05 березня 2025 рокусправа № 380/8918/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) звернувся до суду з позовною заявою до 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі - 16 РВЛК, відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо нездійснення, у встановленому законом порядку, розгляду заяви про незгоду з постановою ВЛК та проведення повторного медичного огляду на висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений довідкою від 22.02.2024 року №42/229.
- зобов'язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про незгоду з постановою ВЛК та проведення повторного медичного огляду на висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений довідкою від 22.02.2024 року №42/229, з прийняттям постанови відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402.
- постановити окрему ухвалу про порушення уповноваженими особами Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 законодавства у сфері військової експертизи Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, та направити таку ухвалу відповідним суб'єктам владних повноважень для притягнення до відповідальності осіб, причетних до видання завідомо неправдивого та протиправного висновку ВЛК, оформленого Довідкою від 22.02.2024 року №42/229.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.02.2024 Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 був визнаний придатним до військової служби. Задля забезпечення своїх прав позивачем було подано заяву про незгоду з постановою ВЛК та проведення повторного медичного огляду із проханням провести повторне медичне обстеження. Позивач вважає, що станом на момент подання позову жодних дій щодо перегляду постанови ВЛК та проведення повторного медичного огляду не вчинено. Враховуючи наведене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою від 06.05.2024 суддя відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позову не визнав. Подав відзив на позовну заяву (вх. № 38237 від 20.06.2024), де зазначає, що у надісланому зверненні до НОМЕР_1 РВЛК, позивач незгідний з постановою військово-лікарської комісії про ступінь придатності його до військової служби, та просить скасувати довідку військово-лікарської комісії однак, довідки ВЛК із відповідним діагнозом та постановою про придатність його до військової служби позивачем до заяви, також не надано. Враховуючи зазначене, а саме, відсутність довідки, яка містить оскаржувану позивачем постанову, військово-лікарською комісією НОМЕР_1 РВЛК було запропоновано надати позивачем вищезгадану довідку ВЛК для продовження розгляду його звернення. Крім того, у випадку погіршення стану здоров'я, позивачу пропонувалось звертатись встановленим порядком до командування військової частини з метою направлення його на лікування до закладів охорони здоров'я.
Позивач подав додаткові пояснення (вх. № 78941 від 23.09.2024), де зазначає, що за відсутності довідки ВЛК на момент подання заяви до 16 РВЛК дана установа мала повноваження витребувати даний документ, про що також зазначалося у заяві до регіональної ВЛК: "Витребувати Довідку ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанови у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військової частини НОМЕР_2 ". Отже, 16 РВЛК шляхом протиправної бездіяльності самоусунулася від виконання покладених повноважень, не забезпечила перегляд висновку ВЛК та повторного медичного огляду військовослужбовця, не дивлячись на прямі порушення та очевидність протиправності висновку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим було порушено право на медичне обслуговування.
Відповідач подав додаткові пояснення (вх. № 62340 від 15.08.2024), де зазначає, що позивач характеризує у письмовому поясненні та позовній заяві до суду про наявні у нього захворювання, посилаючись при цьому, на пункти Розкладу хвороб передбачених вищезгаданим Положенням. У постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зазначено, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Позивач подав додаткові пояснення (вх. № 71004 від 24.09.2024), де зазначає, що системний аналіз приписів Положення № 402 дає підстави прийти до висновку, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів. Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Відповідач подав додаткові пояснення (вх. № 74268 від 07.10.2024), де зазначає, що позивачем не надано достатніх доказів до матеріалів позовної заяви, які б свідчили про бездіяльність 16 РВЛК, оскільки листом від 23 квітня 2024 року за вих. № 1671 позивача було проінформовано, що у випадку погіршення стану здоров'я, йому пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини з метою направлення на лікування до закладів охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні обґрунтовані клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_2 був мобілізований та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
22.02.2024 Військово-лікарською комісією при Шостому відділі (м. Заставна) ІНФОРМАЦІЯ_1 був визнаний придатним до військової служби.
Задля забезпечення своїх прав позивачем було подано заяву про незгоду з постановою ВЛК та проведення повторного медичного огляду із проханням провести повторне медичне обстеження.
16 РВЛК було запропоновано надати позивачем вищезгадану довідку ВЛК для продовження розгляду його звернення.
Позивач вважає, що станом на момент подання позову жодних дій щодо перегляду постанови ВЛК та проведення повторного медичного огляду не вчинено.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення розгляду його скарги протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Окрім цього, ст. 34 Конституції України визначає, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з п. 1.1. Розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення), медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Відповідно до п. 6.8. глави 6 Розділу II Положення на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді історія хвороби.
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, отоларингологом (військовослужбовців-жінок гінекологом), а за медичними показаннями - лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Відповідно до п. 6.9 глави 6 Розділу ІІ Положення при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.
Згідно з п. 6.12 глави 6 Розділу II Положення у разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці за станом здоров'я не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби.
Відповідно до п. 20.1. глави 20 Розділу II Положення постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів, їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Відповідно до п. 5 Розділу ІІІ Інструкції «Про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 735 від 28.212.2016, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за № 94/29962, звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Відповідно до п. 1.2. глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям
Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Відповідно до п. 1.2. глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил ЗСУ;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до абзацу першого пункту 2.1. глави 2 розділу І згаданого Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні, та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Відповідно до п.п. 2.4.4. п. 2.4. глави 2 розділу І Положення на ВЛК регіону покладаються:
організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності;
контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров'я та фізичного розвитку;
розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військоволікарської експертизи;
аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК;
проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями - спеціалістами аналізу та оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи;
організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК;
підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК;
розробка та подання до ЦВЛК пропозицій з уточнення, доповнення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи;
контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та ТЦК та СП у цій роботі;
проведення спільно з департаментами охорони здоров'я обласних (Київської міської) державних адміністрацій і ТЦК та СП аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, обстеження та медичного огляду допризовників, призовників, громадян, які вступають у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи;
контроль за організацією та станом лікарсько-льотної експертизи в учбових та спортивних авіаційних закладах Товариства сприянні обороні України (далі - ТСО України), які знаходяться в межах регіону.
Відповідно до п.п. 2.4.5. п. 2.4. глави 2 розділу І Положення на ВЛК регіону має право:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військоволікарської експертизи;
перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах;
приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК;
перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;
направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів;
запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови;
залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець;
приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК);
перевіряти у ТЦК та СП, закладах охорони здоров'я (установах) Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), областей, міста Києва, на території регіону організацію та стан лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, результати перевірок доповідати начальнику ЦВЛК та керівникам органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.
Суд відхиляє доводи позивача щодо його незгоди з рішенням ВЛК, яке слугувало підставою для звернення із скаргою, оскільки такі виходять за межі судового розгляду.
Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Зокрема слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він має право звернутися до ЦВЛК ЗС України для перегляду відповідної постанови.
Крім того, згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.
Оцінюючи дії відповідача щодо розгляду скарги позивача, суд дійшов таких висновків.
Як встановив суд, позивач 14.04.2024 звернувся до відповідача із скаргою на довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024.
Позивач зазначає, що відповідач не повідомив позивача про результати розгляду скарги.
Скарга позивача надійшла на адресу військово-лікарської комісії 16 РВЛК та зареєстрована відповідачем.
До відзиву відповідач додав копію відповіді № 1671 від 23.04.2024 на заяву позивача.
У згаданій відповіді відповідач вказує на необхідність подати до 16 РВЛК та копію довідки Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024.
У відзиві відповідач вказує, що повідомлення позивачу оформлене листом № 1671 від 23.04.2024.
Проте, відповідач відправив зазначений лист лише 17.05.2024, тобто вже після звернення позивача до суду та із значною затримкою після складення зазначеного листа.
З таких підстав, суд дійшов висновку, що відповідач не розглянув своєчасно та належним чином скаргу позивача від 14.04.2024 на довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024.
Окрім цього, суд погоджується із аргументами позивача, відповідно до яких при розгляді заяви/скарги на рішення 16 РВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів. Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
У зв'язку з цим, суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду скарги позивача від 02.10.2023 на довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024.
Аналіз відповідей дає підстави вважати, що відповідач рішення за результатом розгляду скарги позивача від 14.04.2024 не приймав, оскільки позивач не надав усіх необхідних документів.
Окрім цього, суд зазначає, що 16 РВЛК відноситься до штатної військово-лікарської комісії та є військово-медичною установою, а тому під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських центрів комплектування та соціальної підтримки про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) центрів комплектування та соціальної підтримки, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші постанови ВЛК районних, міських центрів комплектування та соціальної підтримки, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.
16 РВЛК уповноважена приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Оскільки Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 є підпорядкованій НОМЕР_1 РВЛК, суд вказує, що відповідач міг отримати копію довідки Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024 саме від Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з цим, для забезпечення ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути скаргу позивача від 14.04.2024 на довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024.
Оскільки скарга позивача на момент винесення судового рішення на довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024 не розглянута, у суду відсутні підстави для встановлення порушення законодавства Військово-лікарською комісією при Шостому відділі (м. Заставна) ІНФОРМАЦІЯ_1 під час винесення зазначеної довідки.
Порушення законодавства під час винесення довідки Військово-лікарської комісії при Шостому відділі (м. Заставна) ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024 можуть бути встановлені за результатом розгляду скарги, що є предметом спору, що розглядається.
Отже, позовна вимога щодо постановлення окремої ухвали про порушення уповноваженими особами Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 законодавства у сфері військової експертизи Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, та направлення такої ухвали відповідним суб'єктам владних повноважень для притягнення до відповідальності осіб, причетних до видання завідомо неправдивого та протиправного висновку ВЛК, оформленого Довідкою від 22.02.2024 року №42/229 слід залишити без задоволення у зв'язку з передчасністю, оскільки на час судового розгляду довідка Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024 є чинною, та можливі порушення можуть бути встановленні за результатом виконання судового рішення у цій справі шляхом розгляду скарги позивача.
Суд зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені права. При цьому, захист права на майбутнє законодавством не передбачений.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Щодо судового збору, то судові витрати не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а докази понесення інших судових витрат сторони не подали.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 16 Регіональної Військово-лікарської комісії щодо розгляду та надання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 14.04.2024 на довідку Військово-лікарської комісії при Шостому відділі (м. Заставна) ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024.
Зобов'язати 16 Регіональну Військово-лікарську комісію (код ЄДРПОУ 08380628, місцезнаходження: 79045, м. Львів, вул. Стрийська, 73А) розглянути скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 14.04.2024 на довідку Військово-лікарської комісії при Шостому відділі (м. Заставна) ІНФОРМАЦІЯ_1 №42/229 від 22.02.2024, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати в цій справі не розподіляються.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 05.03.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна