Справа № 352/40/25
Провадження № 2/352/293/25
06 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
06.01.2025 року, через підсистему «Електронний суд», представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що 29.11.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено договір про встановлення кредитного ліміту №26207000451671. Відповідно до умов кредитного договору, АТ «Банк Кредит Дніпро» здійснює кредитне обслуговування поточного рахунку клієнта № НОМЕР_1 шляхом встановлення ліміту кредитної лінії у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії без забезпечення на суму 25000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 12 місяців, пільговий період 67 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48 % річних на строкову заборгованість за кредитом та 56 % річних на прострочену заборгованість за кредитом. 28.03.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №28/03/24, у відповідності до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передає ТОВ «Цикл Фінанс» за плату, а ТОВ «Цикл Фінанс» приймає належні АТ «Банк Кредит Дніпро» права грошової вимоги в тому числі за Договором про встановлення кредитного ліміту №26207000451671 від 29.11.2019 року. Позивач свої зобов'язання за даним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 53 868, 20 грн, з яких: 24 932,20 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28 936 грн - заборгованість по відсотках, яку і просить стягнути позивач, а також судовий збір та витрати на правничу допомогу.
ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивача в у позовній заяві зазначив, що не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення, просив розгляд справи проводити без його участі за правилами спрощеного провадження.
Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками. Правом на подання відзиву не скористалася.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 07.01.2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 29.11.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» укладений договір про встановлення кредитного ліміту №26207000451671, підписаний власноруч відповідачем. Відповідно до умов кредитного договору, АТ «Банк Кредит Дніпро» здійснює кредитне обслуговування поточного рахунку клієнта № НОМЕР_1 шляхом встановлення ліміту кредитної лінії у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії без забезпечення на суму 25000 гривень, на строк 12 місяців, пільговий період 67 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48 % річних на строкову заборгованість за кредитом та 56 % річних на прострочену заборгованість за кредитом.
Пунктом 1.2.2. Договору передбачено, що строку кредитного ліміту - 12 місяців з дати встановлення кредитного ліміту. Якщо не пізніше ніж 30 календарних днів до закінчення строку дії кредитного ліміту жодна зі сторін в установленому в Універсальному договорі банківського обслуговування (УДБО) порядку не заявить про припинення строку дії кредитного ліміту, строк дії кредитного ліміту продовжується на той же строк і та тих же умовах, що визначені в цьому договорі. Продовження строку дії кредитної лінії може здійснювати необмежену кількість разів (а.с.8).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №26207000451671 від 29.11.2019 року вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 27.03.2024 року становить 53 148,83 грн, з яких: 24 932,20 грн - залишок простроченого кредиту, 28 216,63 - залишок прострочених відсотків. При цьому за період з 29.11.2019 року по 27.03.2024 року відповідач фактично отримала кредитних коштів в розмірі 48 915,74 грн, з них: на погашення заборгованості по кредиту сплатила - 15 989,21 грн, на погашення простроченої заборгованості по кредиту - 7 994,33 грн. На погашення відсотків за користування кредитними коштами ОСОБА_2 фактично сплатила кошти в розмірі 6540,65 грн, на погашення прострочених відсотків за користування кредитом - 15186,58 грн (а.с.9-11).
28.03.2024 року між АТ «Банк кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено договір факторингу №28/03/24, у відповідності до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передає ТОВ «Цикл Фінанс» за плату, а ТОВ «Цикл Фінанс» приймає належні АТ «Банк Кредит Дніпро» права грошової вимоги, в тому числі за Договором про встановлення кредитного ліміту №26207000451671 від 29.11.2019 року (а.с.12-15).
Згідно витягу з реєстру Боржників до Договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 року, АТ «Банк Кредит Дніпро» передало ТОВ «Цикл Фінанс» право вимоги в тому числі за Договором про встановлення кредитного ліміту №26207000451671 від 29.11.2019 року в загальному розмірі 53 868,20 грн, з яких: 24932,20 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28936 грн - заборгованість за відсотками (а.с.22).
Представник позивача адвокат Дорошенко М.А. 24.12.2024 року зверталася в позасудовому порядку до відповідача з адвокатською вимогою про повернення суми боргу за кредитним договором №26207000451671 від 29.11.2019 року (а.с.32).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Так, судом встановлено, що відповідач та АТ «Банк кредит Дніпро» уклала договір №26207000451671 від 29.11.2019 року про встановлення кредитного ліміту, згідно якого відповідач на рахунок, зазначений у цьому договорі, отримала кредит у розмірі 25000 грн на 12 місяців, яким користувалася, частково здійснивши погашення тіла кредиту, простроченого тіла кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та прострочених відсотків за користування кредитом. Даний договір, відповідно до п.1.2.2 договору був пролонгований необмежену кількість разів, відомостей про наявність заяв про припинення строку дії кредитного ліміту матеріали справи не містять.
Між позивачем та первісним кредитором, яким є АТ «Банк кредит Дніпро» в подальшому був укладений договір факторингу від 28.03.2024 року, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №26207000451671 від 29.11.2019 року в загальній сумі 53 868,20 грн.
Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості первісного кредитора за вказаним кредитним договором, який міститься в матеріалах справи, загальна сума заборгованості за договором №26207000451671 від 29.11.2019 року станом на 27.03.2024 року становить 53 148,83 грн. Іншого розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 , в тому числі на суму 53 868,20 грн матеріали справи не містять, а відтак доказами не підтверджено.
Відповідач не надав суду відзиву, заперечень щодо факту отримання кредиту, жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів наданих позивачем.
Таким чином, виходячи з наведеного, дослідивши усі надані докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, позов слід задовольнити частково, а саме стягнути із відповідача на користь позивача 53 148,83 грн, що складається з тіла кредиту - 24 932,2 грн та відсотків - 28 216,63 грн.
VІІ. Судові витрати.
Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 2390,05 гривень судового збору на користь позивача.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, зважаючи на позиції сторін щодо цього питання, дійшов такого висновку.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 6 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору №43453613 від 18.09.2024 року про надання правової допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача.
На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази:
договір про надання правової допомоги №43453613 від 18.09.2024 року між ТОВ «Цикл фінанс» та адвокатом Дорошенко М.А. У п.4.9 якого вказано у разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення, клієнт зобов'язується сплатити гонорар на користь адвоката у розмірі 6 000 грн (а.с.33-35).
ордер про надання правничої допомоги від 20.12.2024 року серії АІ №1769302 (а.с.40);
додаткова угода №26207000451671 від 18.09.2024 року до договору про надання правової допомоги №43453613 від 18.09.2024 року між ТОВ «Цикл фінанс» та адвокатом Дорошенко М.А., згідно якої сторони дійшли згоди розширити розділ 1 «Предмет договору» доповнивши його новим пунктом такого змісту : «1.2 Адвокат зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з Василечко Оксани Миколаївни»; доповнити розділ 4. Порядок здійснення розрахунків новим пунктом такого змісту «4.9. За здійснення представництва інтересів та захист інтересів в суді про стягнення кредитної заборгованості та на надання інших видів професійної правничої допомоги, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до умов цього договору, клієнт виплачує адвокату гонорар, у порядку та строки за погодженням сторін. (а.с.36);
акт №26207000451671 від 18.09.2024 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом Дорошенко М.А. клієнту ТОВ «Цикл фінанс», згідно якого сторони підтверджують, що адвокат надав, а клієнт прийняв правничу допомогу загальною вартістю 6000 грн (а.с.37);
платіжна інструкція від 25.12.2024 року №7511, де платник ТОВ «Цикл фінанс», отримувач Дорошенко М.А., сума платежу 6000 грн, призначення платежу: оплата за юридичні послуги згідно акту №26207000451671 від 18.09.2024 про підтвердження факту надання правничої допомоги до договору про надання правової допомоги №43453613 від 18.09.2024 року (а.с.39).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».
Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 6000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.
Враховуючи характер виконаної адвокатським об'єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн.
Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
На підставі наведеного, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» заборгованість за кредитним договором №26207000451671 від 29.11.2019 року в розмірі 53 148 (п'ятдесят три тисячі сто сорок вісім) грн, 83 коп., з яких: 24 932 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн 20 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 28 216 (двадцять вісім тисяч двісті шістнадцять) грн 63 коп. - заборгованість за відсотками.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 390 (дві тисячі триста дев'яносто) грн 05 коп. та 2 000 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, м. Київ, 04112, ЄДРПОУ: 43453613;
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення складене у повному обсязі 06.03.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.