07 липня 2021рокум. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на неї за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Постановою суду визнано доведеним, що 04 вересня 2020 року близько 23 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , а саме: побила палицею по всьому тілу, тим самим скоїла правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15.10.2020.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує, що в матеріалах справи, а саме, в протоколі ВАБ № 250619, від 04.09.2020, містяться дані, які є висновком зі слів ОСОБА_2 , який пояснював в усній формі наряду поліції причину погрози вбивством, через яку, вона ОСОБА_1 про загрозу життю та здоров'ю на лінію "102".
Окрім цього, ОСОБА_1 зауважує, що ОСОБА_2 у відповідь на запитання патрульних, заявив про нанесення йому удару по правій кисті руки палицею і показував їм однотравмовану перев'язану частину тіла.
Зазначає, що швидка допомога поліцейськими не викликалась, поліцейськими не було зафіксовано відповідних дій з її сторони та ознак стресового стану ОСОБА_2 , він не кричав від болю, дихання було рівне, психо-душевний стан був як при лайці, не більш того, була надана неадекватна оцінка.
Вказує ОСОБА_1 , що бійка відбулась о 15 год. 15 хв., ОСОБА_2 спровокував побутовий сімейний конфлікт, в ході якого особисто він, намагався вдарити її- ОСОБА_1 своєю палицею, яку вона відібрала, тоді ОСОБА_2 стоячи біля мийки у стіні в кухні, схопив її лівою рукою за волосся, правою рукою взяв склянку банки та спробував вдарити по голові, якому вона завадила, нанісши удар по руці ОСОБА_2 самою палкою.
Пояснила ОСОБА_1 , що неявка в суд 01.10.2020 та 15.10.2020 була через погіршення стану здоров'я, по діагнозу перенесеному 1992-1994 роках загроза ДЦП, типовий стан для дорослих.
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції не з'явилась, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції відкладався сім разів.
Жодного разу ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції не з'явилась, доказів про поважність причини неявки не надала.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги слід дійти наступних висновків.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення тавизнані судом доведеними, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Згідно положенням ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, нормою ст. 280 КУпАП регламентовано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №250619 04.09.2020 близько 23 год. 00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру, відносно свого батька ОСОБА_2 , а саме побила палицею по всьому тілу ( а.с. 2).
ОСОБА_1 не заперечує обставин того, що нанесла ОСОБА_2 удар палкою по руці в апеляційній скарзі (а.с. 15).
Згідно рапорту ДОП Деснянського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Смогоринського В. 04.09.2020 близько 23.05 год. на спецлінію "102" звернувся ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняє домашнє домашнє насильство відносно нього, а саме накинулась та побила палкою (а.с. 3).
Відповідно до пояснень ОСОБА_2 , що містяться в матеріалах справи, останній повідомив:
04.09.2020 у вечірній час у нього виникли суперечки з донькою ОСОБА_1 , яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, вчинила сварку та безпідставно викликала працівників поліції (а.с. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Отже, проаналізувавши всі докази у провадженні у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
За викладеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на неї за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька