06 березня 2025 року Справа № 580/1901/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/1901/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
21.02.2025 вх.№8876/25 представник позивача - адвокат Отрох А.В. (ордер серії АМ №1115074) у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» під час обчислення розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 64 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права.
ВС у справі № 580/9551/23 ЄДРСР 123658530 вказав: додаткові щомісячні види грошового забезпечення військовослужбовців є чітко унормованими та передбачені пунктом 2 розділу І Порядку № 260, до яких спірна додаткова винагорода, установлена постановою № 168, з огляду на її характер та особливості не включається. Судами встановлено, що ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 та ВЧ НОМЕР_3 видали позивачеві довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ та пункту 7 порядку № 393. Проте до вказаних довідок відповідачами не включено суми отриманої позивачем додаткової винагороди, установленою постановою № 168. Під час обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262-XII та пункту 7 Порядку № 393 не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення. Суд також зазначає, що перелік видів грошового забезпечення, який підлягає врахуванню при обчислені пенсії є вичерпним. Вимога позивача про включення сум додаткової грошової винагороди, установленою постановою № 168 до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262-XII та пункту 7 порядку № 393 є необґрунтованою,
Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, що виникли після набуття цією нормою закону чинності. Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав сформувала такий правовий висновок про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, тому суд визнає необґрунтованим клопотання про поновлення строку.
Відповідно до ч1. ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
В ухвалі від 22.01.2019 у справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц зазначає щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, що з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Беручи до уваги, що поновленню належать лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, проте представник позивача не вказав причини непереборного та об'єктивного характеру, що заважали саме позивачеві своєчасно звернутися за захистом прав до суду, тому доцільно реалізувати/використати механізм залишення позову без руху для усунення недоліків з продовженням строку з метою надання можливості позивачу звернутися до суду із обгрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Керуючись статтями 2, 44, 45, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду представника позивача.
Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права у спірному періоді; обгрунтованого клопотання щодо пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності інших причин такого пропуску.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА