Справа № 11-кп/824/2230/2025
№ 755/2877/22
Категорія КК: ч. 2 ст. 125 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
11 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року ОСОБА_9 , звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження № 12020105040000698 від 15.08.2020 стосовно нього закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Цивільний позов залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_8 просить скасувати вказану ухвалу та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та передчасною, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що судом не досліджено причини неодноразового не прибуття в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_9 , який ухилявся та перебував на відпочинку у Королівстві Тайланд.
Також, судом не було враховано, що велику кількість разів (а саме більше 5), судові засідання не відбувалися через повітряну тривогу, що фактично призвело до порушення прав потерпілої особи на притягнення особи до відповідальності, яка спричинила йому фізичну та моральну шкоду.
На думку апелянта, судом здійснювалось затягування судового розгляду більш ніж на 9 місяців. Так, представник потерпілого вважає, що суд необґрунтовано задовольнив клопотання про забезпечення перекладача на іврит обвинуваченому, хоча він є громадянином України. Це призвело до того, що близько 3 місяців не задовольнялось клопотання про залучення до розгляду конкретного перекладача - ОСОБА_10 , а в подальшому через 6 місяців призначено перекладачем саме цю особу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та представника потерпілого, які підтримали подану апеляційну скаргу, пояснення захисників, які заперечили проти скасування ухвали суду першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 284, 285 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 4 статті 286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Статтею 49 КК України встановлено строки притягнення особи до кримінальної відповідальності, за спливом яких особа може бути звільнена від вказаного виду юридичної відповідальності.
Як убачається з матеріалів судового провадження, до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12020105040000698 від 15.08.2020 щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
В ході судового розгляду захисник ОСОБА_6 звернувся з клопотаннями про звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України. Таке клопотання було розглянуто судом з дотриманням вимог ст. ст. 285, 286 КПК України. При цьому обвинуваченому роз'яснено підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно з ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_9 кримінальне правопорушення є проступком.
Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років.
Судом першої інстанції установлено, що з дня вчинення ОСОБА_9 кримінального проступку та станом на день судового розгляду закінчилися строки давності. ОСОБА_9 надав свою згоду на закриття кримінального провадження з підстав закінчення строків притягнення його до кримінальної відповідальності.
При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про ухилення ОСОБА_9 від судового розгляду, оскільки в матеріалах судового провадження відсутні підтверджуючі цьому дані.
Згідно ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства та суду.
З практики Верховного Суду, висловленої в численних постановах, зазначено, що під ухиленням від досудового слідства та суду у контексті ст. 49 КК України належить розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи та суд вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). На підставі аналізу положень ч. 1 ст. 281 КПК України колегія суддів Верховного Суду неодноразово приходила до висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому неявка обвинуваченого в судове засідання, яке не мало наслідком застосування ухвали про привід чи розшук, не може свідчити про ухилення останнього від явки суду. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення обвинуваченоговід суду.
Як убачається з матеріалів судового провадження, мали місце об'єктивні причини для відкладення судового розгляду, серед яких і неявка обвинуваченого. Однак, стороною захисту повідомлялись про причини неявки ОСОБА_9 в судове засідання, яке не мало характеру системності. Відсутність судових рішень про оголошення ОСОБА_9 у розшук, у зв'язку з його неявкою в судове засідання в суді першої інстанції, на думку колегії суддів, також свідчить про безпідставність таких вимог апелянта під час апеляційного розгляду. Колегія суддів звертає увагу, що перенесення судового розгляду в суді першої інстанції також відбувалось і з інших причин, таких як оголошення повітряної тривоги у м. Києві, а також з метою сприяння в реалізації сторонам їх прав, дотримання принципу змагальності сторін.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано прийняв рішення про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності та закрив кримінальне провадження.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга представника потерпілого, - без задоволення.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року, якою ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо останнього за ч. 2 ст. 125 КК України закрито, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/2230/2025
№ 755/2877/22
Категорія КК: ч. 2 ст. 125 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
11 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року, якою ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо останнього за ч. 2 ст. 125 КК України закрито, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення.
Повний текст ухвали проголосити 17 лютого 2025 року о 09 годині 45 хвилин.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3