Рівненський апеляційний суд
Іменем України
06 березня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/25428/24
Провадження № 11-сс/4815/74/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
апелянта - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2025 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення за ознаками ч.ч. 2, 4 ст. 425 КК України до ЄРДР.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив, що повідомлення ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 18 грудня 2024 року, адресоване в порядку ст. 214 КПК України, не містить достатньо відомостей з покликанням на належні та допустимі докази, які б давали підстави для внесення до ЄРДР кримінального провадження за ч.ч. 2, 4 ст. 425 КК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали, як незаконної, і прийняття нової ухвали із зобов'язанням службових осіб Третього слідчого відділу (з дислокацією м. Рівне) ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницький, внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Доводить, що, на його думку, у змісті його заяви наявні об'єктивні дані, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 4 ст. 425 КК України, що слідчим суддею в ході судового розгляду залишено поза увагою. Вважає, що в діях ОСОБА_6 , крім ст. 115 КК України, вбачається і ознака іншого складу злочину - недбалого ставлення до військової служби, як і в діях службових осіб з числа командування в/ч НОМЕР_1 .
Покликаючись на норми КПК та висновок експерта, який ним додано до скарги, вказує, що наявні всі підстави стверджувати, що ОСОБА_6 скоїв не лише умисне вбивство, а також допустив і недбале ставлення до військової служби, що призвело до тяжких наслідків, вчинене в умовах воєнного стану, а його командири не забезпечили охоронювану зону військової частини попереджувальними знаками.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Чинним КПК України (глава 26) передбачено можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування.
З аналізу ст. 303 КПК України слідує, що під час досудового розслідування - стадії кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, можуть бути оскаржені лише дії, рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора, перелік яких є вичерпним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості щодо короткого викладу обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий і прокурор.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із всіх заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення. Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про злочин до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення таких відомостей та вирішує питання про наявність чи відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, заявником ОСОБА_5 в порядку ст. 214 КПК України 18 грудня 2024 року подано заяву про вчинення злочину, передбаченого ч.ч. 2, 4 ст. 425 КК України, в якій викладено прохання внести відомості до ЄРДР та розпочати кримінальне провадження щодо командира ОСОБА_6 та вищестоячих керівників в/ч НОМЕР_1 , які, на думку ОСОБА_5 , допустили недбале ставлення до військової служби, що призвело до тяжких наслідків, вчинене в умовах воєнного стану.
Із змісту заяви ОСОБА_7 слідує, що вона не містить достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про скоєння кримінального правопорушення, яке полягає у недбалому ставленні до військової служби, що призвело до тяжких наслідків, вчинене в умовах воєнного стану.
При апеляційному розгляді встановлено, що на розгляді в Рівненському міському суді перебуває кримінальне провадження № 62022240030000018 від 26.02.2022 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , у якому ОСОБА_5 визнано потерпілою особою, внаслідок загибелі його сина.
Згідно змісту скарги ОСОБА_5 , адресованої слідчому судді, досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 26 лютого 2022 року під час несення служби у добовому наряді, всупереч нормативним актам, які регулюють порядок застосування зброї, безпідставно відкрив вогонь з табельної зброї на ураження, що призвело до тяжких наслідків - смерті ОСОБА_7 .
Враховуючи, що у скарзі ОСОБА_5 від 18.12.2024 року не наведено обставин, що свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, відсутні дані про конкретні події злочину (час, місце, спосіб, тощо), слідчим суддею правомірно прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги апелянта щодо невнесення відомостей до ЄРДР за ознаками ч.ч. 2, 4 ст. 425 КК України.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає, як не вбачає і істотних порушень вимог КПК України при розгляді скарги ОСОБА_5 , які б слугували безумовною підставою для скасування судового рішення.
Зазначеним рішенням ОСОБА_5 чи його представник за наявності нових обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 4 ст. 425 КК України, не позбавлений права повторного звернення з клопотанням до уповноваженого органу щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2