Справа № 761/16207/20
Провадження № 2-др/761/72/25
18 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Притули Н.Г.,
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі:
заявника: ОСОБА_1 ,
представника Національного інституту
стратегічних досліджень: Кривої В.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою Національного інституту стратегічних досліджень про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.01.2025 року в цивільній справі за заявою Національного інституту стратегічних досліджень про визнання виконавчого листа №761/16207/20 таким, що не підлягає виконанню в частині, що виданий 14.03.2023 року Шевченківським районним судом м.Києва на виконання постанови Верховного Суду від 22.02.2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, заяву задоволено частково.
20.01.2025 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подане клопотання. та просив його задовольнити.
Представник Національного інституту стратегічних досліджень в судовому засіданні просила зменшити витрати на правничу допомогу та зазначила, що з Національного інституту стратегічних досліджень підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 850,00 грн.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали вищезазначеної справи, вислухавши сторони, суддя вважає за необхідне постановити додаткову ухвалу у даній справі, частково задовольнивши заяву ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Як встановлено судом, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.01.2025 року в цивільній справі за заявою Національного інституту стратегічних досліджень про визнання виконавчого листа №761/16207/20 таким, що не підлягає виконанню в частині, що виданий 14.03.2023 року Шевченківським районним судом м.Києва на виконання постанови Верховного Суду від 22.02.2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, заяву задоволено частково.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Крім того у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року в справі №648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).
На підтвердження понесених ОСОБА_1. витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом в суді цієї заяви суду було надано: копію Договору про надання правничої допомоги від 20.12.2023 року; копія акту прийому-передачі документів від 09.12.2024 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом станом на 15.12.2024 року; копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 15.12.2024 року.
15.01.2025 року до суду надійшли заперечення від представника Національного інституту стратегічних досліджень, в яких він просив зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у межах частини зазначеної у договорі з ОСОБА_1 та адвокатом, оскільки дана справа не містить ознаки складності, а є звичайним трудовим спором, що не потребує постійного аналізу та досліджень.
Надаючи оцінку наведеному в акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 15.12.2024 року, де викладено об'єм виконаних адвокатом робіт та витрачений ним на це час, в якому зокрема вказано, що на оформлення, підготовку тексту заперечень на заяву НІСД загалом було витрачено 9 год., що становить 7 650,00 грн, суд зазначає, що витрачання 9 год. на вказану послугу є надмірним для фахівця в галузі права, а розумний і реальний час, який був би витрачений на надання такої послуги з врахуванням складності справи, не повинен перевищувати 4 год., що складає 3 400,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача витрат за формування пакету документів, оформлення додатків до заперечень в розмірі 425,00 грн, то суд не вбачає підстав для стягнення останніх оскільки вказані витрати не слід розмежовувати з оформленням, підготовкою тексту заперечень на заяву НІСД.
Водночас, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, а також те, що заява була задоволена частково, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню та з Національного інституту стратегічних досліджень на користь заявника підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 912,50 грн. (3400,00 грн. + 425,00 грн. (аналіз та дослідження матеріалдів):2).
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою Національного інституту стратегічних досліджень про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень (код ЄДРПОУ 14282798, адреса: м. Київ, вул. Пирогова, 7-а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) гривень 50 копійок.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складено 24 лютого 2025 року.
Суддя: Н.Г. Притула