Апеляційне провадження № 33/824/751/2025
Справа № 361/7892/24
Головуючий в суді І інстанції ОСОБА_2
Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_3
Іменем України
03 березня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді ОСОБА_3 за участі секретаря ОСОБА_4, з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції, розглянувши клопотання захисника ОСОБА_5 про надання дозволу на поширення в мережі Інтернет відеозапису судових засідань Київського апеляційного суду у справі № 361/7892/24,
В провадженні Київського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
26 лютого 2025 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5, який, посилаючись на ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», просив надати дозвіл на поширення в мережі Інтернет відеозапис судових засідань Київського апеляційного суду у справі № 361/7892/24.
Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.
Таким чином, законом покладено вирішення цього питання на розсуд суду, оскільки здійснення трансляції судового засідання обумовлено дозволом головуючого.
Апеляційний суд звертає увагу, що захисником ОСОБА_5 у клопотанні жодним чином не обумовлено необхідності поширення в мережі Інтернет відеозапису судових засідань Київського апеляційного суду у справі № 361/7892/24.
Презумпцією відправлення правосуддя у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах є відкритість судового процесу, що означає відкритий розгляд справи, відкритість інформації про справу, право будь яких осіб бути присутнім в залі судового засідання, вчиняти фотозйомку, відео- та аудіозапис судового засідання тощо.
Згідно листа в.о. голови Державної судової адміністрації України №15-1924/16 від 14 березня 2016 року «Про можливість онлайн-трансляції судових засідань по справах, які мають значний суспільний інтерес» з метою здійснення онлайн-трансляції судових засідань по справах, які мають значний суспільний інтерес, державним підприємством «Інформаційні судові системи» на веб-сторінці суду веб-порталу «Судова влада України» реалізовано механізм оприлюднення анонсу та розміщення онлайн-трансляцій у вигляді банерів з посиланням на офіційний канал на YouTube «Судова влада України».
Вища рада правосуддя у своєму рішенні від 01 квітня 2021 року № 763/0/15-21 «Про надання уніфікованих рекомендацій для судів всіх інстанцій та юрисдикцій щодо безпечної роботи в умовах карантину» також надала рекомендації судам забезпечити трансляцію судових засідань, що викликають значний інтерес громадськості, для гарантування права на справедливий і публічний судовий розгляд.
Виходячи з наведеного вбачається, що прийняття рішення щодо проведення трансляції судового засідання здійснюється з дозволу суду в разі доцільності по справам, які мають значний суспільний інтерес.
Верховний Суд в ухвалі від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20 зазначив, що словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Суспільний інтерес являє собою гармонізований інтерес публічних і приватних осіб та може кваліфікуватися як суспільна користь, соціальний ефект від здійснення партнерства в будь-якій сфері права.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про інформацію», предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, тощо.
Водночас суд не володіє інформацією щодо резонансності даної справи та наявність великого інтересу до неї у громадськості. Не спостерігається контролю за судовим процесом з боку громадськості і під час проведення судового розгляду, за умови, що судове слухання проводиться у відкритому судовому засіданні. Також не доведено наявності гармонізованого інтересу публічних і приватних осіб до даної справи, як інформації, що являється предметом суспільного інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Справа та наслідки по справі стосуються виключно особистих прав та інтересів ОСОБА_1 , що не дає підстав для висновку про суспільний резонанс даної справи.
Враховуючи вид судочинства, предмет справи та особу ОСОБА_1 , який не є публічною особою, оскільки протилежного захисником не доведено, апеляційний суд не вбачає наявності значного суспільного інтересу чи виходу інформації за межі приватно-правного спору і що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства.
Захисником у клопотанні не доведено наявності гармонізованого інтересу публічних і приватних осіб до даної справи, як інформації, що являється предметом суспільного інтересу, не представлено доказів на підтвердження існування таких обставин.
Слід також зазначити, що справа розглядається у відкритому судовому засіданні, отже, всі бажаючі мають можливість бути присутніми в судовому засіданні.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд вважає недоцільним надання дозволу на поширення в мережі Інтернет відеозапису судових засідань Київського апеляційного суду у справі № 361/7892/24.
Керуючись ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про надання дозволу на поширення в мережі Інтернет відеозапису судових засідань Київського апеляційного суду у справі № 361/7892/24 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_3