29 січня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі:
особи стосовно якої складено протокол
про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ,
захисника особи стосовно якої складено протокол
про адміністративне правопорушення Андрейка О.І.
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у якій міститься клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 08 листопада 2019 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Як вказано в постанові суду першої інстанції, є доведеним те, що 20.10.2019 о 21 годині 23 хвилин на автодорозі Київ-Вишгород-Десна 30 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння було проведено за згоди водія ОСОБА_1 у присутності двох свідків за допомогою спеціального технічного засобу - приладу «Drager», вміст алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі становить 2.04 % проміле, про що зазначено у роздруківці результатів приладу (а.с. 1).
Тобто, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) ПДР України, чим порушив ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить, першочергово поновити строк на апеляційне оскарження постанови, текст якої отримав лише 13.11.2019, та скасувати постанову Вишгородського районного суду Київської області від 08.11.2019 та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, а рішення має значні суперечності виходячи з наступного.
ОСОБА_1 вказує, що 20.10.2019 близько 21 год. 20 хв. на автодорозі Київ-Вишгород-Десна останній - ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 де його зупинили працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу на що ОСОБА_1 погодився. Проте коли працівники поліції повідомили, що показники перевищують допустимі норми вмісту алкоголю, ОСОБА_1 не погодився з його результатами у зв'язку з чим і відмовився від підпису його висновків. Проте працівники поліції повідомили, що показників приладу достатньо для складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП та його не згода з результатами на це не впливає. Посилаючись на викладені обставини ОСОБА_1 наголошує, що судом першої інстанції не надано оцінку його незгоді з результатами огляду за допомогою технічного засобу у зв'язку з чим працівники поліції повинні були в рамках ст. 266 КУпАП запропонувати йому пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, чого зроблено не було та від такого огляду він не відмовлявся.
Як зазначає апелянт, чек-тест, який було приєднано як доказ до матеріалів справи, викликає сумніви та схожий на чек з атрибутикою АЗС «КЛО» та містить рекламу, тому він - ОСОБА_1 вважає, що такий доказ є недопустимим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Андрейка О.І. на підтримку в повному обсязі доводів апеляційної скарги про закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, дослідивши матеріали справи та додатково надані суду апеляційної інстанції дані, перевіривши доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис подій слід дійти наступного.
Згідно вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справа про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, в тому числі, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення.
Як вбачається з матеріалів провадження, ні ОСОБА_1 , ні його захисник Андрейко О.І., в суді першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови - 08.11.2019 присутніми не були (а.с. 13 - 14).
Між тим, даних про те, що місцевим судом були виконанні вимоги ч. 1 ст. 285 КУпАП, які регламентують обов'язковість вручення або направлення копії постанови особі, щодо якої її винесено - матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного та того, що матеріали справи не містять даних про отримання копії постанови від 08.11.2019 ОСОБА_1 чи в його інтересах захисником Андрейком О.І., слід задовольнити клопотання та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вишгородсьького районного суду Київської області від 08.11.2019 щодо нього, у тому числі з метою відновлення його права на оскарження рішення місцевого суду.
Суд першої та апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, вимогами ст. 280 КУпАП регламентовано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, всупереч нормі п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ДПР 18 № 510321 від 20.10.2019, в цей день о 21 год. 23 хв. на автодорозі Київ-Вишгород-Десна 30 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків за допомогою технічного засобу - приладу «Drager».
Тобто, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) ПДР України, чим порушив ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
ОСОБА_1 були роз'яснені положення ст. 63 Конституції України та права, що передбачені ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому будь - яких зауважень ОСОБА_1 , зокрема, щодо перебігу процедури його огляду на стан алкогольного сп'яніння (її порушення) - в протоколі не виклав (а.с. 2).
Результат огляду проведено за згоди водія ОСОБА_1 за допомогою технічного засобу - приладу «Drager» становить 2.04 % ( а.с.1).
Зазначені в протоколі обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 20.11.2019, які підтверджують проходження ОСОБА_1 , тестування на стан алкогольного сп'яніння, результат якого склав - 2.04 % ( а.с.1).
Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2019 близько 21 год. 20 хв. на автодорозі Київ-Вишгород-Десна ОСОБА_1 керував транспортним засобом «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 де його і було зупинено працівниками поліції та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу на що ОСОБА_1 погодився та що підтверджується результатом технічного засобу - приладу «Drager» становить 2.04 % ( а.с.1), актом огляду на стан сп'яніння (а.с. 4) та письмовими поясненнями свідків ( а.с. 6,7). Проте у зв'язку з позитивним результатом ОСОБА_1 не погодився з його результатами та був направлений до Вишгородського ЦРЛ (а.с.5).
Як зазначив сам ОСОБА_1 в своїх поясненнях надані суду апеляційної інстанції 29.01.2020, коли він рухався автодорогою Київ-Вишгород-Десна то побачив патрульну машину й зупинився на їх вимогу, поліцейські повідомили, що ОСОБА_1 перетнув подвійну суцільну смугу у зв'язку з чим у них виник конфлікт, так як поліцейські почали натякати на гроші. В подальшому, як зазначив ОСОБА_1 працівники поліції запідозрили те, що він - ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та запропонували пройти тест, який подальшому виявився позитивним та з яким ОСОБА_1 категорично не погодився а тому і попросив поїхати до лікарні нащо поліцейські відмовили сказавши , що результатів тесту їм достатньо для складання протоколу.
Захисник Андрейко О.І. в своїх поясненнях надані суду апеляційної інстанції 29.01.2020 наголосив на тому, що наявні процесуальні порушення, а саме:
- протокол складено нашвидкуруч, протягом 5-7 хв.;
- в протоколі не вказано марку авто;
- права не вилучалися так як і не було виписано тимчасового посвідчення водія;
- ОСОБА_1 не відстороняли від керування.
Надані ОСОБА_1 та в його інтересах захисником Андейком О.І. покази та доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження так як і не узгоджуються з матеріалами справи, оскільки доводи щодо відмови працівниками поліції від проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння в медичному закладі спростовуються направленням на такий огляд ( а.с. 5 ). А з приводу доводів захисника Андрейка О.І., водійське посвідчення не вилучалося то й справді його не вилучати, проте доводи того, що ОСОБА_1 не відсторонювався від керування транспортним засобом спростовуються розпискою ОСОБА_5 , який отримав від працівників поліції автомобіль «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язався не допускати протягом 24 год. ОСОБА_1 до керування ним ( а.с.3 ).
З приводу доводів викладених в апеляційній скарзі, що чек-тест, який було приєднано як доказ до матеріалів справи, викликає сумніви та схожий на чек з атрибутикою АЗС «КЛО» і містить рекламу, то в матеріалах справи також міститься акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ( а.с.4 ) також в матеріалах справи наявний диск з нагрудної камери працівника поліції, та письмові пояснення свідків які в своїй сукупності виключають сумніви, щодо результату огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу - приладу «Drager», який становить 2.04 % ( а.с.1).
Отже, за наведеним, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, в їх сукупності, обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 за № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції, - не встановлено.
За підсумками, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 08 листопада 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 08 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька