Справа № 296/11743/18
2-а/296/27/25
Іменем України
05 березня 2025 рокум.Житомир
Корольовського районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
29.11.2018 позивач звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №51-Ф від 19.11.2018 року виконуючого обов'язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради Магдалюка Олександра Апполоновича по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн., а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Сингаївського О.П. від 14.01.2019 відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.
16.09.2024 року на підставі Розпорядження керівника апарату Корольовського районного суду м. Житомира Тетяни Гончар №205 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 року, справу передано судді Адамовичу О.Й. для розгляду, у зв'язку з тим, що з 25.02.2022 року суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_2 увільнений у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою від 24.09.2024 суд прийняв справу до свого провадження та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судові засідання, призначені на 12.11.2024 та на 05.03.2025, повідомлений належним чином позивач не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав. Таким чином, має місце повторна неявка у судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії", заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, з матеріалів справи вбачається, що про судове засідання, яке було призначено на 12.11.2024 року позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними у матеріалах справи конвертами з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 187,188,189), однак, позивач не з'явився.
У судове засідання, призначене на 05.03.2025 р., позивач знову не прибув. Водночас, у справі наявні конверти з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.199,200,201).
Повістки про судове засідання, призначене на 12.11.2024 та 05.03.2025 р., було направлено на адресу, яка зазначалась позивачем в позовній заяві, при цьому, про зміну адреси суд не було повідомлено.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 у справі №2-6236/11 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
З огляду на викладене, судом здійснювались усі необхідні, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, заходи із метою повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Суд зауважує, що вказана неявка перешкоджає розгляду справи, оскільки для повного та всебічного встановлення обставин справи необхідно, щоб позивач надав пояснення у судовому засіданні. Крім того, в матеріалах справи міститься заява позивача про виклик та допит свідків по заявленому ним позову, питання яким має ставити сторона у справі, а не суд (а.с. 61).
Враховуючи повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин та той факт, що така неявка перешкоджає розгляду справи, заяви про розгляд справи у його відсутність позивач не подавав, суд вважає, що адміністративний позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 205, 240, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.
Суддя Олександр АДАМОВИЧ