05 березня 2025 року Справа № 280/11653/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 та додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці у зв'язку з отриманою тяжкою травмою під час захисту Батьківщини у період 20.06.2023 по 03.07.2023 та з 06.12.2023 по 13.09.2024, з урахування фактично здійснених виплат;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини в закладах охорони здоров'я та у відпустці у зв'язку з отриманою тяжкою травмою під час захисту Батьківщини у період з 20.06.2023 по 03.07.2023 року та з 06.12.2023 по 13.09.2024, з урахування фактично здійснених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він з 24.12.2021 по 13.09.2024 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Зазначає, що 20.06.2023 отримав бойове травмування: вибухова травма. Акубаротравма, ушкодження барабанної перетинки правого вуха, у зв'язку з чим знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 20.06.2023 по 03.07.2023. 04.09.2023 позивач отримав друге поранення: «Мінно-вибухова травма. Вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні грудної клітки. Вогнепальне осколкове сліпе поранення правої кисті з наявністю стороннього тіла металевої щільності. Відкритий багатоуламковий перелом І п'ястної кістки. Пошкодження сухожилка згинача ІІ пальця». В період з 04.09.2023 по 06.12.2023 року позивачу здійснювалось нарахування додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 гривень розмірі. Однак з 20.06.2023 по 03.07.2023, з 06.12.2023 по 04.01.2024, з 04.01.2024 по 12.01.2024 року, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 04.04.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024 виплати додаткової винагороди не здійснювались. Позивач вважає, що травма, яку він отримав 04 вересня 2023 року, за ступенем тяжкості відноситься до тяжких, оскільки така травма викликала тривалий розлад здоров'я строком більш ніж на 60 днів. З урахуванням викладеного у позовній заяві та відповіді на відзив, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 23.12.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі відсутні. Відповідач зазначає, що відсутні будь-які документи, які б свідчили про зв'язок лікування військовослужбовця ОСОБА_1 в періоди з 04.01-12.01.2024, 23.02-04.03.2024, 28.05.-05.06.2024, 21.06-25.06.2024, 22.07-02.08.2024. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
З матеріалів справи встановлено, що старший солдат військової служби за контрактом розвідник-далекомірник відділення управління командира батареї 7 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 24.12.2021 по 13.09.2024. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.09.2024 № 227 звільнено в запас відповідно пункту 3 підпункту «б» (за станом здоров'я - за наявності інвалідності) частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992, з 13.09.2024 виключено зі списків особового складу військової частини та направлено для постановлення на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.06.2023 ОСОБА_1 , отримав бойове травмування: Вибухова травма. Акубаротравма, ушкодження барабанної перетинки правого вуха». Так вказана травма отримана під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Богоявленка Волноваського району Донецької області. Вказане поранення не пов'язане із вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного, токсичного та наркотичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Травма пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1978/149/255 від 06.07.2023.
Після отриманого поранення відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.06.2023 № 151, ОСОБА_1 вибув до лікування до 66 військово-медичного шпиталю з 20.06.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.07.2023 № 161, ОСОБА_1 з 21.06.2023 був переведений із 66 військово- медичного шпиталю до медичного шпиталю НОМЕР_2 , та з 03.07.2023 виписався, прибув до військової частини та приступив до виконання службових обов'язків.
Крім того, те що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 20.06.2023 по 03.07.2023, підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 2293.
Вказані обставини не заперечується сторонами у справі.
Так, додаткова винагорода на період дії воєнного стану за період з 21.06.2024 по 03.07.2023 ОСОБА_1 станом на 13.09.2024- день звільнення з військової служби не виплачувалась.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії) № 1978/149/352 від 26.09.2023, старший солдат ВЗК ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 18 години під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іллінка Мар'їнської територіальної громади Покровського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу вогневої позиції з боку військ російської отримав поранення - «Мінно-вибухова травма. Вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні грудної клітки. Вогнепальне осколкове сліпе поранення правої кисті з наявністю стороннього тіла металевої щільності. Відкритий багато уламковий перелом 1 п'ясної кістки. Пошкодження сухожилка згинача ІІ пальця». Поранення Так, пов'язане із захистом батьківщини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.09.2023 № 217 вважати таким, що вибув до медичного закладу на лікування, старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 , до НОМЕР_3 військово-медичного шпиталю місто Курахове з 04.09.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.09.2023 № 218 вважати таким, що вибув з медичного закладу до іншого медичного закладу на лікування, старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 , який переведений 05.09.2023 року з 66 військово-медичного шпиталю місто Курахове до лікарні екстреної медичної допомоги Дніпро.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.09.2023 № 228 вважати таким, що вибув з медичного закладу до іншого медичного закладу на лікування, старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 , який переведений 08.09.2023 року з лікарні екстреної медичної допомоги місто Дніпро до обласної клінічної лікарні місто Тернопіль.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.09.2023 № 228 вважати таким, що вибув з медичного закладу до іншого медичного закладу на лікування, старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 , який переведений 08.09.2023 року з обласної клінічної лікарні місто Тернопіль до міської лікарні № 3 міста Тернопіль.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.11.2023 271 вважати таким, що вибув з медичного закладу до іншого медичного закладу на лікування, старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 , який переведений 01.11.2023 року з міської лікарні № 3 міста Тернопіль до обласної клінічної лікарні місто Тернопіль.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.11.2023 № 281 вважати таким, що вибув з медичного закладу до іншого медичного закладу на лікування, старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 , який переведений 08.11.2023 року з обласної клінічної лікарні місто Тернопіль до міської лікарні № 3 міста Тернопіль.
Зважаючи на безперервне перебування на стаціонарному лікуванні (з урахуванням переміщення із однієї лікарні до іншої) у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, старшому солдату ВЗК ОСОБА_1 наказом командира військової частини № НОМЕР_4 від 04.12.2023 нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень на місяць за період лікування, з 05.09.2023 по 06.12.2023.
Отже з матеріалів справи вбачається, що в період з 04.09.2023 по 06.12.2023 позивач безперервно знаходився на стаціонарному лікуванні та отримував виплату додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 гривень на місяць, що не є спірним по справі.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.12.2023 № 301 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 06.12.2023 вважати таким, що виписався зі шпиталю, прибув та приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 06.12.2023 №865/166/2100, виданої ВЛК при КНП «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради, старший солдат ВЗК ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів, поранення так, пов'язане із захистом Батьківщини, за наказом № 370 від 04.07.2007 травма відноситься до легких.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.12.2023 № 302 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 07.12.2023 вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я строком на 30 діб, з 07 грудня 2023 по 05 січня 2024 року включно, на підставі рапорту та довідки військово-лікарської комісії від 06.12.2023 № 865/166/2100.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.01.2024 № 4 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 04.01.2024 вважати таким, що прибув із відпустки за станом здоров'я та приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.01.2024 № 4 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 05.01.2024 вважати таким, що вибув на лікування до міської лікарні № 9 місто Запоріжжя.
Отже позивач надалі продовжив стаціонарне лікування в період з 04.01.2024 по 12.01.2024, що підтверджується випискою із медичної карти №87 (відділення кістково-гнійної інфекції).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.01.2024 № 12 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 12.01.2024 вважати таким, що виписався з медичного закладу та приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.01.2024 № 15 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 17.01.2024 вважати таким, що вибув у частину основної щорічної відпустки за 2024 рік строком на 15 діб з 17 по 31 січня 2024 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2024 № 31 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 01.02.2024 вважати таким, що прибув із основної щорічної відпустки та приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.02.2024 №41 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 12.02.2024 вважати таким, що вибув для проходження військово-лікарської комісії.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.02.2024 №52 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 23.02.2024 вважати таким, що прибув після проходження військово-лікарської комісії і приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.02.2024 №52 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 23.02.2024 вважати таким, що вибув до медичних закладів на лікування до міської лікарні № 9 місто Запоріжжя з 23.02.2024.
Так, згідно виписки із медичної карти №1544 (відділення кістково-гнійної інфекції) позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 23.02.2024 по 04.03.2024.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.02.2024 № 52 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 23.02.2024 вважати таким, що вибув до медичних закладів на лікування до міської лікарні № 9 місто Запоріжжя з 23.02.2024.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.03.2024 № 63 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 04.03.2024 вважати таким, що виписався зі шпиталю і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 04.03.2024 №254, виданої ВЛК при КНП «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради, 04.03.2024 позивачу було проведено медичний огляд позаштатною військово-лікарською комісією за результатами якого встановлено: «Діагноз наслідки мінно-вибухової травми (04.09.2023) , хронічний посттравматичний остеомієліт правохї кісті, секвестрально-норицева форма, стадія загострення: псевдоартроз 1 пястної кістки правої кісті. Стан після оперіцій (27.02.2024) фістулосеквестрнекректомія правої кісті, з тимчасовим порушенням функцій. Травма важкого ступеню. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. За наказом № 370 від 04.07.2007 року травма важкого ступеню. Довідка про обставини травми №1978/149/352 від 26.09.2023 видана командиром військової частини НОМЕР_1 . На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів».
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.03.2024 № 63 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 04.03.2024 вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я строком на 30 діб на підставі довідки військово-лікарської комісії № 254 від 04.03.2024.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.04.2024 № 92 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 04.04.2024 вважати таким, що прибув із відпустки за станом здоров'я, прибув і приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.04.2024 № 94 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 05.04.2024 вважати таким, що вибув для проходження медико-соціальної експертної комісії.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.04.2024 № 112 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 30.04.2024 вважати таким, що після проходження проходження медико-соціальної експертної комісії прибув і приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.05.2024 № 137 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 28.05.2024 вважати таким, що вибув до медичного закладу на лікування.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.06.2024 № 143 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 05.06.2024 вважати таким, що виписався зі шпиталю і приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.06.2024 № 156 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 21.06.2024 вважати таким, що що вибув до медичного закладу на лікування.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.06.2024 № 158 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 24.06.2024 вважати таким, що виписався зі шпиталю і приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.07.2024 № 165 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 04.07.2024 вважати таким, що вибув у частину основної щорічної відпустки за 2024 рік строком на 15 діб та 2 доби додатково на шлях прямування з 04 по 20 липня 2024 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.07.2024 № 179 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 19.07.2024 вважати таким, що прибув із основної щорічної відпустки та приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.07.2024 № 179 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 вважати таким, що вибув на лікування до Інституту травматології та ортопедії національної академії медичних наук України місто Київ з 19 липня 2024 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.08.2024 № 191 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 02.08.2024 вважати таким, що виписався із шпиталю, прибув та приступив до виконання службових обов'язків
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.08.2024 № 191 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 05.08.2024 вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я строком на 30 діб на підставі довідки військово-лікарської комісії № 6032/1242 від 02.08.2024.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 02.08.2024 №6032/1242, виданої ВЛК при Інституті травматології та ортопедії національної академії медичних наук України, старшому солдату ВЗК ОСОБА_1 проведене медичний огляд 02.08.2024. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, контузії, каліцтва): Стан після оперативного лікування (дата операції - 30.07.2024) проведеного з приводу: ІНФОРМАЦІЯ_4 (04.09.2023). Хронічний етичний остеомієліт 1 пясткової кістки правої кисті секвестрально- норицева форма. Стадія загострення. Обширний кістковий дефект проксимальної 1/2 1 пясткової кістки. Сторонні тіла правої китиці. Змішана контрактура 1 та 2 пальців правої кисті. Порушення функції середнього ступеня. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми №1978/149/352 від 26.09.2023. Згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 року відноситься до тяжких. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів».
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.09.2024 № 215 старшого солдата ВЗК ОСОБА_1 з 02.09.2024 вважати таким, що прибув із відпустки за станом здоров'я та приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №227 від 13.09.2024 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , розвідника-далекомірника відділення управління командира батареї 3 артилерійського дивізіону військової частини звільнено в запас відповідно пункту 4 підпункту «б» (за станом здоров'я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Таким чином, в період з 04.09.2023 по 06.12.2023 старший солдат ВЗК ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні після поранення (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), за вказаний період наказом командира військової частини НОМЕР_1 командира військової частини № НОМЕР_4 від 04.12.2023 нараховано та виплачено додаткову винагороду із розрахунку 100 000 гривень на місяць за період лікування, з 05.09.2023 по 06.12.2023, що не є спірним.
В період з 06.12.2023 по 13.09.2024 (звільнення) відповідачем позивачу не нараховувалось та не виплачувалась додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини в закладах охорони здоров'я та у відпустці у зв'язку з отриманою тяжкою травмою під час захисту Батьківщини.
Позивач не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці у зв'язку з отриманою тяжкою травмою під час захисту Батьківщини у період 20.06.2023 по 03.07.2023 та з 06.12.2023 по 13.09.2024, звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень є те, що військовослужбовці:
1)беруть безпосередню участь у бойових діях;
2)забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.
За відсутності документального підтвердження неведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000,00 грн. не виникає.
Відповідно до п. 1-2 Постанови КМУ № 168 від 28 лютого 2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, в тому числі, які у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Також, Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Згідно пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі Порядок №260), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Відповідно до Наказу МО від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Порядок №260), та внесеними змінами відповідно до Наказу МО від 26.09.2023 року № 566 "Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", а саме розділом "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану" визначається порядок та підстави для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.
Пунктом 11 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-ексгіертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Пунктом 12 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Пунктом 13 визначено, що керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин них військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Відповідно до Постанови КМУ №168 та Порядку №260 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Таким чином, подання рапорту військовослужбовцем не передбачено.
Отже, підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. є, зокрема, отримання таким військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва), яке пов'язане із захистом Батьківщини.
При цьому, зазначений факт має бути підтверджений довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні дві довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1978/149/255 від 20.06.2023 та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1978/149/352 від 26.09.2023), відповідно до додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, які містять інформацію про те, що ОСОБА_1 отримав два поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини.
Так, щодо першого спірного періоду з 20.06.2023 по 03.07.2024, як зазначає відповідач у поданому відзиві вказана додаткова винагорода не нарахована та не виплачена позивачу, у зв'язку із ненаданням вказаним військовослужбовців до стройової частини військової частини НОМЕР_1 оригіналів документів, передбачених постановою КМУ від 28.02.2022 №168 та Положенням, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, а саме довідки Форми 100 від 20.06.2023, довідки про обставини травми від 06.07.2023 № 1978/149/255 та виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 22/93 військової частини НОМЕР_2 .
Отже відповідач не заперечує, що ОСОБА_1 має право на виплату додаткової винагорода на період дії воєнного стану за період з 21.06.2024 по 03.07.2023, проте вказана винагорода відповідачем не виплачена станом на 13.09.2024 у - день звільнення з військової служби, оскільки від позивачем не надано до стройової частини військової частини НОМЕР_1 оригіналів документів, передбачених постановою КМУ від 28.02.2022 №168 та Положенням, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, саме довідки Форми 100 від 20.06.2023, довідки про обставини травми від 06.07.2023 № 1978/149/255 та виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 22/93 військової частини НОМЕР_2 . проте, вказане свідчить про те що відповідач знав про існування вкзаних довідок та те що вони були йому надані оскільки відповідач сам посилається на їх реквізити.
Крім того, копії вказаних вказані довідок знаходяться в матеріалах справи та досліджені судом, а отже у період стаціонарного лікування, а саме з 20.06.2023 по 03.07.2023 позивач має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 та Порядком №260, у розмірі 100 000,00 грн щомісячно.
Щодо спірного періоду з 06.12.2023 по 13.09.2023 (день звільнення з військової служби) суд зазначає наступне.
Так , як встановлено, позивач 04.09.2023 отримав мінно-вибухову травму та зважаючи на безперервне перебування позивача на стаціонарному лікуванні (з урахуванням переміщення із однієї лікарні до іншої) у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, старшому солдату ВЗК ОСОБА_1 наказом командира військової частини № НОМЕР_4 від 04.12.2023 нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень на місяць за період лікування, з 05.09.2023 по 06.12.2023.
Отже з матеріалів справи вбачається, що в період з 04.09.2023 по 06.12.2023 позивач безперервно знаходився на стаціонарному лікуванні та отримував виплату додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 гривень на місяць.
Відповідач у поданому відзиві зазначає, що виплата додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн. не передбачена в період
- з 06.12.2023 по 05.01.2024 , оскільки ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я з встановленням ступеню тяжкості травми «травма легкого ступеня»,
- з 17.01-31.01.2024, 04.07-20.07.2024, оскільки не передбачено виплату додаткової винагороди із розрахунку 100 000 грн. на місяць військовослужбовцям, які знаходяться у черговій відпустці;
- з 04.01-12.01.2024, 23.02-04.03.2024, 28.05-05.06.2024, 21.06.-25.06.2024, 22.07.-02.08.2024, оскільки у відповідача відсутні будь-які документи, які б свідчили про зв'язок лікування військовослужбовця ОСОБА_1 із пораненням 04.09.2023, у зв'язку із чим підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди із розрахунку 100000 за вказаний період відсутні, як і за період з 12.02.2024 по 23.02.2024 коли зазначений військовослужбовець вибув для проходження військово-лікарської комісії, та період з 05.04.2024 по 30.04.2024, коли ОСОБА_1 проходив МСЕК.;
- з 03.03.2024 по 03.04.2024, з 02.08.2024 по 01.09.2024 у період знаходження ОСОБА_1 у відпустці за станом здоров'я відповідно до довідок військово-лікарських комісій, оскільки станом на 13.09.2024 - день звільнення з військової служби зазначені нарахування не проводились у зв'язку із відсутністю у довідках військово-лікарської комісії від 04.03.2024 №254 та військово-лікарської комісії від 02.08.2024 №6032/1242 прив'язки необхідності надання відпустки за станом здоров'я до поранення від 04.09.2023, та невідповідності зазначених у вказаних довідках діагнозів діагнозам, встановленим у довідці Форми 100 від 04.09.2023 та довідці про обставини травми від 26.09.2023 № 1978/149/255.
Отже виплату додаткової винагороди позивачу припинено 06.12.2023, у зв'язку із тим, що позивачем пройдено ВЛК та відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 06.12.2023 №865/166/2100, позивач потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів, поранення у зв'язку із пораненням пов'язане із захистом Батьківщини, проте за наказом № 370 від 04.07.2007 мінно-вибухова травма отримана 04.09.2023 відноситься до легких. Довідка про обставини травми від 26.09.2023 № 1978/149/352.
Проте, суд звертає увагу, що в подальшому позивачем пройдено дві військово-лікарської комісії, де згідно довідки ВЛК від 04.03.2024 №254, вбачається, що «Діагноз наслідки мінно-вибухової травми (04.09.2023). Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми №1978/149/352 від 26.09.2023 видана командиром військової частини НОМЕР_1 . За наказом № 370 від 04.07.2007 травма ВАЖКОГО ступеню.
Аналогічне вбачається з довідки ВЛК від 02.08.2024 №6032/1242 Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, контузії, каліцтва): Стан після оперативного лікування (дата операції - 30.07.2024) проведеного з приводу: Наслідки ВОСП (04.09.2023). Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми №1978/149/352 від 26.09.2023. Згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 відноситься до ТЯЖКИХ.
Відповідно до п. 3.1 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості затвердженого Наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370 (надалі - Класифікатор) до тяжких травм відносять за характером отриманих ушкоджень ті, які через тривалі розлади здоров'я призвели до тимчасової втрати працездатності на 60 днів і більше.
З матеріалів справи також вбачається, що з моменту отримання поранення (04.09.2023 року) Позивач перебував безперервно на стаціонарному лікуванні до 06.12.2023 та на момент проходження військово-лікарської комісії 06.12.2023 Позивач вже знаходився на стаціонарному лікуванні 92 дні, однак у довідці ВКЛ №865/166 від 06.12.2023, зазначено травма легкого ступеню.
Відповідно до п. 1 Класифікатора кваліфікуючими ознаками тяжкості травм, отриманих в результаті нещасного випадку на виробництві (далі - травми), є характер отриманих ушкоджень, ускладнення та наслідки, пов'язані з цими ушкодженнями.
У зв'язку з цим суд враховує, що у зв'язку з отриманою позивачем 04.09.2023 травмою позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 04.01.2024 по 12.01.2024, а також в період з 23.02.2024 по 04.03.2024, після чого повторно пройшов військово-лікарську комісію, яка встановила, що травма є важкою, що вбачається з довідки військово-лікарської комісії №254 від 04.03.2024.
Надалі позивач продовжив стаціонарне лікування в період з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024.
02.08.2024 було проведено медичний огляд ВЛК ДУ «ІТО НАМН України» Позивача за результатами якого також встановлено, що травма відноситься до тяжких травм.
Крім того, суд враховує лист КНП «Міська комунальна лікарня №3» ТМР №1669 від 25.10.2024, згідно якого вбачається, що в довідці військово-лікарської комісії №865/166 від 06 грудня 2023, була допущена технічна помилка.
Отже, суд приходить до висновку, що травма одержана позивачем 04.09.2023 є травмою тяжкого ступеня, а отже перебуваючи у відпустках для лікування після 06.12.2023, позивач перебував у відпусках для лікування у зв'язку з травмою (04.09.2023), яка є тяжкою (тяжкого ступеня), а тому відповідно до положень пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260, позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди перебування у таких відпустках.
Щодо доводів відповідача про зв'язок стаціонарного лікування позивача після 04.01.2024, а також відсутність у довідках військово-лікарської комісії від 04.03.2024 та 02.08.2024 прив'язки необхідності надання відпустки за станом здоров'я до поранення від 04.09.2023, суд зазначає наступне
Так, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1978/149/352 від 26.09.2023 року вказано, що позивач отримав 04.09.2023 року мінно-вибухову травму. Вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні грудної клітки. Вогнепальне осколкове сліпе поранення правої кисті з наявністю стороннього тіла металевої щільності. Відкритий багатоуламковий перелом І п'ястної кістки. Пошкодження сухожилка згинача ІІ пальця».
Так, у стаціонарних виписках, за періоди з 04.01.2024 по 12.01.2024, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024 року, з 21.06.2024 по 25.06.2024, з 22.07.2024 по 02.08.2024 року в діагнозах прописано наслідки мінно- вибухової травми (04.09.2023) або ж наслідки ВОСП (04.09.2023).
Отже, при визначенні діагнозу позивача у стаціонарних виписках прямо зазначено про наслідки отриманої травми 04.09.2023.
Щодо доводів відповідача, що нарахування не проводились у зв'язку із відсутністю у довідках ВЛК від 04.03.2024 №254 та ВЛК від 02.08.2024 №6032/1242 прив'язки необхідності надання відпустки за станом здоров'я до поранення від 04.09.2023, та невідповідності зазначених у вказаних довідках діагнозів діагнозам, встановленим у довідці Форми 100 від 04.09.2023 та довідці про обставини травми від 26.09.2023 №1978/149/255, суд зазначає наступне.
Так у довідках ВЛК від 04.03.2024 №254 від 02.08.2024 №6032/1242 при визначенні причинного зв'язку військово-лікарські комісії прямо зазначено посилання на довідку про обставини травми №1978/149352 від 26.09.2023, згідно якої травма отримана позивачем саме 04.09.2024 та крім того у вказаних довідках ВЛК зазначено «Діагноз наслідки мінно-вибухової травми 04.09.2023», а отже що позивач перебував у відпустці за станом здоров'я саме через раніше отримане поранення 04.09.2023.
Щодо інших посилань відповідача, викладених у відзиві, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Таким чином у зазначені періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустках для лікування тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії, а саме з 20.06.2023 по 03.07.2023, з 05.09.2023 по 07.09.2023 з 08.09.2023 по 13.09.2023, з 13.09.2023 по 10.10.2023, з 11.10.2023 по 01.11.2023, з 01.11.2023 по 08.11.2023, з 08.11.2023 по 16.11.2023, з 17.11.2023 по 06.12.2023, з 04.01.2024 по 12.01.2024, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024 позивач має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 та Порядком №260, у розмірі 100 000,00 грн. щомісячно пропорційно часу лікування та перебування у відпустках для лікування тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, щодо протипрвної бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу за спірні періоди додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн. саме за період стаціонарного лікування та відпусток позивача для лікування після поранення (04.09.2023) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії, а саме за періоди з 20.06.2023 по 03.07.2023, з 06.12.2023 по 04.01.2024, з 04.01.2024 по 12.01.2024 року, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 03.04.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024, 02.08.2024 по 01.09.2024 (включно).
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що учасник судового процесу - суб'єкт владних повноважень повинен доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності виключно в адміністративних справах про їх оскарження.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 (Адреса: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" за періоди - з 20.06.2023 по 03.07.2023, з 06.12.2023 по 04.01.2024, з 04.01.2024 по 12.01.2024 року, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 03.04.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024, 02.08.2024 по 01.09.2024 включно у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування та перебування у відпустках для лікування.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" за періоди - з 20.06.2023 по 03.07.2023, з 06.12.2023 по 04.01.2024, з 04.01.2024 по 12.01.2024 року, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 03.04.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024, 02.08.2024 по 01.09.2024 року у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування та перебування у відпустках для лікування.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова