05 березня 2025 року справа № 580/226/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними та скасування рішень,
09.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18000, Україна, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок, 120; код ЄДРПОУ 40333440) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень:
від 10.12.2024 №46/24 про накладення на нього штрафу в сумі 1700,00грн за порушення законодавства про рекламу (ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу");
від 10.12.2024 №47/24 про накладення на нього штрафу в сумі 3400,00грн за порушення законодавства про рекламу (ч.2 ст.22 Закону України "Про рекламу");
стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат.
Обґрунтовуючи позов зазначив, що у відповідача були відсутні законодавчі підстави не тільки для прийняття оскаржуваних рішень, а й для проведення будь-якої перевірки, що передувала їх прийняттю. Вважає, що не допустив порушень.
Ухвалою від 14.01.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М. прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила провадження у справі та вирішила розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження. Встановлено відповідачу строк тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.
21.01.2025 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що не допустив порушень вимог закону та прийняв спірне рішення за наслідком виявленого перевіркою порушення позивача, як розповсюджувача реклами. Реклама не є господарською діяльністю позивача, з огляду на що норми закону про державний контроль не регулюють спірні правовідносини.
27.01.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити. Акцентує увагу на тому, що контроль проведений 29.10.2024, а в повідомленні зазначено про порушення від 29.11.2024. Відповідач не вказав, яким чином повідомив про виявлене порушення, та порушив Закон щодо основних засад нагляду та контролю. Вважає, що відповідач мав видати наказ про перевірку та проводити її за його участю.
Всі подані сторонами докази долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Оскільки обґрунтованих заяв про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) за наявними письмовими доказами.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
20.11.2024 головний спеціаліст відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, реклами та антитютюнового законодавства управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами, що діє в складі відповідача, Грищук П.В. подав керівнику відповідача службову записку, в якій зазначив, що під час моніторингу 29.10.2024 виявив розміщення зовнішньої реклами алкогольних напоїв на фасаді магазину «ЦентрОк» на вітражному склі з зображенням дерев'яної діжки з написом «Живе пиво», бокалу і келиха з пінним напоєм та пляшки з винними бокалами, а праворуч - зображення пивних келихів з пінним напоєм, шишки хмелю, колоска ячменю та напис «Тут живе пиво». Фотофіксація вказаних фактів датована 29.10.2024. Керівник дала доручення до відповідних дій.
Того ж дня оформлене повідомлення позивачу про розгляд справи про правопорушення законодавства про рекламу та призначення розгляду на 10.12.2024 об 11год. 00хв., роз'яснені права, у т.ч. подати документи до 06.12.2024.
Також того ж дня головний спеціаліст відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, реклами та антитютюнового законодавства управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами, що діє в складі відповідача, Грищук П.В. склав протокол №44 про те, що під час здійснення контролю а дотриманням вимог законодавства про рекламу установив розміщення зовнішньої реклами алкогольних напоїв на фасаді магазину «ЦентрОк», який знаходиться за адресою позивача. Це кваліфіковано порушенням вимог ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу» та зафіксовано фото.
09.12.2024 позивач надав відповідачу письмове заперечення на повідомлення про його виклик, обґрунтовуючи відсутню підстав для перевірки із-за воєнного стану, обов'язком відповідача доводити склад правопорушення та відсутністю в рекламі закликів до придбання конкретного товару. Стверджує, що вивіски та зображення не є рекламою та не потребують жодного дозволу.
Того ж дня зазначена посадова особа склала протокол №45 про порушення позивачем вимог закону, а саме неподання, несвоєчасне подання інформації про вартість розповсюдженої реклами на вимогу державного органу та інформації про вартість розповсюдженої реклами алкогольних напоїв, розміщеної на фасаді магазину «ЦентрОк».
Тому відповідач 10.12.2024 виніс рішення, які поштовим зв'язком направив позивачу:
№46/24 про накладення на нього штрафу в сумі 1700,00грн за порушення законодавства про рекламу, передбачене ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу";
№47/24 про накладення на нього штрафу в сумі 3400,00грн за порушення законодавства про рекламу, передбачене ч.2 ст.22 вказаного Закону.
Не погодившись зі складом правопорушень, позивач звернувся позовною заявою в суд.
Суд урахував ст.19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини виникли під час воєнного стану. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб. Вказаний строк продовжено указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб, продовжений і на дату судового розгляду.
З приводу посилань позивача на мораторій на перевірки суд урахував відсутність наказу відповідача про проведення перевірки та встановлені факти винесення оскаржуваних рішень без акту владно-розпорядчого характеру про контроль законодавства про рекламу щодо позивача.
Суд звернув увагу, що в текстах оскаржуваних рішень вказано про їх винесення під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів, хоча відсутній акт розпорядчого характеру про такий захід.
Згідно зі ст.1 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Однак його норми поширюють дію не на всі правовідносини. Наприклад, згідно з вимогами ст.2 - дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) у сфері медіа, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції та інших.
Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Однак відповідач не перевіряв господарську діяльність позивача.
Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу, відповідно до ч.1 ст.26 Закону України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - ЗУ № 270/96-ВР), здійснюють у межах своїх повноважень:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор;
Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо медіа всіх форм власності;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, - щодо реклами державних цінних паперів;
Національний банк України - щодо реклами на платіжному ринку та реклами діяльності з надання фінансових послуг (у тому числі споживчого кредиту), крім реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків;
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу);
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей - щодо реклами у сфері організації та проведення азартних ігор.
Отже, контроль законодавства щодо реклами входить у межі владних повноважень відповідача.
Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду.
Оскільки спірними рішеннями накладені на позивача штрафи, суд застосував Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 року № 1178 (далі - Порядок), який визначає механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Згідно з п.2 вказаного Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.
Уповноважена особа відповідно до п.4 Порядку розпочинає розгляд справи не пізніше трьох робочих днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.
Згідно з п.5 Порядку вона з урахуванням положень статті 32 Закону України "Про адміністративну процедуру" повідомляє суб'єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб'єкту реклами або його представнику, якщо суб'єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
У повідомленні зазначаються права та обов'язки суб'єкта реклами, зокрема інформація про право бути присутнім під час розгляду та вирішення справи, порядок ознайомлення з матеріалами, а також способи подання пояснень і зауважень та строк, протягом якого суб'єкт реклами має право їх подати.
Відповідно до п.6 Порядку справа розглядається уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.
Згідно з п.9 Порядку справа розглядається без участі суб'єкта реклами або його представника у разі його неявки за умови його поінформування відповідно до пункту 5 цього Порядку та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи, зазначеного в пункті 7 цього Порядку.
У разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа відповідно до п.16 Порядку приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Норм щодо підстав для складання протоколу з приводу дотримання законодавства про рекламу про умову складання його та рішення саме на підставі видачі наказу про призначення перевірки, як контрольного заходу, вказаний Порядок не містить.
Вивіски ззовні магазину позивача «Тут живе пиво», фото бочки «Живе пивом ЦІЛОДОБОВО» сприймаються повідомленням про можливість і розповсюдження пива та відповідає ознакам реклами.
Зокрема, відповідно до п.15 ч.1 ст.1 ЗУ № 270/96-ВР реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг (п.9 вказаної статті ЗУ № 270/96-ВР).
Відповідно до ч.5 ст.2 ЗУ № 270/96-ВР для цілей цього Закону реклама вважається такою, що розповсюджується та споживається на території України, за сукупності таких обставин:
1) розповсюджувачем реклами не обмежено доступ до неї з території України;
2) рекламовані товари пропонуються до продажу особам, які перебувають на території України.
При оцінці зазначених у цій частині обставин орган державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, має встановити відповідність трьом або більше таким ознакам:
зміст реклами призначений повністю або переважно для осіб, які перебувають на території України;
реклама здійснюється державною мовою;
продавець рекламованого товару чи рекламодавець має в Україні зареєстроване місцезнаходження, постійне або тимчасове представництво, офіс, філію, складське або торговельне приміщення;
доступна послуга з доставки товару в Україну або по Україні, яка пропонується продавцем рекламованого товару чи рекламодавцем;
доступна послуга з сервісного обслуговування або супутні послуги щодо рекламованого товару, які пропонуються продавцем рекламованого товару чи рекламодавцем;
іншим ознакам, встановленим законодавством для визначення місцезнаходження отримувача електронних послуг.
Вказаним вимогам відповідають вивіски позивача, зважаючи, що вказані вище вивіски на зовнішній частині його магазину українською мовою. Отже, твердження відповідача про розповсюдження позивачем реклами пива обґрунтовані.
Загальні вимоги до реклами вказані в ст.8 ЗУ № 270/96-ВР. Зокрема, у рекламі забороняється, відповідно до п.18 ч.1 - рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації, товари, для виробництва чи реалізації яких необхідна наявність спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності у виробника чи особи, що реалізує товари, відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії.
Пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. Пиво належить до алкогольних напоїв, з огляду на що господарська діяльність з виробництва та реалізації пива підлягає ліцензуванню відповідно до ст.1, ч. 7 ст. 16 Закону від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Тобто, реклама пива, виробник якого не вказаний або придбане чи вироблене у невідомих осіб, заборонена.
Крім того, згідно з ч.5 ст.9 ЗУ № 270/96-ВР прихована реклама забороняється.
Отже, у вказаній частині позивач допустив порушення закону про рекламу.
Розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами, несуть відповідальність за порушення законодавства про рекламу відповідно до п.3 ч.2 ст.27 ЗУ № 270/96-ВР.
Згідно з ч.6 вказаної статті за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас згідно з ч.7 тієї ж статті у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спірні рішення винесені в межах вказаних санкцій, а письмове заперечення позивача на повідомлення про виклик на розгляд справи про виявлені порушення доводить його обізнаність станом на 01.12.2024 про виявлення вказаних вище фактів відповідачем.
Згідно з ч.2 ст.26 ЗУ № 270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право:
вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Тобто, задля виконання владних функцій відповідач має право витребувувати документи безвідносно наявності акта розпорядчого характеру про проведення державного контролю. Для цього достатньо виявлення фактів, що свідчать ознаки порушення законодавства про рекламу. Про це свідчить згадана вище службова записка на керівника відповідача від його службової особи в результаті моніторингу.
Отже, не надавши документи на повідомлення відповідача, позивач порушив ч.2 ст.26 ЗУ № 270/96-ВР.
Відповідно до ч.3 вказаної статті Закону розгляд і вирішення адміністративних справ, передбачених цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України від 17 лютого 2022 року №2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - ЗУ №2073-IX) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, згідно зі ст.32 ЗУ №2073-IX учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи, залучаються адміністративним органом для надання пояснень і для участі у процедурних діях шляхом вручення (направлення) запрошення.
Запрошення учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, здійснюється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня відповідної процедурної дії. Цей строк може бути зменшено у разі, якщо обставини вимагають прийняття рішення у найменший строк, про що у запрошенні надається обґрунтоване пояснення. Запрошення вручається особисто під підпис, надсилається поштовим відправленням або іншими засобами зв'язку (телефоном, електронною поштою тощо) за наявними у справі контактними даними, про що в матеріалах справи робиться відповідний запис.
У запрошенні зазначаються:
1) найменування та адреса адміністративного органу;
2) назва справи, статус та мета, з якою запрошується учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи;
3) дата, час і місце, куди запрошується учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи;
4) контактний номер телефону та адреса електронної пошти адміністративного органу, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) посадової особи адміністративного органу, яка розглядає справу;
5) інші відомості (за потреби).
Відсутність запрошеного належним чином учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, не перешкоджає вчиненню процедурних дій, якщо це не впливає на належний розгляд справи.
Адміністративний орган повідомляє учасника адміністративного провадження, особу, яка має право брати участь в адміністративному провадженні, про початок здійснення адміністративного провадження, а також у випадках, передбачених цим Законом, - про процедурні рішення і процедурні дії в такому провадженні. Повідомлення надсилається невідкладно з дотриманням вимог, встановлених цією статтею для запрошення.
Учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи, отримують повідомлення особисто, крім випадків, якщо вони сповістили адміністративний орган про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень. У такому разі повідомлення має бути адресовано представнику та вважається таким, що надіслано учаснику адміністративного провадження, особі, яка сприяє розгляду справи, особисто. За наявності обґрунтованих причин повідомлення може надсилатися в інший строк (граничний строк), встановлений законом.
Поштове відправлення надсилається поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), за бажанням учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, - кур'єром за додаткову плату, на адресу місця проживання (перебування), місцезнаходження відповідної особи або на іншу адресу, яку особа вказала для офіційного листування з нею.
Якщо час отримання запрошення, надісланого поштою чи електронною поштою, не зафіксовано, воно вважається отриманим особою на п'ятий день з дня відправлення, крім випадків, якщо є інформація, що запрошення не надійшло або надійшло пізніше. Якщо особа заявляє про неотримання запрошення, надісланого поштою чи електронною поштою, або про отримання запрошення пізніше ніж на п'ятий день з дня відправлення, на адміністративний орган покладається обов'язок доказування факту і часу отримання запрошення особою.
Докази направлення позивачу такого повідомлення сторони не надали суду без поважних причин. Проте зміст письмового заперечення на нього доводить про його обізнаність наявністю у відповідача справи з 01.12.2024. Ненадання без поважних причин документів і пояснень по суті порушення законодавства про рекламу є самостійним видом порушення, відповідальність за яке передбачена вказаними вище нормами закону.
Відповідно до ч.1 ст.69 ЗУ №2073-IX за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.
Згідно зі ст.72 ЗУ №2073-IX адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті).
Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.
У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються:
1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи);
2) фактичні обставини справи;
3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи;
4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу;
5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Для окремих видів справ законодавством можуть визначатися додаткові відомості, що зазначаються у мотивувальній частині адміністративного акта.
Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
Вказаних вимог відповідач дотримався зважаючи, що спірні рішення мають вказані відомості. Вказані в них факти порушень позивача не спростовані та підтверджені вказаними вище доказами, а посилання відповідача на порушення процедури нормативно не підтверджені.
Отже, спірні рішення правомірні та скасуванню не підлягають. З огляду на це судові витрати відповідно до вимог ст.ст.312-139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18000, Україна, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок, 120; код ЄДРПОУ 40333440) про визнання протиправними та скасування рішень: від 10.12.2024 №46/24 про накладення на нього штрафу в сумі 1700,00грн за порушення законодавства про рекламу (ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу"), від 10.12.2024 №47/24 про накладення на нього штрафу в сумі 3400,00грн за порушення законодавства про рекламу (ч.2 ст.22 Закону України "Про рекламу").
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 05.03.2025.