14 липня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:
захисника особи, стосовно якої складено протокол про
адміністративне правопорушення, - Левочка Я.А. ,
представника потерпілої - Миколюка М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на постанову Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2021 року стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито.
Постановою суду встановлено, що 05.01.2021 близько 19.30 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 порушила правила тримання собаки, а саме її дворовий пес вибіг з двору без намордника та наніс тілесні ушкодження псу по кличці "Ріккі" породи йоршерський тер'єр, який належить ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, що пропущений з поважних причин, оскільки справу було розглянуто за її відсутності, копію ж оскаржуваної постанови нею отримано лише 07.06.2021, а тому вона і звернулась зі скаргою лише 11.06.2021.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 вказує, що при постановленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції всупереч ст. ст. 245, 280, ч. 2 ст. 283 КУпАП не встановив обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні.
На її переконання, суд першої інстанції вищевказаних вимог закону не дотримався та дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності потреби встановлювати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа.
ОСОБА_2 вказує, що у зв?язку з відсутністю в оскаржуваній постанові встановлених обставин вчинення адміністративного правопорушення і вини в його вчиненні ОСОБА_3 суд позбавив її права звертатися з позовом про відшкодування заподіяної шкоди.
Крім цього, у додаткових поясненнях ОСОБА_2 вказує, що адміністративне правопорушення ОСОБА_4 полягає у вигулюванні без повідка та намордника собаки, що спричинили заподіяння шкоди майну ОСОБА_2 та просить суд скасувати постанову Макарівського районного суду Київської області від 18.05.2021 та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП з огляду на наступне.
05.01.2021 собака ОСОБА_3 знаходилась без повідка, намордника, а також господаря поза територією утримання - в місці загального користування, призначеного для користування людей та нанесла травми несумісні з життям меншій за розміром собаці, яка була домашньою твариною ОСОБА_2 та на яку згідно ч. 1 ст. 180 ЦК України поширюється правовий режим речі, оскільки вона була об?єктом цивільних, тобто, яка є майном в розумінні ст. 154 КУпАП.
Також ОСОБА_2 вказує на те що ОСОБА_3 утримує у населеному пункті Макарів собаку не на прив?язі, а у вільному вигулі, на погано ізольованій, обгородженій території по АДРЕСА_2 на території приватного домоволодіння без намордника, повідку і супроводу власника.
На думку ОСОБА_2 адміністративне правопорушення стало можливим у зв?язку з недотриманням ОСОБА_3 п.2, пп. Г п. 6, пп. А п. 7 Правил тримання собак, котів та хижих тварин у населених пунктах Української РСР, які є чинними і підлягають виконанню власниками тварин.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - Миколюк М.Д. просив поновити строки для подачі апеляційної скарги з підстав викладених в клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та, апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав викладених в ній та доповненнях до апеляційної скарги від 08.07.2021, оскільки жодних повідомлень про час і місце розгляду справи вона не отримувала, чим була позбавлена права бути присутньою в судовому засіданні під час розгляду даної справи, подавати свої клопотання, надавати заперечення та докази, які б могли вплинути на рішення суду першої інстанції.
Захисник ОСОБА_3 - Левочко Я.А. щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та зазначив, що вина ОСОБА_3 не підтверджується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи не міститься відомостей, що встановлюють хто є власником собаки, крім цього, Макарівською селищною радою Макарівської об'єднаної територіальної громади Київської області всупереч ст.19, 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» відповідно до яких правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування - не встановлено правил утримання домашніх тварин, за порушення яких ОСОБА_3 можна було б притягнути до адміністративної відповідальності.
Крім цього, захисник Левочко Я.А. зазначає, що п.п. Г п. 6 Правил тримання собак, котів та хижих тварин у населених пунктах Української РСР теж не може бути застосований у даному випадку, оскілки в матеріалах справи відсутні докази того, що собака є сторожовою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Миколюка М.Д. - в інтересах ОСОБА_2 на підтримку доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводів апеляційної скарги та пояснення захисника Левочко Я.А. - в інтересах ОСОБА_3 , який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, в повному обсязі перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги, слід дійти наступних висновків.
У зв?язку з тим, що постанова Макарівського районного суду Київської області від 18.05.2021 була оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 04.06.2021, а в матеріалах справи відсутні докази направлення постанови ОСОБА_2 , - слід задовольнити клопотання останньої про поновлення їй строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 18.05.2021, ще і за тим, що постанова суду була отримана нею 07.06.2021, а апеляційну скаргу до місцевого суду вона подала - 11.06.2021 (а.с. 23).
Апеляційний суд переглядає справу в межах обставин, що викладені у протоколі/протоколах про адміністративні правопорушення, визнані судом доведеними, за доводами апеляційної скарги, підтриманими у суді апеляційної інстанції, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вказані вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_3 в повній мірі не дотримані.
Ухвалюючи постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП відносно ОСОБА_3 , суд першої інстанції помилково керувався лише ст.ст. 38, 247 КУпАП та не взяв до уваги приписи ст. 280 КУпАП, відповідно до якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення АПР18 №209638 від 06.01.2021, 05.01.2021 близько 19.30 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 порушила правила тримання собаки, а саме її дворовий пес вибіг з двору без намордника та наніс тілесні ушкодження псу по кличці Ріккі породи йоршерський тер'єр, який належить ОСОБА_2 ївні, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення АПР18 №209638 від 06.01.2021 ОСОБА_3 заперечень та зауважень стосовно його складання не вказала, в письмових поясненнях, викладених на окремому аркуші зазначила, що 05.01.2021 близько 19 год. 30 хв. їй зателефонувала сусідка та повідомила, що її дворовий пес покусав їхнього пса, після цього вона вибігла з будинку та побачила, що пса немає на ланцюгу, вона його покликала та закрила.
Крім цього, в своїх письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначила, що не заперечує того, що є власницею собаки, яка вчинила напад, частково визнає свою вину та згодна нести відповідальність згідно чинного законодавства (а.с. 6).
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В своїх поясненнях від 06.01.2021 ОСОБА_3 визнала свою вину та погодилась нести відповідальність згідно чинного законодавства (а.с. 6), а тому суд вважає, що факт адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, підтверджено належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення разом з доданими матеріалами надійшов до суду 23.02.2021 року, справа розглянута 18.05.2021.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з таких підстав, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Як зазначив, ВАСУ в своїх правових висновках, при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
З огляду на вище викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП та закрити провадження по справі у зв'язку з тим, що на момент розгляду справи закінчились строки для накладення адміністративного стягнення.
Притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
За наведеним, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2021 року.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2021 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, та провадження в справі закрити на підставі ч. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку закінченням строків для накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька