Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 33/824/1458/2025
м. Київ Справа №756/15541/24
04 березня 2025року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Кафідової О.В.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП
Постановою Оболонського районного суду м. Києвавід 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року.
Апеляційну скаргу апелянт обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною, немотивованою та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що суд першої інстанції відмовився розглядати та враховувати додаткові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин скоєного ДТП, безпідставно відмовився розглядати клопотання ОСОБА_1 про допит свідків та про проведення транспортно-трасологічної експертизи.
Зазначає, що судом першої інстанції ОСОБА_1 було надано відеозапис з реєстратора, який підтверджує, яким саме чином рухались автомобілі і підтверджує те, що вказане ДТП сталося не з його вини. Раптовість ситуації і порушення ПДР водієм автомобіля «Ауді» позбавило ОСОБА_1 можливості запобігти зіткненню автомобілів.
Крім того, зазначає, що пояснення другого учасника ДТП ОСОБА_2 та схемою ДТП вбачається невідповідність фактичним обставинам, зокрема, ОСОБА_3 пише про ДТП, яке він помітив попереду під час руху і, яке звісно відволікало його увагу від керування власним авто під час перестроювання та зміни полоси руху. Хоча на схемі даного ДТП жодної інформації щодо іншого ДТП немає.
Зазначає, що характер пошкоджень легкового автомобіля «Ауді», а саме: пошкодження лівої задньої фари, вказує на те, що він рухався не в своїй полосі, а маневрував знаходячись під кутом до полоси руху інших автомобілів, «підрізав» та пересікав рух автомобіля «Ман», не даючи змоги уникнути зіткнення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у скарзі, просив її задовольнити.
У судовому засіданні ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - Антосина Р.С. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
За змістом ст.252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№828067 ОСОБА_1 06.10.2024 року близько 12 год. 34 хв. у м. Києві по пр-ту Степана Бандери, 11, керуючи транспортним засобом MAN TGL 12.220, д.н.з НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, чим спричинив зіткнення з транспортним засобом Audi SQ5, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ,внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, пасажир транспортного засобу Audi ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що тягне відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що його вина підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№828067 від 27.11 2024 року; - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №828064 від 15.11.2024 року; - поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких 06.10.2024 року керуючи автомобілем марки «Ауді» він рухався по вул. Новоконстянтинівська, в подальшому виїхав на пр. Бандери, перелаштовувався в середню смугу руху та продовжив рух прямо, через деякий час помітив попереду в своїй смузі ДТП, яке трапилось раніше, після чого пригальмував в своїй смузі руху не змінюючи напрямку руху, в момент цієї зупинки ОСОБА_3 відчув різкий удар в задню частину свого автомобіля; - матеріалами, зареєстрованими в ЖЄО № 44844, в яких міститься довідка про результати перевірки по рапорту, рапорт поліцейського р 2 б 3 п 1 УПП в м. Києві ДПП Соколова Владислава від 06.10.2024; протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.10.2024, схема пригоди, відеозаписом з відеореєстратора іншого автомобіля, на якому зафіксовано момент ДТП, які в цілому узгоджуються між собою, в повній мірі відтворюють обставини ДТП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 13.1 ПДР передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 було надано відеозапис з реєстратора, який підтверджує, яким саме чином рухались автомобілі і підтверджує те, що вказане ДТП сталося не з його вини,а раптовість ситуації і порушення ПДР водієм автомобіля «Ауді» позбавило ОСОБА_1 можливості запобігти зіткненню автомобілів, є безпідставними, оскільки суд розглядає справи про адміністративні правопорушення лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення та лише щодо особи, відносно якої він складений.
Як вбачається з матеріалів справи, та пояснень учасників, протокол щодо водія ОСОБА_2 за фактом даної дорожньо - транспортної пригоди не складався. Навіть при умові (що не є фактом), що водієм автомобіля марки «Ауді» не були дотримані положення Правил дорожнього руху України, це не виключає факт відсутності в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що зазначені обставини ДТП не виключають обов'язок ОСОБА_1 виконувати вимоги ПДР, зокрема, під час руху враховувати дорожню обстановку та дотримуватися безпечної дистанції до транспортного засобу, який рухається попереду, щоб у разі виникнення небезпеки чи перешкоди для руху мати можливість зменшити швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу, безпечного для інших учасників руху, об'їзду перешкоди та здійснення інших маневрів.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції відмовився розглядати та враховувати додаткові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин скоєного ДТП, безпідставно відмовився розглядати клопотання ОСОБА_1 про допит свідків та про проведення транспортно-трасологічної експертизи, спростовуються тим, що суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про допит свідків та проведення транспортно-трасологічної експертизи, оскільки є підстави вважати подане клопотанняз метою затягування розгляду справи та уникнення від адміністративної відповідальності.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи та фактично відтворюють картину події, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу суду, оскільки повністю спростовуються вищевикладеним, а матеріали справи містять докази, які підтверджують порушення ним ПДР України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Отже, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Інші аргументи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводячись до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення.
Порушень норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної постанови судом не встановлено.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою щодо притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення передбачені ст.124 КУпАП.
За таких обставин суд доходить висновку, що постанова Оболонського районного суду м. Києвавід 17 грудня 2024 року є обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. А відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: