Ухвала від 03.03.2025 по справі 580/2042/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 березня 2025 року справа № 580/2042/25

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування вимог та рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Фещенка Миколи Леонідовича з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління ДПС у Черкаській області № Ф-3619-50-У від 13.08.2019, № Ф-3619-50-У від 09.02.2021 та податкове повідомлення-рішення № 0182992407 від 28.11.2024.

Також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 гривень.

Разом з позовною заявою представник подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій на поважність причин пропуску такого строку послався на те, що з оскаржуваними вимогами позивач ознайомилась 20.01.2025 після ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень № 69293013 та № 67394746. Також у позовній заяві представник зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0182992407 від 28.11.2024 позивач отримала 05.12.2024.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Подана представником позивача позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

У заяві про поновлення строку звернення до суду представник посилається на те, що позивач ознайомилась з оскаржуваними вимогами 20.01.2025 після ознайомлення з матеріалами зазначених вище виконавчих проваджень.

При цьому, якщо вираховувати 10-денний строк на звернення до суду в частині оскарження податкових вимог про сплату боргу (недоїмки), враховуючи дату їх отримання (20.01.2025), згідно з положеннями Закону № 2464-VI, то останнім днем звернення до суду в цій частині позовних вимог є 30.01.2025 включно.

Щодо строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0182992407 від 28.11.2024, то суддя, перш за все, звертає увагу на таке.

Рішення № 0182992407 від 28.11.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску не є податковим повідомленням-рішенням в розумінні положень ПК України, а є рішенням податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів відповідно до Закону № 2464-VI.

Так, пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Водночас, відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Таким чином позивач повинен був звернутися до суду з позовною вимогою про оскарження рішення № 0182992407 від 28.11.2024 протягом десяти календарних днів після надходження зазначеного рішення. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення позивач отримала 05.12.2024 відповідно до трекінгу Укрпошти, таким чином останнім днем звернення до суду із зазначеною позовною вимогою є 16.12.2024 (враховуючи, що останній день строку припав на вихідний день) включно.

З цим адміністративним позовом представник позивача звернувся до суду 25.02.2025.

Таким чином, на підставі викладеного вище вбачається, що цей позов подано представником позивача поза межами строку, тобто після спливу 10 днів, визначених Законом № 2464-VI.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд звертає увагу, що представником позивача в позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено жодних підстав для поновлення 10 - денного строку на звернення до суду щодо оскарження податкових вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішення щодо нарахування пені та застосування штрафів, згідно з положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Статтею 123 КАС України встановлено, зокрема, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, вказавши інші підстави для його поновлення.

Крім того, суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У позовній заяві представник оскаржує податкове повідомлення рішення № 0182992407 від 28.11.2024.

Однак, як було зазначено вище представник помилково рішення № 0182992407 від 28.11.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску вважає податковим повідомленням-рішенням.

Тому, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність статті 160 КАС України та уточнити позовні вимоги в частині оскарження рішення № 0182992407 від 28.11.2024.

Також згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України № 3674-VI).

Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставки судового збору встановлюються у такому розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 3 028 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки адміністративний позов містить три вимоги майнового характеру, за їх подання має бути сплачений судовий збір в загальній сумі 2 906,88 грн, а саме за визнання протиправним та скасування:

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Черкаській області № Ф-3619-50-У від 13.08.2019 - 968,96 грн судового збору (23 785,08 грн х 1 % ціни позову (але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8);

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Черкаській області № Ф-3619-50-У від 09.02.2021 - 968,96 грн судового збору (37 788,74 грн х 1 % ціни позову (але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8);

- рішення № 0182992407 від 28.11.2024 - 968,96 грн судового збору (2 010,37 грн х 1 % ціни позову (але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8).

До позовної заяви представник додав квитанцію від 10.02.2025 про сплату судового збору на суму 1 211,20 грн. Таким чином недоплата становить 1 695,68 грн.

З огляду на викладене вище, позивачу належить сплатити судовий збір у сумі 1 695,68 грн.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;

- доказів сплати судового збору в сумі 1 695,68 грн;

- уточненої позовної заяви в частині оскарження рішення № 0182992407 від 28.11.2024.

3. Копію ухвали направити позивачеві.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяАлла РУДЕНКО

Попередній документ
125651849
Наступний документ
125651851
Інформація про рішення:
№ рішення: 125651850
№ справи: 580/2042/25
Дата рішення: 03.03.2025
Дата публікації: 10.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (17.03.2025)
Дата надходження: 25.02.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
АЛЛА РУДЕНКО
відповідач (боржник):
Головне управління ДПС у Черкаській області
позивач (заявник):
Корнієнко Тетяна Яківна
представник позивача:
Фещенко Микола Леонідович