04 березня 2025 року місто Київ
Справа № 754/11090/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6830/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Желепи О.В., суддів: Стрижеус А.М., Сушко Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», в інтересах якого діє адвокат Ушакевич Марина Петрівна, на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 року (ухвалено у складі судді Буша Н.Д., повне рішення складено 04 листопада 2024 року)
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 07.11.2019 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту та страхування №Z06.00608.005918539, за яким банк надав відповідачу кредит 44 800 грн строком до 07.05.2022. Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 103 134,31 грн, яка складається з основного боргу в розмірі 40 815,65 грн, нарахованих відсотків в розмірі 27 323,99 грн та оплати за обслуговування кредиту в розмірі 34 994,67 грн.
19.12.2023 банк уклав договір факторингу з ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», передавши йому право вимоги щодо цього боргу.
22.12.2023 ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передало ці права за договором факторингу ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Відповідно, останній набув право вимоги за кредитним договором і звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судовий збір у розмірі 3 028 грн і витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Деснянський районний суд міста Києва рішенням від 04 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з таким рішенням, Ушакевич М.П. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 10 січня 2025 року засобами поштового зв'язку подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована незаконністю та необґрунтованістю судового рішення, ухваленим із порушенням норм матеріального права без додержання норми процесуального права.
Апелянт зазначає, що моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. Натомість із відповіді АТ «Ідея Банк» від 27.12.2024 вбачається, що кошти на рахунок товариства від Деснянського РВ ДВС у м. Києві не надходили та, відповідно, не були зараховані як погашення за кредитним договором. Тобто відповідач не довів допустимими доказами виконання грошового зобов'язання.
Вважає, що суд першої інстанції не з'ясував дійсні обставини справи та надав помилкову оцінку доказам, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням не є доказом наявності або відсутності заборгованості, а тому такий доказ не може бути підставою для відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості.
Звертає увагу, що суду було надано довідку-розрахунок станом на дату відступлення права вимоги, у якій відображено інформацію щодо заборгованості відповідача по тілу кредиту, нарахованим відсоткам та комісією, яка відповідачем погашена не була.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - Яресько Т.В. проти апеляційної скарги заперечував, просила її відхилити з підстав необґрунтованості її доводів.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України (представники сторін отримали судову повістку-повідомлення в електронний кабінет у ЄСІТС). Заяв чи клопотань до суду не подали.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 викладено позицію, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, приписів ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд першої інстанції вважав встановленим, що 07.11.2019 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем було укладено договір кредиту та страхування №Z06.00608.005918539, на виконання якого банк надав відповідачу грошові кошти у сумі 44 800 грн строком до 07.05.2022.
16.02.2021 АТ «ІДЕЯ БАНК» вчинило дії щодо позасудового дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, звернувшись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М.
Нотаріусом було вчинено виконавчий напис від 16.02.2021 №7971. Зі змісту виконавчого напису встановлено: строк платежу настав 22.11.2020, заборгованість за кредитним договором становила: 33 410,07 грн строковий основний борг; 7 405,58 грн - прострочений основний борг; 4 859,03 грн - прострочені проценти; 318,22 грн - строкові проценти; 1 066,96 грн - строкова плата за обслуговування кредиту; 8 911,82 грн - прострочена плата за обслуговування кредиту, а загалом 55 971,68 грн. До складу заборгованості за виконавчим написом включено також 1 900 грн плати за вчинення виконавчого напису, загальна заборгованість за виконавчим написом становила 57 871,68 грн.
09.03.2021 АТ «ІДЕЯ БАНК» пред'явило виконавчий напис на примусове виконання до Деснянського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), подавши заяву про відкриття виконавчого провадження.
17.03.2021 Деснянським ВДВС було відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2, що підтверджується відповідними письмовими доказами долученими до відзиву на позов.
Постановою старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савенковою О.В. від 29.09.2023 закрито виконавче провадження НОМЕР_2 у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення.
19.12.2023 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «ІДЕЯ БАНК» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «ІДЕЯ БАНК» за плату та на умовах визначених договором факторингу.
22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за плату та на умовах, визначених договором. П. 3.2 цього договору передбачена загальна сума фінансування після відступлення прав вимоги яка становить - 11776112,00 грн. На виконання вимог даного договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» 11776112,00 грн, та відповідно було здійснено передачу реєстру боржників.
Представник відповідача не оспорював факт укладення зазначеного договору та отримання відповідачем коштів.
Позиція суду апеляційної інстанції
Заслухавши доповідь суді-доповідача Желепи О.В. переглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі суд першої інстанції виходив із такого:
- відповідач отримав кредит у розмірі, встановленому договором;
- звернувшись у лютому 2021 року із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості достроково незалежно від способу такого стягнення, АТ «ІДЕЯ БАНК» змінив порядок, умови і строк дії кредитного договору, а тому відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України АТ «ІДЕЯ БАНК» втратив право додатково нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, комісію, а також обумовлену в договорі неустойку до дня повернення позики;
- заборгованість відповідача перед позивачем за договором кредиту та страхування від 07.11.2019 №Z06.00608.005918539 не може перевищувати зазначену у виконавчому написі суму 57 871,68 грн, яка, в свою чергу, повністю погашена відповідачем у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вони є законними, обґрунтованими та відповідають встановленим обставинам справи з огляду на таке.
Як правильно встановив суд першої інстанції, визнається і не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи 07.11.2019 між АТ «Ідея Бан» та відповідачем був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав грошові кошти у сумі 44 800 грн строком до 07.05.2022.
16.02.2021 АТ «Ідея Банк» вчинило дії щодо позасудового дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, звернувшись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., який видав виконавчий напис про стягнення з відповідача на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у загальній сумі 57 871,68 грн.
Такими діями кредитор - АТ «Ідея Банк» на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а тому втратив право на додаткові нарахування після такого звернення.
Суд першої інстанції правильно виходив із того, що з моменту видачі виконавчого напису нотаріусом кредитом втратив право на додаткові нарахування після такого звернення, а розмір його вимог обмежується сумою, визначеною у виконавчому написі нотаріуса.
Таким чином, обсяг грошових зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 07.11.2019, визначений виконавчим написом № 7971 від 16.02.2021 та становить 57 871,68 грн.
Як вбачається із матеріалів справи 27.09.2023 на депозитний рахунок Деснянського ВДВС у м. Києві надійшли кошти достатні для фактичного виконання виконавчого документа, у зв'язку із чим, 29.09.2023 відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
Указана постанова не була оскаржена стягувачем АТ «Ідея Банк» та є чинною станом на дату розгляду цієї справи. Тобто АТ «Ідея Банк» фактично погодилося із повним виконанням божником грошового зобов'язання за кредитним договором, що є наслідком його припинення за приписами статті 599 ЦК України.
Постанова про закінчення виконавчого провадження від 29.09.2023 є належним, допустимим та достовірним доказом виконання боржником-відповідачем своїх грошових зобов'язань перед АТ «Ідея Банк» у межах виконавчого провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що від виконавчої служби стягувач не отримував жодних коштів не спростовують таких висновків, оскільки зі свого боку відповідач вчинив усі необхідні від нього дії для виконання грошового зобов'язання перед АТ «Ідея Банк».
Відповідно до положень статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.
Обставина неперерахування сплачених відповідачем коштів АТ «Ідея Банк» не є підставою для висновку, що відповідач не виконав свої гроші зобов'язання перед ним, оскільки відповідні кошти в необхідній сумі перебувають на депозитному рахунку Деснянського ВДВС у м. Києві та, згідно з його листом від 12.09.2024, не перераховані у зв'язку із відсутністю реквізитів стягувача.
Посилання в апеляційній скарзі на довідку-розрахунок про розрахунок боргу станом на 19.12.2023, складену Директором Департаменту кредитного адміністрування АТ «Ідея Банк», як на доказ наявності між сторонами зобов'язань щодо повернення грошових коштів на загальну суму 103 134,31 грн є безпідставними, оскільки така довідка складена самим кредитором, тобто не може бути достовірним доказом.
Поряд із цим колегія суддів звертає увагу скаржника на таке.
Положеннями частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Перший договір факторингу між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» був укладений 19.12.2023, тобто після дострокового досудового звернення стягнення на заборгованість у розмірі 57 871,68 грн (16.02.2021) та після перерахування відповідачем коштів у такому розмірі на депозитний рахунок Деснянського ВДВС у м. Києві (29.09.2023).
Згідно з положеннями статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином уже станом на дату укладення першого договору факторингу, грошові вимоги АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 були відсутні у зв'язку із їх погашенням, а тому фактично ТОВ «Оптіма Факторинг» прийняв недійсну вимогу, яку в подальшому переуступив ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал».
Такі обставини не можуть бути покладені у вину відповідачу, який належним чином виконав свої грошові зобов'язання у межах виконавчого провадження, а тому суд першої інстанції правильно вважав відсутніми підстави для задоволення позову.
Колегія суддів також звертає увагу, що викладені вище обставини, зокрема щодо закриття виконавчого провадження через фактичне виконання боржником зобов'язань, були відомі апелянту, який 18.09.2024 отримав у свій зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС відзив відповідача на позовну заяву (том 1 а. с. 77).
Разом із цим, до 04.11.2024 не вчинив жодних процесуальних дій, спрямованих на спростування вказаних у ньому обставин та не висловив заперечень щодо них, виклавши такі доводи лише в апеляційній скарзі.
За приписами статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що стосуються порядку завершення платіжних операцій, зокрема щодо положень статті 49 Закону України «Про платіжні послуги», які передбачають, що платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі, оскільки у контексті виконавчого провадження належним «отримувачем» слід вважати орган ДВС, а не безпосередньо стягувача, оскільки саме орган ДВС зобов'язує боржника провести платіж через нього, з урахуванням сплати виконавчого збору.
Безпідставними є посилання скаржника на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, у якій вона посилається на приписи пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», оскільки цей закон втратив чинність у зв'язку із введення в дію Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021, а тому його положення не застосовувалися станом на день перерахування боржником коштів на рахунок органу ДВС 29.09.2023.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті, а тому колегія суддів їх відхилила за безпідставністю як такі, що не є підставою для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Судові витрати
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат на стадії апеляційного провадження відповідно до статей 141, 382 ЦПК України.
Разом із цим, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 6 000 грн.
За приписами статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача (п. 2 ч. 2). Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8).
Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідач надав:
- договір № 21416 про надання правничої допомоги від 06 вересня 2024 року, укладений між адвокатом Яресько Т.В. та ОСОБА_1 ;
- додаток № 2 до Договору № 21416, у якому сторонами встановлено вартість послуг у сумі 6 000 грн;
- акт приймання-передачі послуг № 1 від 11.02.2024 з надання правничої допомоги щодо складення відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» у справі № 754/11090/24 на суму 6 000 грн;
- детальний опис робіт (наданих послуг) від 11.02.2025 згідно з Договором № 24160 від 06.09.2024, за яким адвокат Яресько Т.В. надав, а ОСОБА_1 прийняв такі послуги:
1) аналіз апеляційної скарги: 1 000 грн;
2) усна консультація клієнта: 1 000 грн;
3) складення відзиву на апеляційну скаргу: 4 000 грн.
- розрахункову квитанцію № 10/02/25 до Договору № 21416, за якою ОСОБА_1 здійснив оплату, а Яресько Т.В. отримав гроші в розмірі 6 000 грн;
Таким чином, відповідач належними та допустимим доказами довів факт, реальність та обсяг понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, розмір яких є розумним, обґрунтованим та співмірним, оскільки відповідач зворотного не довів.
З урахуванням викладеного з ТОВ «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 (підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», в інтересах якого діє адвокат Ушакевич Марина Петрівна - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 року - залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 3 ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий О.В. Желепа
Судді: А.М. Стрижеус
Л.П. Сушко