2020 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року; зобов'язання Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" № 375 від 29.04.2020 р. у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за грудень 2020 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року.
В скасованій частині прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 520/22890/23 залишено без змін.
Таким чином, на виконання рішення у справі № 520/22890/23 відповідачем 23.11.2024 нараховано та виплачено ОСОБА_1 суму 31 429,28 грн (26 219,95+5 209,33).
Водночас, оскільки відповідачем 23.11.2024 не було сплачено на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (в порядку статті 117 КЗпП України), позивач звернулась через систему «Електронний суд» 30.11.2024 до Харківського окружного адміністративного суду з позовом у даній справі.
З приведеного вбачається, що після отримання виплат на виконання рішення у справі № 520/22890/23 (23.11.2024), позивач в межах місячного строку, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України звернулась до суду першої інстанції з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (стаття 117 КЗпП України), тобто без пропуску процесуального строку.
Висновки суду першої інстанції про те, що у позивачки було достатньо часу задля звернення до суду із своїми вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з червня 2023 року, в той час як позивачка своїм правом не скористалась, поважні причини пропуску строку звернення до суду не повідомила, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та встановлення вини.
При цьому, перебіг строку на звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Аналогійного висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у справі №755/12623/19 (постанова від 08 лютого 2022 року).
З приведеного вище вбачається, що у разі існування спору щодо сум, які підлягали виплаті працівнику в момент звільнення, для встановлення відповідальності роботодавця, передбаченої статтею 117 КЗпП України, визначальним також є факт проведення остаточного розрахунку.
Відтак, оскільки за обставинами даної справи остаточний розрахунок із позивачем на виконання рішення суду у справі №520/22890/23 здійснено лише 23.11.2024, а тому і перебіг процесуального строку починається лише з 23.11.2024 та спливає відповідно 23.12.2024.
У зв'язку з тим, що позивач звернувся до суду з позовом у межах приведеного місячного строку, суд апеляційної інстанції вважає, що помилковими висновки суду першої інстанції про те, що з червня 2023 року у позивача було достатньо часу для звернення з такими вимогами.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви ОСОБА_1 , з огляду на порушення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.
Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 520/32895/24 - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій