справа № 760/18907/22 Головуючий у суді І інстанції Жоноватюк В.С.
провадження № 88-ц/824/25/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
04 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Желепи О.В.,
секретар судового засідання: Дуб С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у цивільній справі за апеляційною скаргою адвоката Голиці Тетяни Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Седлецька Тетяна Анатоліївна про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом,
В грудні 2022 року позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила встановити факт її спільного проживання із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю з 2010 року, та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 ..
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року позов задоволено.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю з 2010 року.
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції адвокат Голиця Тетяна Іванівна, яка діє в інтересах ОСОБА_2 16 серпня 2023 року подала апеляційну скаргу, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Київський апеляційний суд постановою від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Голиці Т. І., яка діяла в інтересах ОСОБА_2 , задовольнив. Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 січня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27 листопада 2024 року.
17 січня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року.
Заява обгрунтована тим, що 09.01.2025 року з постанови Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року заявниця дізналась про існування обставин, що стали підставою для перегляду цього судового рішення суду апеляційної інстанції від 30 січня 2024 року.
Заявник - позивачка ОСОБА_1 наголошувала, що підставою для перегляду постанови суду апеляційної інстанції від 30 січня 2024 року за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені Солом'янським районним судом м. Києва згідно рішенням від 12 липня 2023 року, та не були відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи, тобто, обставини, які виникли після набрання постановою суду апеляційної інстанції від 30 січня 2024 року законної сили з моменту її прийняття.
Згідно вказаної постанови судом апеляційної інстанції у результаті перегляду справи в апеляційному порядку здійснено новий судовий розгляд, а саме, на переконання заявниці, судом апеляційної інстанції встановлений факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу: про проживання однією сім'єю особи, що не брала участь у справі - ОСОБА_4 та позивачки - ОСОБА_1 без шлюбу з 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявниця вважає, що вказані обставини віднесені законом до нововиявлених обставин, а тому суд має право скасувати вказане судове рішення за вказаними нововиявленими обставинами, оскільки ці обставини вплинули на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року та ухвалити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд, яким апеляційну скаргу адвоката Голиці Тетяни Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду мю Києва від 12 липня 2023 року без змін.
03 березня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами від відповідача ОСОБА_2 , просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 ..
Вважає, що заява позивача є необгрунтованою та не підлягає задоволенню, адже обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю, які впливають на вирішення спору по суті.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Частина третя статті 429 ЦПК України визначає, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Даний правовий висновок наведений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі №726/938/18.
Вказане вище є правовою позицією щодо загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. До таких же висновків дійшла у постанові від 25.05.2021 Велика Палата Верховного Суду у справі №752/4995/17.
Верховний Суд у свої постановах також неодноразово наголошував на тому, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду щодо вирішення спору по суті. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору по суті.
Щодо застосування загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у даній справі, то колегія суддів виходить з того, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення щодо вирішення спору по суті.
Проте, обставини, на які посилається заявниця, не є нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю, які впливають на вирішення спору по суті.
Зокрема посилання як на нововиявлену обставину, те що судом апеляційної інстанції у результаті перегляду справи в апеляційному порядку здійснено новий судовий розгляд та встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а саме встановлено факт про проживання однією сім'єю особи, що не брала участь у справі - ОСОБА_4 та позивачки без шлюбу з 2010 року по 05.08.2021 року.
Разом з тим, обставини, на які посилається позивач як на нововиявлені обставини, були відомі позивачу при розгляді справи судом, адже на факт існування фактичних шлюбних відносин позивача не з ОСОБА_3 , а з іншим чоловіком, вказував відповідач ОСОБА_2 , як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції і позивач, в свою чергу, посилаючись на вказані обставини, висловлюючи свої заперечення проти вказаних обставин у відповіді на відзив в суді першої інстанції, відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на вказані обставини та стверджуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку, встановивши такі обставини.
Документи, які свідчать про існування фактичних шлюбних відносин позивача не з ОСОБА_3 , а з іншим чоловіком у спірний період, були не єдиним доказами, на підставі яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені позивачем у заяві обставини, не є істотними та такими,, що могли вплинути на ухвалене судом рішення по суті розгляду поданої ОСОБА_2 апеляційної скарги та фактично жодним чином не змінюють обставини справи, на підставі яких приймалося рішення апеляційним судом.
Обставини, на які посилається позивач, як на нововиявлені, не підпадають під дію положення п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення апеляційного суду, і фактично зводяться до незгоди позивача з постановою Київського апеляційного суду від 30.01.2024 року та переоцінки доказів, оцінених апеляційним судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частин третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 429 ЦПК України).
Оскільки зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України і не мають як істотного, так і будь-якого значення для вирішення цієї справи, то у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року за нововиявленими обставинами слід відмовити, а зазначене рішення залишити в силі.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 423, 429 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року.
Постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року залишити в силі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено «06» березня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Д.Р. Гаращенко
О.В. Желепа