Рівненський апеляційний суд
05 березня 2025 року м. Рівне
Справа № 570/5744/24
Провадження № 33/4815/208/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю: секретарів судового засідання - Супрунюк К.Р., Москалик Т.В.,
захисника - Гончарова М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Турчак М.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 09 січня 2025 року, -
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 09 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів справи слідує, що 22 жовтня 2024 року о 02 год. 38 хв. на 137 км. автодороги Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне поблизу смт. Клевань Рівненського району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Seat Alhambra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння №793 від 22.10.2024 КП «РОЦПЗН». Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest Drager 6810", а після незгоди водія із результатом тесту - в медичному закладі.
Вказаними діями ОСОБА_1 здійснив порушення вимог п.2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Турчак М.В. з врахуванням доповнення захисника Гончарова М.С. просять скасувати постанову суду відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах.
Вказує, що у матеріалах справи взагалі відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, хоча у випадку проведення освідування в умовах закладу охорони здоров'я такий документ є обов'язковим та мав бути долученим до матеріалів справи.
Доводить, що відеозапис, наявний у матеріалах справи, є недопустимим та неналежним доказом, оскільки працівниками патрульної поліції порушено вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису так як відеозапис не є безперервним, а є фрагментарними з великими проміжками у часі.
Заслухавши доводи захисника Гончарова М.С. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння при встановлених судом обставинах підтверджуються:
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд проводився у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 1, 65 ‰ (а.с.2);
- результатом огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest № 6820», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння з показником 1,65 ‰ проміле (а.с.3).
- висновком щодо результатів медичного з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «Рівненський обласний цент психічного здоров'я населення» РОР, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (а.с.5)
-відеофайлом з нагрудних камер працівників поліції з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (файл xer5m, час 00:07:20 та час 02:01:00)
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об'єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюється від людей і не залежать від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши докази у справі, місцевий суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що відеозапис наявний у матеріалах справи є недопустимим та неналежним доказом, та вважає їх такими, які надані з метою уникнення відповідальності, оскільки сама процедура проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі зафіксована відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом.
Письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а вживав алкоголь після зупинки та ремонту транспортного засобу, апеляційний суд вважає такими, які надані з метою уникнення відповідальності, оскільки в матеріалах справи наявне відео з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вказує працівникам поліції, що повертається додому від тещі (файл xer5m, час 00:01:30). При цьому він не вказував, що не рухався транспортним засобом та вживав алкоголь після його зупинки.
Доводи захисника Гончарова М.С. стосовно порушення процедури направлення та огляду ОСОБА_1 у медичному закладі також не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду справи.
Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 мав право вимагати від поліцейських проведення його огляду в КНП «Клеванська лікарня імені Михайла Вереги» (найближчому медичному закладі), але оскільки огляд ОСОБА_1 було проведено в КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення», який також має право на його проведення, зазначене не може вважатися підставою для визнання результатів такого огляду недійсними.
З відповіді КП «Рівненського обласного центру психічного здоров'я населення» на адвокатський запит захисника Гончарова М.С. вбачається, що медичний огляд ОСОБА_1 проводила уповноважена на це особа, а саме лікар-нарколог ОСОБА_2 , який в січні 2024 року пройшов курси тематичного удосконалення «Діагностика та порядок виявлення станів алкогольного сп'яніння, сп'яніння внаслідок вживання психоактивних речовин (ПАР), та лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції» та має право проводити медичні огляди на стан сп'яніння (копія посвідчення №538 додається).
Суд також зазначає, що чинне законодавство не передбачає, що до матеріалів справи слід обов'язково долучати направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, зважаючи на те, що вказане направлення є підставою для проведення огляду лікарем та може залишитись в медичному закладі.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд, -
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 09 січня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Турчак М.В. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович