Справа №758/913/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1910/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
24 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 , ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №12024100070002719 - прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року, -
за участю:
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12024100070002719, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна, яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- машиномісце загальною площею 14,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 437803480000;
- машиномісце загальною площею 13,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , що зареєстрований під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 437777380000.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 ,подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12024100070002719, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна, яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- машиномісце загальною площею 14,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 437803480000;
- машиномісце загальною площею 13,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , що зареєстрований під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 437777380000.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що вказана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт вказує на те, що під час розгляду клопотання слідчий суддя вийшов за межі судового провадження з вирішення питання щодо наявності завданої шкоди підозрюваним ОСОБА_10 , оскільки цивільний позов прокурора у відповідності до ст. 129 КПК України вирішується суддею під час ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому за результатами стадії судового розгляду.
В судове засідання прокурор не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду не подавав.
Зазначені обставини дають суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у відсутність прокурора, з урахуванням ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405, ст. 422 КПК України.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували щодо задоволення поданої прокурором апеляційної скарги, вважали оскаржувану ухвалу слідчого судді, законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що рішенням Київської міської ради від 23.03.2017 року № 33/2255 «Про внесення змін до додатка 1 до рішення Київської міської ради від 31.03.2011 року № 100/5487 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва» до програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва включено нежилі приміщення площею 892 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, літ. «А» шляхом їх викупу товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРУС-РІЕЛТІ». Об'єкт приватизації перебуває в будівлі критої пішохідної галереї (літ. А) загальною площею 2054,80 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, право комунальної власності на яку зареєстровано в цілому на підставі свідоцтва про право власності від 14.01.2008 року.
12.05.2017 року з метою реалізації права на приватизацію вищевказаного об'єкту нерухомості ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» подало до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської гади (Київської міської державної адміністрації) заяву про їх приватизацію, яка була задоволена 26.05.2017 року, про що Департаментом прийнято відповідний наказ № 27/2-пр.
Надалі, 29.09.2017 року Департаментом прийнято наказ № 31/3-пр, яким затверджено висновок про вартість об'єкта приватизації. Однак, у зв'язку з довготривалим розглядом Департаментом вказаного питання ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» листом за № 237/05 від 11.05.2018 року, звернулось до нього з проханням закінчити процедуру приватизації та укласти договір купівлі - продажу.
Разом з тим, листом за № 062/11/13-4424 від 14.05.2018 року заступник директора Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що 07.03.2018 набрав чинності Закон України від 18.01.2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна», відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об'єктів, за якими, зокрема, після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу. Також, згідно з ст. 15 цього Закону об'єкти малої приватизації (вартістю до 250 млн. грн) продаються виключно на електронних аукціонах.
Незважаючи на законну відмову, ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва із позовною вимогою зобов'язати відповідача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.
За результатами розгляду, рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 року по справі № 910/8512/18 задоволено позов ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» та зобов'язано Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти з ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» договір купівлі - продажу нежитлових приміщень у відповідній редакції.
21.02.2020 року між директором Департаменту комунальної власності м. Києва та директором ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» підписано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, предмет договору - група нежитлових приміщень 1-92 (літ. А) загальною площею 875,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, вартістю 20 557 200 грн.
В подальшому, 24.02.2020 року приватним нотаріусом ОСОБА_11 внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ».
Разом з тим, під час досудового розслідування встановлено, що станом на 07.03.2018 року (дата) набрання чинності Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна») сторонами не узгоджено істотних умов договору купівлі продажу, оскільки тільки 23.03.2018 року ТОВ «Київське бюро технічної інвентаризації» за замовленням територіальної громади міста Києва видано висновок № 109 щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, а саме будівлі критої пішохідної галереї, загальною площею 2054,8 кв. м., а також цього ж дня на замовлення ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» видано технічні паспорти № 229-10 на нежитлові приміщення групи приміщень 1-92, 93, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26. Таким чином, стадія оформлення договору купівлі-продажу у відповідності до змісту п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не настала.
Незважаючи на це, начальник юридичного управління Департаменту ОСОБА_8 у період з 22.10.2018 року по 07.11.2018 року не вжив заходів щодо апеляційного оскарження підпорядкованим йому юридичним управлянням рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 року по справі № 910/8512/18.
Враховуючи вищевикладене, через неналежне виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_8 через несумлінне ставлення до них, охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки, оскільки з комунальної власності безпідставно вибуло нерухоме майно вартістю 84 001 920 грн, що у 250 разів і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
06.12.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за вищевикладеними обставинам.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України віднесено до категорії нетяжких злочинів.
Повідомлена ОСОБА_8 підозра підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, такими як:
- рапортом про виявлене кримінальне правопорушення від 21.12.2023 та додатками до нього;
- документами, отриманими від Департаменту комунальної власності в м. Києві №062/11-10-1367;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07.02.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 27.03.2024;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні Департаменту комунальної власності м. Києва від 15.05.2024 та додатками до нього;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 та додатками до нього;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 19.11.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 12.11.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 08.11.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 29.03.2024;
- висновком експерта за результатами проведення судової будівельно- оціночної експертизи №СЕ-19/111-24/11224-ОБ від 25.03.2024;
- висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/111-24/32575-БТ від 18.07.2024;
- висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №СЕ-19/111-24/43809-ЕК від 17.10.2024;
- документами отриманими від Департаменту комунальної власності м. Києві від 06.11.2024 №062/111-18-5627, від 14.11.2024 №062/111-20- 5752, від 19.11.2024 №062/111-20-5881.
Відповідно до Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за громадянином ОСОБА_8 зареєстроване машиномісце загальною площею 14,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 437803480000 та машиномісце загальною площею 13,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , що зареєстрований під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 437777380000.
17.01.2025 старший слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024100070002719, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- машиномісце загальною площею 14,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 437803480000;
- машиномісце загальною площею 13,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , що зареєстрований під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 437777380000.
З метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та стосовно якого заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в рамках кримінального провадження, наявні підстави для застосування арешту.
24.01.2025 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12024100070002719, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна, яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя встановив, що 06.12.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про те, що він підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
При цьому врахував, що у повідомленні про підозру від 06.12.2024 року зазначено, що незважаючи на необґрунтованість рішення суду (рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 по справі № 910/8512/18), неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, враховуючи положення п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», начальник юридичного управління Департаменту ОСОБА_8 , неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінення ставлення до них, передбачені п.п. 2.1.1, 2.1.3 Посадової інструкції, будучи службовою особою, маючи відповідну освіту, теоретичні знання та практичні навчики, фактичну можливість належним чином виконати покладені на нього обов'язки та повноваження, без будь-якого психічного та фізичного примусу, всупереч вимог законодавства та інтересам служби, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у період часу з 22.10.2018 по 07.11.2018, перебуваючи на робочому місці, у робочий час, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10, не вжив заходів щодо апеляційного оскарження підпорядкованим йому юридичним управлінням рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 по справі № 910/8512/18, яким задоволено позов ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ», хоча повинен був, оскільки було достеменно відомо, що стадія оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна між Департаментом комунальної власності та ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» не настала, так як на момент вирішення спору у сторін не були узгоджені ціна та предмет такого договору, що є його істотними умовами згідно положень ст. 638 ЦК України. У зв'язку з цим, 21.02.2020 нерухоме майно вартістю 84 001 920 грн. безпідставно вибуло з комунальної власності.
Слідчим суддею зауважено, що рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 по справі № 910/8512/18 набрало законної сили, виконане та на момент оголошення підозри ОСОБА_8 , тобто станом на 06.12.2024, не оскаржене в апеляційному порядку.
При цьому, слідча суддя вважала, що доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, має відбутись за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Також слідчим суддею встановлено, що орган досудового розслідування посилається на те, що застосування арешту на нерухоме майно, належне підозрюваному ОСОБА_8 , необхідне з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. При цьому, у кримінальному провадженні № 12024100070002719 від 13.12.2024 року прокурором, в інтересах держави в особі Київської міської ради, заявлено цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Радехів Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , працюючого начальником юридичного управління Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), раніше не судимого, на користь Київської міської ради, одержаним від корупційних та інших злочинів, матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 63 444 720 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.
Як зазначено, що прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Київської міської ради. Разом з тим, відповідно до листа заступника голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_18 № 015-457 від 27.12.2024, адресованого Подільській окружній прокуратурі міста Києва, не вбачається за можливе вирішення питання про необхідність залучення Київської міської ради як потерпілого у зазначеному кримінальному провадженні. Також, зазначено, що немає підстав вважати, що діями та/або бездіяльністю посадових осіб Департаменту комунальної власності м. Києва було нанесено майнової шкоди інтересам територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Також, під час судового розгляду клопотання встановлено, що у СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023102070000367, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. У вказаному кримінальному провадженні оголошено підозру ОСОБА_8 та ОСОБА_13 . При цьому, постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_19 від 13.12.2024 виділено із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000367 від 22.12.2023 року матеріали щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Отже, ОСОБА_8 є не єдиним підозрюваним.
Слідчим суддею також враховано, що в судовому засіданні слідча ОСОБА_9 повідомила, що цивільний позов заявлено солідарно до двох підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_13 . Однак, встановив, що зі змісту цивільного позову прокурора, долученого до матеріалів клопотання, вбачається, що такий позов заявлено виключно відносно ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 63 444 720 грн.
Вказане має значення для визначення безпосереднього розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яка може бути стягнута з ОСОБА_8 в судовому порядку, у випадку задоволення цивільного позову і водночас є необхідним при вирішенні питання про застосування арешту на майно ОСОБА_8 з метою забезпечення дієвості кримінального провадження.
Під час судового розгляду клопотання, слідчим суддею також встановлено, що 20.12.2024 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні №42023102070000367 від 22.12.2023 року накладено арешт на об'єкт нерухомості - групу нежитлових приміщень 1-92 (літ. А) загальною площею 875,8 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, та на праві власності належать ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» (код ЄДРПОУ 32913965), із встановленням заборони передавати, відчужувати, вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна.
Слідчою суддею з'ясовано, що потреба досудового розслідування полягає у поверненні майна, яке є предметом кримінального правопорушення, територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради. При цьому, буде повністю відшкодована майнова шкода, заподіяна таким кримінальним правопорушенням.
З цією метою керівником Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_20 подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 у справі № 910/8512/18, у якій прокурор просить суд витребувати від ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» об'єкти нерухомого майна загальною площею 875,8 кв.м, а саме нежитлові приміщення 1-92 (літ. А) по вул. Старовокзальна, 26 у Шевченківському районі міста Києва на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Відтак, на думку слідчої судді, органом досудового розслідування вжито достатніх заходів для збереження нерухомого майна, яке є предметом кримінального правопорушення і за рахунок якого буде відшкодована майнова шкода, зокрема шляхом повернення такого майна територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.
При цьому, накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 , зазначене у клопотанні, не забезпечить відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
З огляду на викладене, на думку слідчої судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного ОСОБА_8 , не може бути виконане завдання щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
При цьому слідча суддя також врахувала положення статей 7, 16 КПК України, згідно з якими загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З огляду на наведене, враховуючи, що слідчим не доведено необхідність накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, слідча суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні поданого клопотання.
Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому, заслухано доводи слідчої в підтримку поданого клопотання про арешт майна та заперечення підозрюваного, його захисника, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих органом досудового розслідування матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, у даномупровадженні, органом досудового розслідування вжито достатніх заходів для збереження нерухомого майна, яке є предметом кримінального правопорушення і за рахунок якого буде відшкодована майнова шкода, зокрема шляхом повернення такого майна територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.
Крім цього, колегія суддів приймає до уваги, що накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 , зазначене у клопотанні, не забезпечить відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного ОСОБА_8 , не може бути виконане завдання щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
В ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегії суддів апеляційної інстанції, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено необхідність накладення арешту на зазначене у клопотанні майно.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4